Питання захисту прав дітей

Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Але, на жаль, є діти, які не можуть проживати з рідними батьками, на жаль, в інституційних закладах ще виховується значна кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме для таких дітей необхідно розвивати альтернативні форми сімейного виховання. Реформа деінституціалізації спрямована на те, щоб кожна дитина виховувалася у благополучній родині.

В Україні існують різні форми сімейного виховання дітей сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування:

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дочки чи сина, що здійснене на підставі суду;

Опіка/піклування встановлюється для виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14 – ти років, піклування – над неповнолітніми дітьми з 14 до 18 років. Опікуном/піклувальником може бути дієздатна особа, враховуючи її особисті якості та здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Переважне право стати опікуном дитини надається:

– родичам дитини, незалежно від їх місця проживання;

– особам, в сім’ї яких проживає дитина.

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування для забезпечення сімейним вихованням та спільним  проживанням. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 дітей, враховуючи рідних дітей.

Патронатна сім’я – це тимчасова форма влаштування дитини у сім’ю, де термін перебування дитини не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців.