Локницька громада

Рівненська область, Вараський район

ЗВІТ ПРО СЕО

Дата: 03.12.2021 11:53
Кількість переглядів: 459

 

                                     ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ

                                        «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС»

 

Фото без опису

 

 

 

с. Локниця

ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

РОЗДІЛ «СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА»

ДО ПРОЕКТУ “ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ с. ЛОКНИЦЯ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ”

 

ЗВІТ ПРО СЕО

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2021

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП.. 5

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ – ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ с. ЛОКНИЦЯ, ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 6

1.2. ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЦІЛІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ПЛАНАМИ ТА ПРОГРАМАМИ.. 6

1.3.1. Основні цілі та задачі генерального плану. 6

1.3.2.Основні цілі та задачі плану зонування території 7

1.3.3.  Інші плани та програми що мають відношення до документу державного планування. 8

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 9

2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.. 9

2.2. ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕСУРСИ РОЗВИТКУ МІСТА.. 9

2.2.1. Кліматичні умови. 9

2.2.2. Земельні ресурси. 13

2.2.3. Водні ресурси. 15

2.2.4. Атмосферне повітря. 20

2.2.5. Акустичне забруднення. 23

2.2.6. Радіаційне забруднення. 23

2.2.9. Кладовища та інші місця захоронення. 24

2.2.11. Природно-заповідний фонд. 24

2.2.12. Історико-культурний фонд. 25

2.2.13. Стан здоров’я населення. 25

2.3. ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, ЯКЩО ПРОЕКТИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 34

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ.. 35

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ... 36

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 39

5.1.      Оцінка відповідності генерального плану цілям програм державного та місцевого рівня, галузевих програм.. 39

5.2.      Оцінка відповідності генерального плану зобов’язанням у сфері охорони довкілля, встановлені на міжнародному рівні та шляхи їх врахування. 40

РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, А ТАКОЖ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ.. 41

6.1 ОЦІНКА КЛЮЧОВИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 42

6.2. МОЖЛИВІСТЬ НЕГАТИВНИХ КУМУЛЯТИВНИХ ЕФЕКТІВ.. 45

6.3. ВИСНОВКИ З РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ.. 45

6.4. ОЦІНКА ГОЛОВНИХ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 45

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 47

РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ.. 52

8.1.ОЦІНКА АЛЬТЕРНАТИВ.. 52

8.2. УСКЛАДНЕННЯ ЩО ВИНИКЛИ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ СЕО.. 53

РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 54

РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 57

РОЗДІЛ 11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ... 57

11.1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 57

11.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ НА ТЕРИТОРІЯХ ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 58

11.3. КЛЮЧОВІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ, 59

РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 59

11.4. ЗАБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ –ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ, ТА ШЛЯХИ ЇХ ВРАХУВАННЯ.. 59

11.5. ОПИС НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, А ТАКОЖ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ.. 59

11.6. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 60

11.7. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ.. 60

11.8. ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ (ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ) ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 61

11.9. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 61

 

 

 

 

 

ВСТУП

Розділ «Стратегічна екологічна оцінка – охорона навколишнього середовища» виконана відповідно до договору № 78 від 17.06.2021 р. на замовлення Локницької сільської ради.

Стратегічна екологічна оцінка проекту виконана згідно вимог Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”, який був прийнятий Україною на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, та спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон врегульовує відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, при виконанні документів державного планування, в даному випадку, містобудівної документації місцевого рівня – генерального плану.

Проведення стратегічної екологічної оцінки (далі СЕО) застосовується як системний процес для всебічного оцінювання можливих наслідків реалізації містобудівної документації ще на етапі виконання проекту державного планування генерального плану та плану зонування території с. Локниця. Цей процес передбачає розгляд можливих альтернатив, заходів з пом’якшення негативних наслідків та їх інтеграцію до запропонованої містобудівної документації.

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку населених пунктів шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва.

Згідно Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», етапами стратегічної екологічної оцінки є:

1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3)проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 Закону;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

В даному томі наводиться звіт про виконання стратегічної екологічної оцінки генерального плану та плану зонування с. Локниця Вараського району Рівненської області.

Проект розроблений авторським колективом у складі:

"Директор __________________ Підлісний О.О."

"ГАП                                              Гуржій Д.П."

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ – ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ с. ЛОКНИЦЯ, ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

    1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Об’єкт СЕО і рівень планування

Генеральний план та план зонування території с. Локниця

Рівень планування – місцевий.

Замовник СЕО і виконавець

Замовник СЕО – Локницька сільська рада.

Виконавець – ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС».

Стадія здійснення СЕО

Оцінка проводилась після виконання основних креслень та пояснювальної записки генерального плану, перед їх затвердженням.

Особливості документу, що розроблявся

Метою розробки генерального плану є визначення основних принципів і напрямків планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

Генеральні плани враховують загальнодержавні, регіональні та місцеві інтереси, вдосконалюють планувальну структуру та функціональне зонування населених пунктів, встановлюють пріоритети економічного та територіального розвитку, розвитку інженерної та транспортної інфраструктури, системи обслуговування мешканців с. Локниця.

Метою розробки плану зонування є визначення межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють в межах цих зон (підзон).

Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території.

 

1.2. ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЦІЛІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ПЛАНАМИ ТА ПРОГРАМАМИ

 

1.3.1. Основні цілі та задачі генерального плану

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

За обсягом та змістом проект відповідає діючому законодавству України у галузі містобудування та вимогам Державних будівельних норм:

  • Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VІ;
  • Земельному Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ;

- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

- ДБН 1.1- 15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;

  • «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173;
  • інші чинні нормативні документи.

Основними цілями проекту генерального плану, на основі положень чинних документів державної політики та вимог містобудування, є:

  1. Визначення перспективної чисельності населення, об’ємів та структури нового житлового будівництва.
  2. Визначення пріоритетних напрямків розвитку, перспективної планувальної структури та функціонального зонування населеного пункту.
  3. Визначення територій, що мають певні обмеження при їх використанні (природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні та інші).
  4. Аналіз загального стану довкілля, факторів, що його формують, надання містобудівних пропозицій щодо поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану;
  5. Обґрунтування доцільності зміни межі населеного пункту.

6. Надання пропозицій щодо розвитку сельбищної зони відповідно до прогнозної чисельності населення.

7. Визначення напрямків розвитку мережі установ та організацій громадського обслуговування.

8. Визначення масштабів розвитку виробничих територій: промислово-комунальних, сільськогосподарських територій, формування комунальних зон, тощо, з урахуванням забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності з оточуючою сельбищною територією. Забезпечення подальшого розвитку підприємств реального сектору економіки.

9. Формування ландшафтно-рекреаційних та туристичних зон, резервування ділянок для розміщення об’єктів рекреаційно-туристичного призначення.

10. Розвиток транспортної інфраструктури населеного пункту: організація вулично-дорожньої та транспортної мережі, транспортних розв’язок, формування об’їзних доріг.

11. Розвиток споруд та мереж інженерної інфраструктури для забезпечення потреб сельбищних, виробничих та ландшафтно-рекреаційних зон на кінець розрахункового періоду.

12. Визначення стратегічних напрямків санітарної очистки території з урахуванням перспективних обсягів утворення ТПВ.

13. Визначення заходів інженерної підготовки і захисту території від небезпечних природних процесів як для існуючих так і для перспективних ділянок містобудівного освоєння території.

14. Дотримання санітарних норм та правил, законодавчих актів у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічних норм та охорони навколишнього природного середовища при визначенні проектних рішень з планувальної структури населеного пункту, визначенні функціонального використання території.

15. Врахування та забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини.

 

1.3.2.Основні цілі та задачі плану зонування території

План зонування території розробляється в складі генерального плану населеного пункту, уточнює положення генерального плану. Зонінг не визначає розміщення конкретних об’єктів та обсяги будівництва, а встановлює види використання території ділянок, умови та обмеження в межах визначених зон та підзон.

За обсягом та змістом зонінг відповідає діючому законодавству України у галузі містобудування та вимогам Державних будівельних норм:

  • Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VІ;
  • Земельному Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ;

-          ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

-          ДБН 1.1- 22:2017 «Склад та зміст плану зонування території»;

  • «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173;
  • інші чинні нормативні документи.

 

1.3.3.  Інші плани та програми що мають відношення до документу державного планування

В розділі висвітлюється інформація про різні плани і програми, що діють на національному, регіональному та місцевому рівнях, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проектних рішень в даній містобудівній документації. Їх положення та завдання приймаються до уваги в процесі розроблення містобудівної документації та її стратегічної екологічної оцінки. До проекту «Генерального плану та плану зонування території с. Локниця Вараського району Рівненської області» мають відношення головні стратегічні документи затверджені на державному, регіональному та місцевому рівнях.

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Село Локниця за адміністративно-територіальним устроєм є центром Локницької територіальної громади. Село розташоване на берегах річки Млинок за 19,9 км від центру Зарічненської ОТГ смт Зарічним, 51,8 км до районного центру -  міста Вараш та 135 км від обласного центру м. Рівне.Населений пункт розташований у північній частині Рівненської області у межах Вараського району. Транспортні зв’язки здійснюються за рахунок автошляхів обласного (О 180701 «Морочне – Задовже») та державного значення (Р-76 КПП «Прикладники» - Зарічне – Дубровиця). На відстані 3 км знаходиться вузькоколійна залізнична колія туристичного маршруту «Антонівка – Зарічне».

Наявне населення села Локниця на початок 2021 року становило 1076 осіб, фактична площа – 492 га.

Соціальна інфраструктура населеного пункту представлена комплексом основних підприємств та установ обслуговування, передбачених ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

На території населеного пункту функціонують сільська рада, поштове відділення, школа, дитячий дошкільний навчальний заклад, підприємства торгівлі, амбулаторія, аптека, будинок культури, культова споруда.

Основними планувальними осями  населеного пункту є вул. Центральна, вул. Лісова, вул. Лесі Українки, вул. Набережна. Планувальний центр із комплексом громадського обслуговування сформований достатньою мірою.

 

 

2.2. ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕСУРСИ РОЗВИТКУ МІСТА

 

2.2.1. Кліматичні умови

            Згідно карти кліматичного районування України території с. Локниця належать до північної атлантико-континентальної кліматичної області, зони мішаних лісів, західного кліматичного району.                                                                                                          

Нижче наведено статистичну інформацію у вигляді графіків кліматичних умов відповідно даних Українського гідрометричного центру (метеостанція м. Сарни).

Фото без опису

Рис.2.2.1.1. Число ясних і похмурих днів за загальною та нижньою хмарністю

 

Фото без опису

Рис.2.2.1.2. Середня місячна і річна температура повітря

 

Фото без опису

Рис.2.2.1.3. Число днів із різною кількістю опадів

Фото без опису

Рис.2.2.1.4. Середня місячна і максимальна кількість опадів (мм) з поправками на змочування

 

Фото без опису

Рис. 2.2.1.5. Швидкість вітру, м/с

Фото без опису

Рис. 2.2.1.6. Повторюваність (%) напряму вітру та штилю

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування України, територія віднесена до І архітектурно-будівельного району (Північно-Західний) з відповідними вимогами містобудівного характеру (згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).

За метеорологічними умовами територія відноситься до регіону з низьким природним потенціалом забруднення атмосферного повітря та сприятливими умовами розсіювання викидів в атмосферу.

Контроль за метеоситуацією проводиться системою метеорологічних станцій Рівненської області області з попередженнями щодо проявів небезпечних явищ. Сьогодні в області функціонує 3 метеостанції – у м. Рівне, м. Дубно, м. Сарни.

 

Викиди парникових газів

Головними причинами кліматичних змін є великий викид парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. У зв'язку з цим, природні екосистеми не можуть самі стабілізувати ситуацію, внаслідок чого виникає дисбаланс.

Відчутно зростаючі за останні роки, темпи глобального потепління у майбутньому можуть спричинити серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.

Шкідливі гази утворюються за рахунок будь-якої діяльності людини: робота ТЕС, пересування автотранспортом, діяльність промисловості. Негативного впливу зазнає галузь сільського господарства через зміни клімату та явища, пов’язані з цим (повені, посухи, зменшення родючості ґрунту тощо).

Згідно даних Екологічного паспорту Рівненської області за 2020 рік Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря Рівненської області за 2019 рік становили 9,9 тис. тонн, що більше попереднього року на 8,0%.

Україна протягом останніх років, в рамках Паризької кліматичної угоди, розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Цією стратегією передбачається перехід до моделі низьковуглецевого розвитку економіки, яка включає послідовну декарбонізацію енергетики, суттєве підвищення енергоефективності та стрімкий розвиток відновлювальних джерел енергії.

 

2.2.2. Земельні ресурси

Геологічні умови

У геотектонічному відношенні територія населеного пункту розташована у межах Українського кристалічного масиву, який складають докембрійські породи (граніти) та четвертинні відклади (лесовинні суглинкм, глини, піски з домішками гальки та гравію) загальною потужністю 5-35 метрів.

Із факторів, що визначають інженерно-геологічну складність освоєння території, тут розвинуті недреновані перезволожені та заболочені процеси. Основні заходи підвищення продуктивності земель полягають в корінному поліпшенні водно-фіз. властивостей ґрунтів, регулюванні їх водного режиму меліоративними і лісокультурними заходами і у вапнуванні кислих ґрунтів. 

На Схемі планувальних обмежень відображені фактори та місця/території прояву несприятливих геоекзогенних процесів.

Таким чином, розвиток несприятливих екзогенних процесів антропогенного та техногенного характеру зумовив локально підвищену складність інженерно-геологічних умов освоєння території, що ускладнює її територіально-планувальні можливості. При освоєнні такі території потребують застосування цілого комплексу заходів з інженерної підготовки, які передбачені проектними рішеннями генерального плану.   

Загальна характеристика геологічної будови має істотне значення в плані інженерно-будівельної оцінки. В сейсмічному відношенні (ДБН Б.1.1. – 12/2006) відповідно карти „С” необхідно враховувати сейсмічність 6 балів для територій Рівненської області.

 

 

Ґрунтовий покрив

Село Локниця розташоване у північній частині Вараського району та Рівненської області, в зоні мішано-лісових Поліських ландшафтів, що характеризуються малопотужним антропогенновим покровом на крейдяних породах (терасові піщані рівнини з дерново-підзолистими і дерновими ґрунтами, з борами, суборами і низинними болотами).

 

Оцінка сумарного пестицидного навантаження

Відповідно до антропоекологічної оцінки сумарного пестицидного навантаження на ґрунти території с. Локниця належать до територій з несприятливим рівнем навантаження від 2,30 до 3,60 (в умовних одиницях Кс).

Фото без опису

Фото без опису

Рис.2.2.2.1. Карта пестицидного навантаження ґрунтів

 

Оцінка стійкості ґрунтів

Стійкість ґрунтів до забруднення відходами промислових підприємств, тваринницьких комплексів, ферм, мінеральними добривами, пестицидами є дуже слабостійкими та складає для територій с. Локниця менше 40,0 %.

Оцінку стійкості ґрунтів виконано за показниками, що характеризують суми активних температур, крутизну схилів, кам'янистість, структурність, питомий опір, механічний склад, вміст гумусу, тип водного режиму, реакцію рН, заплідненість, ємність іонів, розораність, господарську освоєність, у межах природно-сільськогосподарських районів України.

 

Фото без опису

Фото без опису

Рис.2.2.2.2. Карта стійкості ґрунтів

 

2.2.3. Водні ресурси

Гідрогеологічні умови

В гідрогеологічному відношенні територія району знаходиться в несприятливих гідрогеологічних умовах для накопичення підземних вод, оскільки розташована в межах гідрогеологічної області Українського кристалічного щита.

Територія характеризується високим рівень залягання ґрунтових вод.

Підземні води практичного значення в районі представлені основним водоносним горизонтом - тріщинна зона кристалічних порід.

Перші від поверхні водоносні горизонти і комплекси знаходяться у алювіальних і озерно-алювіальних антропогенових відкладах надзаплавних терас і заплав. Піски, часто з гравієм і галькою, з прошарками супісків, суглинків і глин. Горизонт використовується для водопостачання сільськогосподарських об‘єктів.

 

 

Гідрологічні умови

Село Локниця розташовано на берегах річки Млинок, притоки річки Веселуха, що належить до басейну Дніпра. Загальна довжина річки Млинок становить 38 км, площа басейну 144 км2. Долина річки невиразна. Заплава заболочена, пересічна ширина 300 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 21 м. Основним джерелом живлення являються талі снігові та дощові води, а ґрунтове живлення є вторинним.

Території населеного пункту мають високий рівень залягання ґрунтових вод, значні заболоченості, знаходяться у південній частині с. Локниця. Територія села має густо розгалуджену  систему дренажних каналів відкритого типу.

У межах населеного пункту та на прилеглих територіях наявні водні об’єкти (ставки, копанки) площею водного дзеркала до 3 га. Стан водних об’єктів незадовільний, потребує розчищення та благоустрою.

Згідно карти гідрологічного районування України, с. Локниця належить до територій Поліської області надмірної водності.

Фото без опису

Фото без опису          Фото без опису

Рис.2.2.3.1.Карта гідрологічного районування

Характеристика забруднення водних ресурсів

Згідно даних Екологічного паспорту Рівненської області 2020 р. наведено інформацію щодо скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти.

 

 

Скидання забруднюючих речовин за регіоном

2017 рік

2018 рік

2019 рік

обсяг забруднюю­чих речовин, тис. т

обсяг забруднюю­чих речовин, тис. т

обсяг забруднюю­чих речовин, тис. т

1

2

3

4

Перелік скинутих забруднюючих речовин

 

 

 

Скинуто забруднюючих речовин, усього у т.ч.

11,788174

10,963219

10,03193

БСК5

0,285

0,265

0,413

Завислі речовини

0,352

0,346

0,239

Азот амонійний

0,071

0,066

0,098

Нітрити

0,017

0,013

0,018

Нітрати

1,201

1,242

1,229

Сульфати

1,485

1,436

0,796

Хлориди

2,445

2,223

2,056

Фосфати

0,1547

0,1749

0,1737

Залізо

0,008173

0,00909

0,00905

Нафтопродукти

0,00197

0,001862

0,002154

СПАР

0,001973

0,002208

0,00274

Фтор

0,002044

0,001841

0,001859

Мідь

0,00023

0,000231

0,000302

Цинк

0,000056

0,000054

0,000076

Формальдегід

0,000028

0,00003

0,000046

Сухий залишок

4,679

4,300

3,946

ХСК

1,084

0,882

1,047

Хром +6

-

-

0,000003

 

За останні роки моніторингові дослідження якості води поверхневих вод вказують на погрішення стану річок і водойм, споживацьке ставлення до водних ресурсів призвело до виснаження.

Основною проблемою якості поверхневих вод залишається інтенсивне забрудення їх зворотними водами промисловості, сільськогосподарських підприємств, комунального господарства.

Слід відмітити присутність антропогенних навантажень на поверхневі води внаслідок неефективної роботи очисних споруд промислових та комунальних підприємств, які є суттєвими чинниками погіршення якості води.

Додатково до водних об’єктів потрапляють  дренажні води зрошувальних систем, забруднені гербіцидами, мінеральними солями. Крім того, з поверхневим стоком із сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів, із забрудненими  підземними водами у поверхневі води потрапляють біогенні елементи та залишки агрохімії. Розораність водозабірних басейнів сягає граничних меж при надто низькому ступені заліснення, на багатьох річках і водоймах ще не закріплені прибережні захисні смуги. Багато річок замулюється, знижується їх транспортна здатність.

Основними джерелами забруднення природних вод в регіоні є промислові стічні води, комунальні стічні води, сільськогосподарські стоки, нафта і нафтопродукти, поверхневі стоки та атмосферні опади. Максимальна кількість забруднення потрапляє у природні води з промисловими стічними водами, які мають різний склад та великі об’єми.

Територія с. Локниця належить до територій із помірним ступенем забруднення поверхневих вод (індекс сумарної забрудненості від 5,0 до 10,0) відповідно даних карти зонування території  України за ступенем забрудненості поверхневих вод (гігієнічна класифікація водних об’єктів). Індекси сумарної забрудненості поверхневих вод розраховані за органолептичними і токсикологічними властивостями, санітарним режимом та бактеріологічними показниками.

Фото без опису

Фото без опису

Рис.2.2.3.2. Карта зонування території  України за ступенем забрудненості поверхневих вод (гігієнічна класифікація водних об’єктів)

Комунально-побутові стоки характеризуються з одного боку високим вмістом поживних речовин, необхідних рослинам, але з іншого боку – вмістом миючих засобів, фекалій, хвороботворних мікроорганізмів, яєць гельмінтів тощо. Стоки з сільськогосподарських угідь містять мінеральні та органічні добрива. Поверхневий стік вносить забруднюючі речовини в річки та озера з земель, які піддаються ерозії (великі та дрібні мінеральні частинки), в результаті чого здійснюється обміління річок та замулювання озер та водосховищ. Водойми забруднюються також атмосферними опадами, які вимивають промисловий і побутовий бруд.

 

Якість питної води

Відомо, що якісна питна вода визначає стан нашого здоров’я. За даними ВОЗ біля 80% захворювань людей пов’язані з якістю питної води. Внаслідок вживання неякісної питної води кожен рік біля 25% населення України (переважно дитячого) ризикують захворіти. Проблема забезпечення якісною питною водою належить до числа соціально значущих, оскільки вода безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян i кардинально визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки. Несприятливий вплив неякісної питної води на людину може реалізовуватися в декількох напрямках: загальнотоксичний вплив, що викликає збільшення загальної захворюваності населення (збільшення захворювань неінфекційної природи: серцево-судинних, шлунково-кишкового тракту, ендокринних i ін.) та вплив на збільшення частоти алергічних захворювань, а також збільшення рівня новоутворень в організмі людини.Забрудненість водних об’єктів –джерел питного водопостачання специфічними хімічними речовинами токсичної дії і збудниками інфекційних захворювань при недостатній ефективності роботи очисних споруд з водопідготовки питної води обумовлює погіршення її якості, створює серйозну загрозу для здоров’я людей, обумовлюєвисокий рівень їх захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик дії на організм людини канцерогенних і мутагенних чинників.

Відставання України від розвинених країн за показниками середньої тривалості життя і високої смертності значною мірою пов’язане із споживанням неякісної питної води.

Забруднюючі шкідливі речовини потрапляють у поверхневі водні об’єкти з недостатньо очищеними побутовими і промисловими зворотними водами, сільськогосподарськими поверхневими та зливовими стоками. До токсичних сполук, небезпечних для здоров’я людини, відносяться важкі метали, СПАР, пестициди, феноли, хлорорганічні сполуки тощо. Навіть після очистки та знезаражування питної води токсичні речовини можуть залишатись та надходити у водопостачальну мережу. До того ж існуючі технології для знезаражування питної води передбачають широке застосування хлору, внаслідок чого в питній воді утворюються токсичні і канцерогенні хлорорганічні сполуки, що мають кумулятивну дію. Забруднення питної води може виникати також в розподільчій мережі у зв’язку з незадовільним станом трубопроводів та їх високою аварійністю. Неякісна питна вода є однією з причин зростання у населення таких захворювань, як виразкова хвороба шлунку, жовчо-кам’яна хвороба, хвороби органів дихання. У процесі підготовки питної води для її знезаражування здійснюється хлорування, в процесі якого утворюються токсичні речовини які можуть викликати порушення центральної нервової системи, негативно впливати на ф ункцію нирок і п ечінки.

Контроль за якістю і безпечністю питної води, що надається для споживання населенню повинен бути забезпечений власниками водопроводів у відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", яким передбачено перелік показників, точки відбору проб та кратність досліджень.

 

 

2.2.4. Атмосферне повітря

Якість атмосферного повітря

Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря Рівненської області за 2019 рік становили 9,9 тис. тонн, що більше попереднього року на 8,0%.

Дані про кількість забруднюючих речовин у атмосферному повітрі за 2019 рік наведено у таблиці 2.2.4.1. нижче.

Табл.2.2.4.1.

Назва забрудню­ючої речовини

Середньоріч­ний вміст, мг/м3 (мкг/м3*)

Середньодобові ГДК, мг/м3(мкг/м3*)

Максимальні разові ГДК, мг/м3(мкг/м3*)

Максималь­ний вміст, мг/м3 (мкг/м3*)

Зважені речовини (пил)

0,07

0,15

0,5

0,5

Діоксид сірки

0,003

0,05

0,5

0,102

Оксид вуглецю

-

3,0

5,0

-

Діоксид азоту

0,041

0,04

0,2

0,301

Оксид азоту

0,022

0,06

0,4

0,141

Сірководень

0,002

не регламентується

0,008

0,017

Фенол

0,002

0,003

0,010

0,023

Фтористий водень

0,008

0,005

0,02

0,041

Хлористий водень

0,032

0,2

0,2

0,285

Аміак

0,005

0,04

0,2

0,053

Формальдегід

0,0075

0,003

0,035

0,043

Бенз(а)пірен

-

0,1*

-

-

Кадмій

0,002*

0,0003*

-

0,003*

Залізо

0,58*

0,04*

-

1,93*

Марганець

0,008*

0,001*

0,01*

0,02*

Мідь

0,014*

0,002*

-

0,03*

Нікель

0,013*

0,001*

-

0,03*

Свинець

0,022*

0,0003*

-

0,03*

Хром

0,008*

0,0015*

0,0015*

0,02*

Цинк

0,018*

0,05*

-

0,05*

 

Викиди забруднюючих речовин

Дані щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведено згідно Екологічного паспорту Дніпропетровської області 2019 р. Нижче наведено дані щодо динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Дніпропетровській області:

Табл.2.2.4.2.

Показники

2017

2018

2019

Загальна к-ть (одиниць) дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданих у поточному році суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до:

 

 

239

 

 

267

 

 

268

другої групи

49

71

61

третьої групи

190

196

207

Викиди забруднюючих речовин иа парникових газів від стаціонарних джерел, тис.т

9,6

9,1

9,9

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від станціонарних джерел у розрахунку на км2, т

0,5

0,5

0,5

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг

 

8,2

 

7,9

 

8,6

 

Транзитний транспорт, який рухається по дорозі спричиняє шум, погіршує екологічний стан населеного пункту та навантажує магістральну мережу. Серед забруднюючих речовин варто виділити окисли вуглецю, окисли азоту, легкі органічні сполуки, пил. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту, як джерела забруднення атмосфери (приватний транспорт, транзит). Під час згоряння палива в циліндрах двигунів утворюються нетоксичні (водяна пара, вуглекислий газ) і токсичні речовини. До них відносяться окис вуглецю, вуглеводні, окиси азоту. Крім вище зазначених речовин, шкідливий вплив на організм людини мають сполуки свинцю, канцерогенні речовини, сажа й альдегіди, які виділяються під час роботи двигунів.

У таблиці 2.2.4.5. наведено показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності.

Табл.2.2.4.5.

з/п

Види економічної діяльності

Обсяги викидів за регіоном

тис. т

відсотків до загального підсумку

1

2

3

4

Усього

9,1311

100

1

За видами економічної діяльності, у тому числі:

 

 

1.1

Сільське, лісове та рибне господарство

0,3987

4,0

1.2

Добувна промисловість і розроблення кар’єрів

0,3755

3,8

1.3

Переробна промисловість

7,7733

78,4

 

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

0,4644

4,7

 

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

0,0049

0,1

1.4

Будівництво

0,0056

0,1

1.5

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

0,0388

0,4

1.6

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

0,4578

4,6

1.7

Тимчасове розміщення й організація харчу­ван­ня

0,0003

0,0

1.8

Інформація та телекомунікації

0,0031

0,0

1.9

Фінансова та страхова діяльність

0,0003

0,0

1.10

Операції з нерухомим майном

0,0327

0,3

1.11

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

0,0064

0,1

1.12

Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування

0,2593

2,6

1.13

Освіта

0,0295

0,3

1.14

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

0,0604

0,6

1.15

Надання інших видів послуг

0,0001

0,0

 

Відповідно даних Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА на території с. Локниця знаходиться суб’єкт господарювання, якому в установленому порядку видано дозволи на викиди забрудгюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – ДП «Зарічненське лісове господарство» смт Зарічне вул. Центральна 78.

Використання азоноруйнівних речовин

З метою забезпечення виконання вимог Монреальського протоколу (1987 р.) щодо речовин, які руйнують озоновий шар, постановою Кабінету міністрів України від 17.10.1996 р. № 1274 затверджено Програму припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин. Враховуючи світовий досвід переходу до використання речовин альтернативних озоноруйнуючим речовинам, Програма передбачає:

- перехід від використання ХФВ-12 до ГФВ-134а, ГФВ-404 та холодоагентів вуглеводневого ряду: ізобутану та пропану;

- припинення використання розчинників та миючих засобів - ХФВ-113, МХФ та ТХМ;

- перехід до використання в аерозольній промисловості суміші вуглеводнів - пропану та бутану;

- заміна для потреб поліуретанової теплоізоляції запінювача ХФВ-11 на циклопентан.

Відповідно до наказу Мінприроди від 13.01.2012 No8 „Про затвердження Регламенту встановлення наявності або відсутності озоноруйнівних речовин у товарах, що плануються до ввезення або вивезення” видача листів-роз’яснень суб'єктам підприємницької діяльності на експорт-імпорт продукції, яка не містить озоноруйнівних речовин до компетенції структурних підрозділів з питань екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій не входить.

Також Мінприроди розроблений Порядок квотування та Порядок погодження експорту та імпорту товарів, що містять озоноруйнівних речовин. Разом з тим слід зазначити, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка містить цілий блок екологічних питань, продемонструвало прагнення нашої держави до високих стандартів у галузі охорони навколишнього середовища, підтвердило готовність України зробити свій позитивний внесок у збереження клімату та о зонового шару.

З метою забезпечення реалізації державної політики з питань здійснення управління та регулювання у сфері охорони озонового шару на виконання міжнародних зобов’язань України взятих після ратифікації Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар та поправок до нього, а також з метою адаптації національного законодавства у сфері поводження із озоноруйнівними речовинами до законодавства Європейського Союзу Міністерством екології та природних ресурсів України розроблено та подано на розгляд Уряду проект Закону України «Про охорону озонового шару», в якому імплементовано положення Регламенту ЄС про речовини, що руйнують озоновий шар.

 

Транскордонне забруднення атмосферного повітря

В значній мірі на стан атмосферного повітря впливають транскордонні перенесення шкідливих речовин з країн центральної Європи, однак, відсутність мереж постів контролю не дає можливості реально оцінити величину впливу транскордонних забруднень на загальний стан атмосферного повітря області.

Дані про транскордонні системи спостережень наведено відповідно до Екологічного паспорту Рівненської області 2020 р.

з/п

Країна – партнер, з якою проводиться спільний моніторинг

Кількість точок спостережень

Показники, за якими проводяться спостереження

Періодичність проведення спостережень

1

2

3

4

5

1

Білорусь

1

Розчинний кисень, водневий показник pH, зважені речовини, мінералізація, нафтопродукти, БСК5, ХСК, NH4+,

NO3-2, NO2-2, РО4-3, Cu, Ni, Cr+3, Cr+6, Cs137, Sr90

Раз на рік

 

2.2.5. Акустичне забруднення

Основним джерелом шуму є вулична мережа з інтенсивним рухом автотранспорту.

Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 санітарні розриви від краю основної частини магістральних вулиць до лінії регулювання житлової забудови потрібно приймати не менше 25-50 м.

Проектне рішення дані обмеження враховує. Система організації руху та реконструкція вуличної мережі, з визначенням червоних ліній, спрямована на вирішення транспортної проблеми.

Решта джерел шумового забруднення, такі як підприємства, трансформаторні підстанції мають локальний вплив, що, як правило, не виходить за межі санітарно-захисної або охоронної зони об`єктів.

 

2.2.6. Радіаційне забруднення

Рівненщина нині залишається однією з найбільш постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, радіацією було уражено понад 11 тис. км2 території області. Радіаційно забруднені сільськогосподарські угіддя займають 290 тис. га (31 % від загальної площі сільськогосподарських угідь області); лісові масиви – 654 тис. га (82 % лісів та лісовкритих площ області). До зон радіоактивного забруднення віднесено серед інших населені пункти Зарічненського району.

Радіоактивні випадіння чорнобильського походження характеризуються значною неоднорідністю просторового розподілення і динамікою показників у часі у результаті природних процесів (природний розпад, вимивання) та під дією антропогенних чинників (ведення сільськогосподарського виробництва). Малі дози радіації спричиняють порушення розвитку та функціонування щитовидної залози, дихальної системи, органів кровотворення. В області станом на 01.01.2021 р. знаходилось на обліку 316,725 тис. осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

При проведенні будівельно-проектних робіт необхідно керуватись вимогами радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини (сертифікація радіологічної якості), відповідно НРБУ-97 і «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затверджені МОЗ України № 54 від 02.02.2005р.

 

2.2.9. Кладовища та інші місця захоронення

 

На території с. Локниця наявне 1 існуюче кладовище (загальною площею 2,93 га). Згідно даних Локницької сільської ради на момент розробки кладовище заповнене на 50 %, захоронення проводяться.

 

2.2.11. Природно-заповідний фонд

Об’єкти природно-заповідного фонду у межах населеного пункту відсутні. Проте за межами села Локниця на території громади наявні території природно-заповідного фонду: Мутвицький заказник (місцевого значення, розташований неподалік с. Мутвиця).

Природоохоронні території наявні у селі Локниця представлені системою прибережних захисних смуг р. Млинок – 25 м та ставків площею водного дзеркала менше 3 га – 25 м.

Господарське використання земель даної території регламентується дією Земельного та Водного кодексів України та Постановою КМУ №502 від 13. 05. 96 р.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється:

  • розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження й залісення), а також садівництво та городництво;
  • зберігання та застосування пестицидів і добрив;
  • улаштування літніх таборів для худоби;
  • будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
  • улаштування звалиш сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництв, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
  • миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

На даному етапі з урахуванням сучасних вимог землекористування необхідне розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги р. Млинок та інших водних об’єктів в натурі (на місцевості) на території об’єднаної територіальної громади спеціалізованими землевпорядними організаціями на існуючій кадастровій базі.

Проектне рішення розглядає території прибережних захисних смуг, як складову екологічної мережі з перспективою їх упорядкування, озеленення та благоустрою.

 

 

Об’єкти Смарагдової мережі

Відповідно до даних публічної кадастрової карти території населеного пункту віднесені до Смарагдової мережі відсутні.

 

Фото без опису

 

Рис.2.2.11.1. Об’єкти Смарагдової мережі відповідно Публічної кадастрової карти

 

2.2.12. Історико-культурний фонд

Згідно даних Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації на території села Локниця відповідно до актуальних переліків пам’яток культурної спадщини Вараського району розташована пам’ятка історії місцевого значення:

  • Пам’ятник воїнам-землякам, що має охоронну зону та зону регулювання забудови.

На момент розробки Генерального плану села Локниця науково – вишукувальні роботи щодо наявності або відсутності об’єктів археологічної спадщини в межах населеного пункту не проводилися.

За умови виявлення об’єктів культурної спадщини їх паспортизація та визначення меж покладається на державні органи охорони культурної спадщини. У майбутньому за умови розробки облікової документації на пам’ятки культурної спадщини відповідні зміни мають бути враховані у порядок землекористування.

 

2.2.13. Стан здоров’я населення

Відповідно вихідних даних наявне населення на 2021 р. у с. Локниця складає 1076 осіб.

Стан здоров’я населення оцінюється, зокрема за тенденцією та кількістю вперше зареєстрованих випадків захворювань, загальної кількості захворюваності, відомостей про померлих новонароджених. Статистику по зазначеним показникам подано нижче.

Існуючі статистичні дані говорять про такі загальні тенденції в області та районі як зниження народжуваності, підвищення показника смертності, підвищення питомої ваги населення старшого пенсійного віку, зниження середньої очікуваності тривалості життя. В цілому тенденції різкого або негативного погіршення стану здоров’я населення немає.

Відповідно звіту Центру медичної статистики МОЗ України про медичну допомогу дітям за 2019 рік наведено наступні статистичні дані.

Табл.2.2.13.2.

Кількість новонароджених, які надійшли під нагляд даного закладу ОЗ

№ п/п

Найменування

Число новонароджених

А

Б

1

1

Число новонароджених, які надійшли під нагляд даного закладу

 
 

Рівненська

11572

 

 

 

Табл.2.2.13.3.

№ п/п

Найменування

Знаходилось під наглядом на початок звітного року

У звітному році

Перебуває під наглядом на кінець звітного року

надійшли під нагляд

вибуло з-під нагляду

померло

у т.ч. поза стаціонаром

усього

з них хлопчиків

А

Б

1

2

3

4

5

6

7

1

Усього дітей 0-17 років включно

 

Рівненська

277 892

19 633

22 814

99

45

274 612

139 803

2

Діти у віці до 14 років включно

 

Рівненська

238 174

15 420

9 550

81

36

235 381

119 903

3

у тому числі діти у віці до 1 року життя

 

Рівненська

12 955

11 626

1 716

42

16

11 553

5 842

4

Підлітки 15-17 років включно

 

Рівненська

39718

4213

13264

18

9

39231

19900

Кількість дітей, які перебувають на обліку (не включаючи дані щодо дітей в будинках дитини, дитячих будинках, школах-інтернатах)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 2.2.13.4.

Захворюваність і смертність дітей у віці до 1 року

№ п/п

Найменування. Шифр за МКХ - 10

Зареєстровано хвороб, установлених вперше в житті

Померло

Із загальної кількості померлих (гр.3) - померло поза стаціонаром

Усього

з них хлопчиків

Усього

з них хлопчиків

А

Б

1

2

3

4

5

1.0

Усього захворювань                           A00-T98

         

 

Рівненська

21 157

10 291

42

21

16

2.0

з них: Деякі інфекційні та паразитарні хвороби A00-B99

         

 

Рівненська

190

85

5

5

2

2.1

у т.ч.: кишкові інфекційні хвороби       A00-A09

         

 

Рівненська

35

16

0

0

0

2.2

туберкульоз                                  А15-А19

         

 

Рівненська

0

0

0

0

0

2.3

хвороба зумовлена вірусом імунодефіциту людини В20-В24

         

 

Рівненська

0

0

0

0

0

3.0

Новоутворення                                С00-D48

         

 

Рівненська

109

63

1

1

0

3.1

у т.ч. злоякісні нооутворення - усього       C00-C97

         

 

Рівненська

2

1

1

1

0

4.0

Хвороби крові і кровотворних органів         D50-D89

         

 

Рівненська

887

478

0

0

0

4.1

у т.ч. анемії                                D50-D64

         

 

Рівненська

827

453

0

0

0

4.2

гемофілія                       D66,67,68.0,1,4

         

 

Рівненська

0

0

0

0

0

5.0

Хвороби ендокринної системи, розладу харчування Е00-Е90

         

 

Рівненська

278

134

1

1

0

5.1

у тому числі уроджений гіпотиреоз            E03.0,1

         

 

Рівненська

4

3

0

0

0

5.2

цукровий діабет                              E10-E14

         

 

Рівненська

0

0

0

0

0

5.3

фенілкетонурія                               Е70.0

         

 

Рівненська

1

0

0

0

0

6.0

Розлади психіки та поведінки   (F51. F93. F94. F98.2,3,4  F99.2)

         

 

Рівненська

0

0

0

0

0

7.0

Хвороби нервової системи                     G00-G99

         

 

Рівненська

477

240

2

1

0

7.1

у т.ч.: дитячий церебральний параліч       G80

         

 

Рівненська

1

0

0

0

0

8.0

Хвороби ока та придаткового апарату          H00-H59

         

 

Рівненська

865

405

0

0

0

8.1

у тому числі ретинопатія недоношених     H35.1,2,H33.4

         

 

Рівненська

1

1

0

0

0

9.0

Хвороби вуха та сосковидного відростку       H60-H95

         

 

Рівненська

580

287

0

0

0

10.0

Хвороби системи кровообігу                   I00-I90

         

 

Рівненська

109

58

1

0

0

11.0

Хвороби органів дихання                      J00-J99

         

 

Рівненська

12 081

5 740

4

2

3

11.1

у т.ч. гострі інфекції верх.дих.шляхів,пневмонії, грип

         

 

Рівненська

11 822

5 621

4

2

3

12.0

Хвороби органів травлення                    K00-K93

         

 

Рівненська

867

435

1

1

1

13.0

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини       L00-L99

         

 

Рівненська

1 256

639

0

0

0

14.0

Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини

         

 

Рівненська

331

147

0

0

0

15.0

Хвороби сечостатевої системи                 N00-N99

         

 

Рівненська

493

170

0

0

0

16.0

Окремі стани, які виникли в перинатальному періоді P05-P96

         

 

Рівненська

1 930

1 044

8

1

0

17.0

Уроджені аномалії                            Q00-Q99

         

 

Рівненська

583

306

12

5

3

17.1

у тому числі розщілина хребта                    Q05

         

 

Рівненська

1

1

0

0

0

17.2

інші вроджені вади розвитку нервової системи

         

 

Рівненська

6

5

0

0

0

17.3

уроджені вади розвитку системи кровообігу    Q20-Q28

         

 

Рівненська

154

72

6

2

3

17.4

розщеплення губи і піднебіння

         

 

Рівненська

16

12

0

0

0

17.5

уроджена відсутність, атрезія та стеноз тонкої кишки

         

 

Рівненська

2

0

1

0

0

17.6

інші вроджені вади розвитку травлення Q38-Q40,Q42-Q45

         

 

Рівненська

81

49

1

1

0

17.7

неопущення яєчка                                  Q53

         

 

Рівненська

19

19

0

0

0

17.8

інші вроджені вади розвитку сечостатевої системи

         

 

Рівненська

56

43

1

1

0

17.9

уроджені деформації стегна                        Q65

         

 

Рівненська

154

69

0

0

0

17.10

уроджені денформації ступні                       Q66

         

 

Рівненська

33

10

0

0

0

17.11

інші вроджені вади розвитку та деформації кістково-м'язової системи

         

 

Рівненська

30

12

0

0

0

17.12

інші вроджені вади розвитку Q10-Q18,Q30-Q34,Q80-Q89

         

 

Рівненська

22

11

3

1

0

17.13

хромосомні аномалії, не класифіковані в інших рубриках

         

 

Рівненська

9

3

0

0

0

17.14

з них хвороба Дауна                             Q90

         

 

Рівненська

9

3

0

0

0

18.0

Симптоми,ознаки та відхилення від норми      R00-R99

         

 

Рівненська

68

34

2

1

2

18.1

у т.ч. лабораторне виявлення вірусу імунодефіциту (ВІЛ)

         

 

Рівненська

0

0

0

0

0

18.2

синдром раптової смерті немовляти                R95

         

 

Рівненська

0

0

1

1

1

19.0

Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин     S00-T98

         

 

Рівненська

53

26

5

3

5

20.0

Крім того, безсимтомна інфекція, спричинена ВІЛ      Z21

         

 

Рівненська

9

6

0

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл.2.2.13.5.

Профілактичні огляди дітей та їх результати

№ п/п

Найменування

Оглянуто

Виявлено при профілактичних оглядах

з пониженням гостроти

з дефектами мови

зі сколіозом

з порушен.осанки

слуху

зору

усього

з них хлопчики

усього

з них хлопчиків

усього

з них хлопчиків

усього

з них хлопчиків

усього

з них хлопчиків

усього

з них хлопчиків

А

Б

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Усього дітей 0-17 років включно

 

Рівненська

274 611

139 803

648

336

16 465

7 508

5 488

3 193

3 537

1 770

12 201

6 336

2

у т.ч.: дошкільного віку

 

Рівненська

96 389

48 886

99

43

1 073

453

2 899

1 625

81

36

423

221

3

що почали навчання з: 6 років

 

Рівненська

13 465

6 731

34

14

873

407

762

427

72

36

351

188

4

з 7 років

 

Рівненська

5 470

2 914

31

13

389

182

167

104

97

45

237

116

5

школярі 2-8 класів

 

Рівненська

117 642

59 231

317

166

10 426

4 689

1 404

892

2 116

1 032

7 966

4 084

6

школярі 9-11 класів

 

Рівненська

29 642

15 156

132

73

3 056

1 436

158

79

844

429

2 360

1 226

7

Крім того, діти, яких передали під нагляд поліклініки для дорослих

 

Рівненська

30 756

15 576

116

52

1 818

767

354

203

734

367

2 448

1 240

 

Серед факторів, що впливають на стан здоров’я, найважливішими є: забезпечення населення установами громадського обслуговування і закладами охорони здоров’я та стан довкілля і сприятливість санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності на території населених пунктів.

Наведена вище інформація засвідчує потребу в покращенні системи соціально-економічних підходів щодо підвищення рівня медичного обслуговування населення, забезпечення закладами охорони здоров’я відповідно державних будівельних норм.

Важливим фактором забезпечення здоров’я населення є створення максимально сприятливих умов для життєдіяльності населення с. Локниця.

Забезпечення санітарно-гігієнічних умов реалізується шляхом повного охоплення території об’єктами та мережами інженерної інфраструктури, зокрема централізованого водопостачання (якісними та в достатній кількості питними водами) і водовідведення, санітарного очищення території; забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності виробничо-комунальних зон із сельбищною та ландшафтно-рекреаційною зонами на існуючих та перспективних ділянках містобудівного освоєння. Реалізація цих завдань передбачається шляхом запровадження комплексу намічених інженерно-планувальних заходів на період реалізації генеральних планів. В проекті передбачені заходи щодо налагодження систематичного контролю санітарно-гігієнічного стану середовища проживання.

 

 

 

2.3. ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, ЯКЩО ПРОЕКТИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

 

Стан навколишнього природного середовища с. Локниця можна характеризувати як задовільний.

На перспективу генеральний план передбачає територіальний розвиток населеного пункту з повним інженерним забезпеченням, благоустроєм та озелененням, інженерним захистом території, розвитком системи транспорту, екологічним оздоровленням середовища та умов проживання населення.

У випадку, якщо проект генерального плану с. Локниця не буде затверджено дані стратегічні цілі не будуть досягнуті в повній мірі, що призведе до зниження якості екологічних показників стану довкілля та санітарно-гігієнічних умов проживання населення.

Однією із пріоритетних цілей є зменшення викидів забруднюючих речовин та покращення стану атмосферного повітря. Згідно рішень генерального плану на перспективу, у відповідності з нормативами, передбачається збільшення території освоєння житловою забудовою та екологічно орієнтований розвиток виробничо-комунального і транспортного сектору, збільшення площі зелених насаджень загального користування тощо. Якщо проект генерального плану не буде впроваджений для с. Локниця, нові рішення щодо екологічно спрямованої розбудови вулично-дорожньої мережі не будуть реалізовані, вплив транспорту на атмосферне повітря і здоров'я населення буде зростати.

Якщо генеральний план не буде впроваджено, не набудуть чинності сучасні екологічні зміни у функціонуванні усіх структур господарського комплексу населеного пункту, а відповідно знизиться рівень комфортності проживання та здоров’я населення.

Відсутність оновленого генерального плану та плану зонування території з належним функціональним зонуванням раціонального використання території та визначення її певного цільового призначення, невиконання низки заходів щодо інженерної підготовки та захисту території, ймовірно призведе до подальшого продовження процесів підтоплення призаплавних ділянок сельбищних територій, неефективного використання заплавних ділянок, що призведе до активізації існуючих процесів підтоплення і надалі матиме негативний вплив на якість поверхневих вод.

Відсутність заходів з санітарного благоустрою території, сприятиме подальшому утворенню стихійних звалищ і створюватиме передумови для негативного впливу на здоров'я населення, і не сприятиме покращенню санітарних умов в с. Локниця.

Забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов життєдіяльності є найважливішим фактором для підтримки здоров’я населення. Реалізація цих умов в генеральному плані передбачається через повне охоплення існуючої та перспективної території і населення села об’єктами та мережами ефективно функціонуючої інженерної інфраструктури (якісне централізоване водопостачання та водовідведення, раціональна зливова каналізація, санітарне очищення території) та громадського обслуговування, якісними транспортними послугами, забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності виробничо-комунальних і сельбищних зон. Першочерговим серед перелічених питань є забезпечення населення якісною питною водою.

Розширення площі житлової забудови і господарського сектору села без урахування екологічних вимог та відповідного забезпечення системами інженерної інфраструктури (тепло-, електро-, газопостачання) може мати тенденцію до проявлення негативних впливів на довкілля і умови проживання.

Якщо проект генерального плану не буде впроваджено, рівень повного забезпечення закладами громадського обслуговування, в т.ч. закладами охорони здоров’я, соціального захисту, оздоровлення та відпочинку, тобто запланованого поліпшення стану соціально-побутового обслуговування населення не відбудеться, існуючі показники здоров’я населення більш ймовірно залишатимуться без змін.

Невиконання заходів з розміщення закладів охорони здоров’я і установ соціального призначення негативно впливатиме на доступність/рівень медичного і соціального обслуговування населення та упередження щодо його захворюваності.

  • Містобудівний аналіз ситуації показав, що існуюча планувальна структура села Локниця характеризується рядом недоліків, до основних з яких відносяться:
  • Значна розрізненість територій, наявність великої кількості відокремлених ареалів, що не відповідають належним містобудівним умовам.
  • Території населеного пункту потрапляють в зони підтоплення.
  • Наявність значної кількості територі, що лежать в межах планувальних обмежень, зокрема не виконується пожежна відстань від ділянок лісу до забудови;
  • Відсутність на території достатньої кількості зелених насаджень загального користування та впорядкованих місць відпочинку.
  • Відсутність на території єдиної системи зелених насаджень.
  • Невідповідність параметрів існуючих вулиць нормативним показникам, недосконалий транспортний зв’язок між різними частинами населеного пункту, громадськими центрами та прилеглими територіями.
  • Наявність неосвоєних земельних ділянок, що не використовуються та знаходяться в занедбаному стані.
  • Невпорядкованість більшої частини існуючої житлової забудови.
  • Проходження транзитних транспортних потоків через населений пункт, що створює дискомфорт для населення та погіршує стан навколишнього середовища.

 

 

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

 

Ділянки, що потенційно зазнають впливу внаслідок проектних рішень

Генерального плану.

 

Умови збереження довкілля забезпечуються за рахунок розвитку існуючих та створення нових ландшафтно-рекреаційних територій в межах населеного пункту, впорядкування зелених насаджень, а також направленого удосконалення якості зелених насаджень передбачається покращення природного середовища існування та якості екологічних показників.

Генеральний план передбачає зміну функціонального використання низки територій/ділянок перспективного містобудівного розвитку, що може вплинути на стан навколишнього середовища території, умови життєдіяльності населення. В процесі стратегічної екологічної оцінки розглянуті принципові проектні рішення територіального розвитку с. Локниця, які на думку експертів потребують оцінки їх потенційного впливу на головні складові навколишнього природного середовища та умови життєдіяльності населення.

Освоєння території садибної забудови с. Локниця

Ділянка №1. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться північніше                   вул. Молодіжної.

Ділянка №2. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться на південь від вул. Центральної.

Ділянка №3. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться в районі вул.Соняшна та вул. Л.Українки.

Ділянка №4. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться в південній частині населеного пункту вздовж вул. Л.Українки.

Ділянка №5. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться на лівому березі річки Млинок вздовж вул. Соняшної та на південь від неї.

Ділянка №6. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться на лівому березі річки Млинок в районі вул.Лукашівської.

 

Освоєння території виробничої та комунально-складської забудови с. Локниця

Ділянка №7. Ділянки виробничих території, що знаходиться у центральній частині села в районі вул. Садової.

Ділянка №8. Ділянки виробничих території, що знаходиться у північній частині села, в районі вул. Набережної, вул. Лукашівської.

 

 

РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ

 

При розробці звіту про стратегічну екологічну оцінку визначені основні проблеми охорони навколишнього середовища та охорони здоров'я населення на території с. Локниця, надані характеристики можливих впливів природних та техногенних факторів, а також ймовірні негативні або позитивні впливи, обумовлені прийнятими планувальними рішеннями генеральних планів.

На основі аналізу екологічної ситуації та прийнятих рішень генерального плану, були визначені ключові потенційні екологічні проблеми і ризики, їхтериторіальний прояв та          наведні заходи щодо шляхів їх розв’язання.

Табл.4.1.

Потенційні екологічні проблеми і ризики

 

Основні ризики

Характеристика ризиків

Територіальна прив’язка

Заходи, визначені проектом генерального плану

Забруднення атмосферного повітря

Викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами міського і транзитного транспорту та стаціонарними джерелами (в межах проммайданчиків та  їх СЗЗ)

Ділянки виробничого призначення; вулично-дорожня мережа села.

Екологічна модернізація виробництв з локалізацією джерел впливу і запровадженням сучасних методів їх експлуатації;

екологізація вулично-дорожньої мережі з максимально можливим винесенням транзитних потоків; поліпшення стану доріг; запровадження сучасної екологічної системи тепло-енергопостачання з використанням альтернативних джерел енергії; планувальна організація СЗЗ джерел забруднення.

Стан водного басейну

Відсутність на переважній частині території централізованого  водовідведення.

Скид неочищених стоків.

Погіршення гідрологічного режиму річок і водойм;

 

Сельбищна територія, виробничо-комунальні зони, заплави річки

Млинок, струмки, ставки.

Повне охоплення сельбищної зони спорудами та мережами централізованого водопостачання і водовідведення

Будівництво системи зливової каналізації з відведенням стоків до очисних споруд; виконання комплексу гідротехнічних заходів. Винесення в натуру меж ПЗС річок і водойм та дотримання їх водоохоронного режиму з метою їх екологічного оздоровлення для подальшого господарського використання;

ландшафтне упорядкування прибережних територій водойм з організацією рекреаційних зон.

Поводження з ТПВ

Відсутність ефективної системи поводження з ТПВ та комунальними відходами

Локально розташовані смітники, стихійні звалища

Налагодження своєчасного видалення відходів, стихійних звалищ з території населеного пункту та  рекультивацією ділянок. Будівництво комплексу перероблення відходів.

Наявність ділянок, що зазнають підтоплення, заболочених ділянок

заплав, можливого затоплення повеневими водами 1%-ї забезпеченості

Погіршення санітарно-гігієнічних умов території, можливе ушкодження будівель та споруд. Потенційний ризик виникнення анофелогенних зон

Території заплави р. Млинок, водотоків та водойм.

Виконання комплексу заходів з інженерного захисту території.

Створення ландшафтно-рекреаційних зон короткочасного відпочинку на заплавних територіях після виконання санітарно-гідротехнічних заходів

Природоохоронні території, рекреаційні зони

 

Недостатність зелених зон загального призначення та впорядкованих рекреаційних зон; наявність санітарно необлаштованих водойм та прибережних територій. Необхідність збереження прибережних ландшафтів як частини екомережі місцевого значення.

Прибережні території річок та водойм

 

Розширення площі зелених насаджень Запровадження природоохоронного режиму ПЗС річок та водойм.

Створення зон відпочинку.

Резервування ділянок цінних природних комплексів з метою можливості їх подальшого заповідання та створення об’єктів ПЗФ

Вплив на здоров'я населення

Забруднення атмосферного повітря, переважно викидами забруднюючих речовин місцевого та транзитного автотранспорту, виробничих та комунальних об’єктів,

наявність необлаштованих водойм та стихійних звалищ.

Виробничі території, автотранспорт.

Санітарно невпорядковані прибережні території.

 

Екологізація транспортної мережі, об’єктів виробництва, теплопостачання.

Санітарний та гідротехнічний благоустрій річок і прибережних смуг; ліквідація стихійних звалищ.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

Цей розділ ґрунтується на аналізі цілей документів державної політики, які мають відношення до цілей розвитку на місцевому рівні, і визначає ступінь їх врахування і впровадження через низку проектних рішень містобудівної документації. Проведений огляд відповідних цілей екологічної політики визначає загальні орієнтири, на основі яких оцінюються цілі та заходи генерального плану с. Локниця.

 

    1.  Оцінка відповідності генерального плану цілям програм державного та місцевого рівня, галузевих програм

 

В процесі стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації було розглянуто значну кількість документів, що містять екологічні цілі, а також відповідні завдання у сфері охорони здоров'я та соціально-економічного розвитку. Основні цілі та завдання визначені програмами з охорони навколишнього природного середовища, що на регіональному та місцевому рівнях повторюються в програмах Соціально-економічного розвитку місцевого і регіонального рівня, та в цільових програмах місцевого і регіонального рівня.

Проект генерального плану в достатньо високій мірі відповідає цілям екологічної політики, встановленим на національному та регіональному рівнях; враховує більшість з них і пропонує комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.

В галузі охорони атмосферного повітря цілі, створені на регіональному рівні, будуть впроваджені в проекті містобудівної документації, переважно шляхом резервування ділянок певного функціонального використання в частині будівництва, вулиць та доріг, створення зелених насаджень в межах санітарно-захисних зон. Скорочення викидів може бути досягнуто за рахунок зменшення викидів промислових об'єктів села, від транзитного та локального автотранспорту, в результаті оновлення та приведення у відповідність існуючих показників вулично-дорожньої мережі, будівництво нових ефективних транспортних зв’язків.

Реалізація цілей програм, спрямованих на енергозбереження/енергоефективність та скорочення викидів забруднюючих речовин від спалювальних установок, можлива на етапі вибору технологічних рішень та робочого проектування окремих споруд систем тепло-енергопостачання, що забезпечується в процесі розроблення ОВД об’єкту, який проектується.

У сфері екології водокористування, будівництва водопровідних мереж і каналізаційних систем цілі визначені у декількох цільових програмах, з визначенням конкретних заходів з реконструкції чи будівництва інженерних мереж і споруд та мереж, які передбачаються до реалізації у короткостроковій перспективі та повністю враховуються проектом містобудівної документації. Підвищення якості поверхневих вод може бути досягнуто також за рахунок будівництва мережі зливової каналізації та будівництва локальних очисних споруд у місцях випуску; створення та озеленення прибережних захисних смуг для всіх водних об'єктів. Також передбачаються заходи щодо інженерної підготовки та захисту території від несприятливих природних процесів, як на ділянках існуючої забудови, так і на ділянках перспективного містобудівного освоєння.

У сфері охорони ґрунтів проект генерального плану с. Локниця передбачає рекультиваціювідпрацьованих ділянок надрокористування, сміттєзвалищ, деградованих ділянок, покращення перспективного функціонального використання земель з благоустроєм та санітарно-гігієнічним оздоровленням території.

Одним з найважливіших питань для села є видалення відходів, здійснення яких передбачається поза межами (існуючими) населеного пункту і залежить від реалізації рішень, визначених програмами поводження з ТПВ на регіональному рівні. Рішення генерального плану в сфері поводження з ТПВ повністю враховують цілі та проекти передбачені регіональною цільовою програмою щодо об’єктів з переробки та утилізації ТПВ, розміщення яких передбачається за межами населених пунктів.

У сфері збереження біорізноманіття проект генерального плану враховує цілі та завдання визначені на місцевому та регіональному рівні в частині врахування та визначення відповідного функціонального використання ділянок існуючих природних комплексів; врахування та раціонального використання ділянок, що входять до складу регіональної екомережі; організації територій зелених насаджень загального користування та спеціального призначення. Розміщення об’єктів рекреаційного та туристичного призначення передбачає значний відсоток ландшафтного озеленення території, що сприятиме збагаченню видового складу зелених насаджень, ґрунтово-рослинного покрову та збагаченню біорізноманіття.

В сфері охорони здоров'я та соціально-економічного розвитку рішення проект генерального плану в достатній мірі враховує цілі, визначені на регіональному та місцевому рівнях. План зонування визначає рекомендації щодо черговості проведення заходів із реконструкції існуючих об’єктів та із проектування перспективних об’єктів. Для забезпечення реалізації цілей в сфері соціально-економічного розвитку села передбачається резервування ділянок промислово-комунального, рекреаційного використання, що передбачає розміщення підприємств і об’єктів та створення додаткових робочих місць, зокрема створення виробничих та комунальних об’єктів; врахування потреб з надання земельних ділянок для учасників АТО (ООС); визначення та розміщення необхідної кількості установ та організацій громадського обслуговування, в тому числі фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд, закладів освіти, культури та дозвілля, підприємств торгівлі, громадського харчування тощо.

Таким чином, аналіз цілей відповідних державних програм розвитку, змісту та проектних рішень з просторового розвитку території населеного пункту, свідчить про те, що цілі та заходи, визначені проектами генерального плану, здебільшого відповідають регіональним та місцевим екологічним цілям. Але певні завдання, такі як підприємство з переробки відходів, можуть бути вирішені лише на регіональному або державному рівні.

 

    1. Оцінка відповідності генерального плану зобов’язанням у сфері охорони довкілля, встановлені на міжнародному рівні та шляхи їх врахування.

Україна активно співпрацює з міжнародними організаціями в сфері охорони навколишнього природного середовища для вирішення актуальних питань сьогодення, а також з метою інтеграції держави до світового співтовариства для розв’язання глобальних екологічних проблем.

Основними напрямами співробітництва з міжнародними організаціями членом яких є країна, є: охорона біологічного різноманіття; охорона транскордонних водотоків і міжнародних озер; зміна клімату; охорона озонового шару; охорона атмосферного повітря; поводження з відходами; оцінка впливу на довкілля.

Основними аспектами містобудівної документації, що потребують оцінки є рішення щодо функціонального використання території з урахуванням принципів охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, що визначені низкою міжнародних зобов’язань. Основними із підписаних Україною 50 міжнародних угод є:

  • Конвенція про біологічне різноманіття (1992р. в м. Ріо-де-Жанейро, ратифікована ВРУ 29.11.1994р.);
  • Конвенція про водно-болотні угіддя міжнародного значення - середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція, м.Рамсар, Іран, 1971 р.);
  • Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.);
  • Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (1995 р.);
  • Угоди про збереження кажанів в Європі (1991р.);
  • Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція); на виконання Бернської конвенції в Європі створена мережа територій особливого природоохоронного значення – Смарагдова мережа, важливих для збереження біорізноманіття в країнах Європи і деяких країнах Африки. Смарагдова мережа України є українською частиною Смарагдової мережі Європи, розробляється з 2009 року. В листопаді 2016 року було затверджено першу версію Смарагдової мережі для України, яка потребує доопрацювання на основі наукових даних;
  • Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (ратифікована Україною 29 жовтня 1996р.);
  • Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (Валлетта, 1992 р.);
  • Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992р. - чинна в Україні з 01.07 1999 р.).

Дотримання перелічених вище зобов’язань може бути реалізоване в сфері науково-технічних розробок та рішень при проектуванні певних об’єктів та споруд, видання відповідних нормативно-правових актів та державних стандартів в різних галузях господарської діяльності. Проте слід зазначити, що більшість заходів, визначених генеральним планом в частині розвитку систем інженерної інфраструктури, поводження з відходами, пропонують впровадження сучасних дружніх до оточуючого середовища технологій, що відповідає загальносвітовим принципам охорони довкілля, та сприяє дотриманню міжнародних зобов’язань в даній сфері.

