Історія створення КЗ "Храпинська гімназія"

Школа – це не просто будівля, школа – це люди, які

присвятили своє життя дітям

(ПРОЕКТ «Розвиток освіти Зарічненщини»)

ХРАПИНСЬКА ШКОЛА

Усяка школа славна не числом,

а славою своїх учнів.
М. Пирогов

Що найважливіше у житті ?

Хотілося б побачити і почути того, хто, не задумуючись, відповість на це запитання з абсолютною точністю, вичерпністю. Кожен назве свої «кити», на яких тримається людське життя. Але жоден не омине у спогадах тієї визначальної сходинки, першої і надзвичайно важливої, що називається «школа».

У кожного з нас – своя школа. Школа дитинства та юності. Без учителів, людей історичного «вчора», не було б і нас, людей історичного «сьогодні». Життя кожної людини пов’язане зі школою. Покоління за поколінням діти вступають до школи, вчаться, закінчують і виходять у світ, а школа, живе далі, гостинно відкриваючи двері іншим.

Кожен до останніх років свого життя пам’ятає перших наставників – учителів, які навчали, спрямовували і визначали подальший життєвий шлях учнів. З роками людина дедалі частіше згадує дитинство, друзів, з якими навчалася, а передусім тих, хто їх навчав.

Фото без опису

Фото старої школи.

На початку 20 ст. у селі Храпин школи не було – польська влада ігнорувала всі прохання місцевого населення про необхідність навчання. Тому і більшість людей були неписьменними. Так тривало аж до 1931 року. Тоді саме міністр освіти Польщі Ліндер виконував інспекційну поїздку по західному регіону і приїхав у село Храпин. Він дуже здивувався, коли дізнався, що у селі немає школи. Отож, за його розпорядженням стали будувати школу, яку й закінчили у 1932 році. Школа була побудована з дерева, на два поверхи, з грубками для опалення. В школі вчилися не всі, а лише обрані учні. Рівень навчання в школи був досить високий, хоч і вчилися за польськими програмами.

Коли розпочалася Друга світова війна і фронт докотився до села Храпин, навчання припинилося. В приміщенні школи люди молотили жито, а вікна повиймали. Але саме приміщення не було зруйноване.

Згадує Кравчук Степан Титович: «В 1948 році школа була відремонтована, покрита бляхою, зроблені і вставлені нові вікна. Ці три роки після війни вчилися по хатах: у 1946 році – в Мартиновій хаті, у 1947 році – в Бокієвій (Андрія Івановича). У новій школі порядки були дуже суворі. За погані оцінки (двійки), виключали зі школи. У 1948 році в школі було всього два класи. Їх вчила одна вчителька і вчилися у дві зміни».

Першим завідуючим школою був Хмеленко І.О. – до 1962 року, а потім став Надієвець П.І. До 1964 року школа була початковою. Потім відкрили 5 клас, а далі – 6-й і 7-й класи. Храпинська школа через деякий час стала філією Кутинської 8-річної школи. На той час в школі налічувалося 186 учнів. Першим директором 8-річної школи з 1964 по 1973 роки був Марчук Олександр Семенович (Додаток 1), з 1973 по 1985 роки - Семенюк Іван Васильович, з 1985 по 1988 роки – Шиманська Антоніна Андріївна. З 1988 по 2000 роки директором школи працювала Семенюк Любов Петрівна. З 2000 року директором була призначена Пархомчук Любов Андріївна, з 2011 року – 2021 року - Харковець Людмила Яківна, Репецький Андрій Станвславович з вересня 2021 року по даний час працює.

Фото без опису

Фото нової школи

В 1993 році була побудована і відкрита нова цегляна двоповерхова школа. А в цей час головою сільської ради працював колишній директор цієї школи Семенюк Іван Васильович, Людина, яка знала всі буття школи, прикладав всі зусилля для того, щоб школа була збудована як найшвидше.

Ветеранами педагогічної праці Храпинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів є: Шиманська Антоніна Андріївна, Марчук Олександр Семенович, Кутасевич Леонід Олександрович, Кравчук Степан Титович, Омельчук Раїса Іванівна, Семенюк Іван Васильович, яких на даний час вже немає на цьому світі; Кравчук Ніна Пилипівна, Шиманська Надія Миколаївна, Гайвук Ніна Іванівна, Марчук Євгенія Андріївна, які знаходяться на заслуженому відпочинку (Додаток 2).

Нерідко кажуть про вчителів: «У дитячі серця закохані». Ці слова з повним правом можна сказати про ветеранів педагогічної праці Присяжну Марію Степанівну та Семенюк Любов Петрівну, які віддають свої знання і душу дітям і по цей час.

На даний час у Храпинській школі навчаються 54 учнів, а педагогічний колектив школи становить 18 осіб. 17 з них мають вищу освіту. Повернулися в школу колишні випускники, молоді вчителі, які здобули педагогічну освіту: Кутасевич В.Л. – вчитель трудового навчання і фізики, Зубкович О.П. – вчитель світової літератури, Окач Р.В. – вчитель початкових класів, Любчик Н.А. – вчитель початкових класів, Остапчук В.А – вчитель історії, Курин Н.С - вчитель початкових класів, Гулюк Т.Ф. – соціальний педагог та психолог, Харковець О.С. – вчитель географії, Кравчук Б.І. – вчитель історії та хімії, Зубкович О.П. – вчитель фізичної культури, Пархомчук І.М. – вчитель іноземної, Остапчук В.А. – вчитель історії та правознавства.

Школа постійно дбає про своїх випускників, про ветеранів війни та праці, влаштовує для них зустрічі, вечори. Ведеться активна робота по залученню учнів до суспільно-громадських робіт, надається посильна допомога одиноким престарілим пенсіонерам. Учні беруть участь в предметних олімпіадах, Міжнародних предметних конкурсах, дотримуються норм етики та моралі.

Багато наших випускників здобули вищу освіту і працюють в різноманітних закладах і установах. Серед них – вчителі, лікарі, працівники банків, вузів, керівники підприємств.

Більше тридцяти учнів стали вчителями, мають вищу освіту. Багато випускників обрали медицину: Пархомчук Т.А. працює заступником головного лікаря Костопільської районної лікарні, Савич В.П. – завідувач Кутинською амбулаторією денного стаціонару.

Інші працюють у Рівному і за межами області. Чижик Д.С. закінчив Московський інститут Міністерства Оборони СРСР, працював головою військового трибуналу, потім – проректор гуманітарної академії м. Норильська, яка є філією Московської гуманітарної академії.

Закінчила Львівську академію лісового господарства, потім аспірантуру даного закладу Переходько О.М. Зараз працює викладачем Львівської академії лісового господарства. Жолондієвська І.Й. закінчила Ленінградський гідрометеорологічний інститут, працює в Рівному. Жолондієвська Л.Й. – закінчила Львівський медінститут фармацевтичний факультет, працює в Моршині. Після закінчення Харківського юридичного інституту працював слідчим у Полтаві Кравчук В.І.

Закінчив магістратуру Рівненського державного гуманітарного університету Павлович В.В., який з 1998 року по 2008 рік працював вчителем історії в Храпинській школі. На даний час працює у Зарічненському НВК.

Пархомчук М.М., після завершення навчання у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені академіка Степана Дем'янчука, залишилась там працювати викладачем іноземної мови. Зараз завідуюча кабінетом міжнародних відносин.

Закінчивши Рівненський державний гуманітарний університет, психолого-природничий факультет Зубкович І.В. працює викладачем даного вузу.

Деякі випускники закінчили Львівський торгово-економічний інститут, Національний університет водного господарства та природокористування. У банківській сфері працює 5 осіб, всі мають вищу освіту. Багато випускників позакінчували навчальні заклади в Білорусії, там і працюють.

Школа гордиться своїми випускниками!!!

Минуле школи - неоціненний духовний скарб особистостей, який впродовж десятків років хорошим навчанням, працею творили історію своєї школи, а в подальші роки – історією держави. Україна – частина Європи, і ми мусимо повернутися до її витоків - написання літопису рідної школи.

Педагогічний колектив йде в ногу з часом, застосовує інноваційні методи навчання та виховання, накопичує немалий досвід та успішно застосовує його у своїй роботі. Не дивлячись на свій «поважний» вік школа впевнено дивиться в майбутнє і готова до нових творчих звершень.

Фото без опису