В процесі розробки розділу СЕО розглянуто регіональні програми, які містять екологічні цілі та відповідні завдання у сфері охорони здоров’я та соціально-економічного розвитку та стосуються території проектування.

 

 РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, А ТАКОЖ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

 

В розділі наведений короткий огляд оцінки ризиків та потенційних впливів на навколишнє середовище. Виявлені потенційні впливи на навколишнє середовище, що мають відношення до реалізації рішень проекту генерального плану. Рішення з просторового планування території в генеральному плані оцінені групами, що представляють зони певного функціонального використання: території під сельбищні зони - садибна забудова різних етапів освоєння.

Виявлені та оцінені потенційні основні комплексні впливи, обумовлені наслідками конкретних запланованих рішень містобудівної документації на конкретні складові навколишнього середовища.

Окремі екологічні ризики при реалізації прийнятих рішень мають комплексний вплив як на складові навколишнього середовища, так і на стан здоров’я населення.

Нижче в таблиці наведений аналіз потенційних впливів на головні складові довкілля від запропонованих рішеннями генерального плану змін цільового використання виділених ділянок.

 

6.1 ОЦІНКА КЛЮЧОВИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

 

В розділі представлені результати оцінки проекту документу державного планування (проекту генерального плану) з урахуванням проектних рішень, прийнятих у відповідних розділах вищезазначеної документації. Оцінка враховує екологічні цілі, пов'язані з розвитком на місцевому рівні, з метою забезпечення ефективного та сталого соціально-економічного розвитку с. Локниця та поліпшення якості життя населення.

Результати оцінки представлені на основі рейтингу потенційних наслідків в табличній формі та супроводжуються пояснювальними коментарями.

На основі оцінки окремих заходів проекту проведено аналіз потенційних кумулятивних впливів, розглянуті заходи для пом'якшення та запобігання виявлених потенційних негативних наслідків реалізації проектних рішень на середовище, природні комплекси, санітарно-гігієнічні умови проживання населення. Огляд потенційних негативних впливів та заходів з їх пом'якшення представлений нижче у таблиці.

Серед ключових наслідків реалізації проекту генерального плану доцільно виділити:

- Атмосферне повітря: ймовірне незначне підвищення інтенсивності руху автотранспорту, але, по мірі реалізації рішень щодо покращення структури і технічних параметрів вуличної мережі, озеленення прилеглих смуг, а також ізоляція транзитних потоків, очікується оптимізація транспортних впливів.

Пом'якшення та запобігання потенційних негативних впливів на довкілля стаціонарних джерел викидів передбачається здійснювати шляхом виконання планувальних та інженерно-конструктивних заходів.

- Водний басейн: Розвиток системи каналізації забезпечить відведення стоків з території існуючої житлово-громадської забудови та ділянок намічених до містобудівного освоєння. Впровадження сучасних технологій щодо очистки стічних вод.

- Ґрунти: Рекультивація ліквідованих стихійних смітників та інших порушені ділянок, позитивно вплине на ґрунтове середовище і дозволить залучити додаткові земельні ділянки до господарського використання. Виконання повного комплексу заходів з інженерної підготовки території на ділянках містобудівного освоєння дозволить скоротити ділянки заплав де відбуваються процеси підтоплення, локального заболочування, що в цілому матиме позитивний вплив на формування міського середовища та покращення санітарно-гігієнічних умов території.

- Біорізноманіття: захист існуючого ПЗФ, створення ландшафтних та рекреаційних зон матиме позитивний вплив на збагачення природних комплексів та збереження біорізноманіття.

- Здоров'я: створення додаткових зелених насаджень загального користування (парки, сквери), облаштування рекреаційних місць короткочасного відпочинку та розширення мережі рекреаційних установ матиме позитивний вплив на загальні умови життєдіяльності та оздоровлення населення.

 

 

Основні виявлені впливи наведені нижче у таблиці, відповідно шкали оцінювання:

-2 суттєво негативний вплив,

-1 помірний негативний вплив,

0 очікуваний вплив відсутній,

+1 помірний позитивний вплив,

+2 суттєво позитивний вплив

 

Таблиця 6.1.1.

Можливі ефекти від запропонованих рішеннь генерального плану змін цільового використання ділянок

 

 

Номер ділянки, існуюче функціональне використання,

її місце знаходження

 

Функціональне використання ділянки згідно рішень генплану, етап освоєння

 

Потенційний вплив на головні складові довкілля

Повітря

 

Водн. басейн

 

Ґрунти

 

Біорізноманіття

 

Освоєння території садибної забудови с. Локниця

Ділянка №1. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться північніше                   вул. Молодіжної.

Садибна забудова

-2

+1

+1

0

Ділянка №2. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться на південь від вул. Центральної.

Садибна забудова

-1

+1

+1

0

Ділянка №3. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться в районі вул.Соняшна та вул. Л.Українки.

Садибна забудова

-1

+1

+1

0

Ділянка №4. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться в південній частині населеного пункту вздовж вул. Л.Українки

Садибна забудова

-1

+1

+1

0

Ділянка №5. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться на лівому березі річки Млинок вздовж вул. Соняшної та на південь від неї.

Садибна забудова

-1

+1

+1

0

Ділянка №6. Квартали проектної садибної забудови, що знаходяться на лівому березі річки Млинок в районі вул.Лукашівської.

Садибна забудова

-1

+1

+1

0

Освоєння території виробничої та комунально-складської забудови забудови с. Локниця

Ділянка №7. Ділянки виробничих території, що знаходиться у центральній частині села в районі вул. Садової.

Комунально-складська забудова

-1

0

+1

0

Ділянка №8. Ділянки виробничих території, що знаходиться у північній частині села, в районі вул. Набережної, вул. Лукашівської.

Виробнича забудова

-1

0

+1

0

 

6.2. МОЖЛИВІСТЬ НЕГАТИВНИХ КУМУЛЯТИВНИХ ЕФЕКТІВ

 

Аналіз потенційних впливів на головні складові довкілля свідчить, що практично всі перспективні ділянки житлової та громадської забудови, рекреаційного використання розташовані в районах, де відсутні очікувані впливи. Тобто, позитивний вплив генерального планів є очевидним, особливо у контексті комплексності містобудівного освоєння. Для деяких ділянок з незначними очікуваними негативними впливами на складові навколишнього середовища запропоновані запобіжні заходи з їх мінімізації або пом’якшення у наступних розділах.

 

6.3. ВИСНОВКИ З РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ

 

Проведений аналіз зобов’язань у сфері охорони довкілля виявив потенціал для позитивного впливу проекту на навколишнє середовище та здоров'я населення, а також можливість зменшення негативних впливів в результаті реалізації проекту.

З метою запобігання, мінімізації та пом'якшення потенційних негативних наслідків запропонована низка інженерних та планувальних заходів.

В результаті реалізації рішень генерального плану відбудуться позитивні зміни в розвитку села, покращення стану довкілля та здоров’я населення, що визначається збільшенням/розширенням параметрів характерних складових функціонально-планувальної структури на перспективу згідно техніко-економічних показників генерального плану                   с. Локниця.

При виявленні ризиків чи потенційних негативних наслідків (наведені нижче), пов'язаних з основними рішеннями генерального плану, передбачені пропозиції для їх запобігання, мінімізації або пом'якшення.

 

6.4. ОЦІНКА ГОЛОВНИХ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

 

Ґрунти та земельні ресурси

Основні ризики: Найбільш поширений локальний фактор забруднення ґрунтів та довкілля - неналежне видалення господарсько-побутових відходів та утворення стихійних звалищ. Додатковим фактором ризику може бути також забруднення ґрунтів в межах комунально-господарських зон прпорушенні санітарно-технологічних регламентів їх функціонування.

Очікувані позитивні наслідки: Своєчасна рекультивація і регенерація звільнених від відходів ділянок при налагодженні та ефективному функціонуванні сміттєпереробного підприємства матиме позитивний ефект для реалізації дієвої схеми санітарного очищення території села.

Виконання заходів з інженерної підготовки та захисту території при освоєнні призаплавних та заплавних ділянок сприятиме упорядкуванню планувальної структури сельбищної зони та благоустрою території.

 

Водні ресурси

Основні ризики: Реалізація проектних рішень щодо розміщення садибної забудови, може супроводжуватись ризиками забруднення ґрунтових вод у разі не повного охоплення жителів та суб’єктів господарювання централізованим водовідведенням. Несвоєчасні заходи з організації та будівництва системи зливової каналізації активізують негативні впливи у сфері водовідведення та очищення стоків в загальних масштабах.

Використання для питного водопостачання підземних джерела потребує моніторингу якості води на відповідність санітарним нормам та виконання заходів з попередньої очистки.

Очікувані позитивні ефекти: Внаслідок організації збору поверхневих вод та будівництва мереж зливової каналізації з очисними спорудами, очікується зменшення потрапляння забруднюючих речовин у річки і поверхневі водойми із поверхневим стоком, що формується на території сельбищної зони.

При реалізації рішень стосовно повного підключення існуючої та перспективної житлової і громадської забудови до мережі господарсько-побутової каналізації очікується позитивний вплив на гідрогеологічне середовище території.

 Виконання заходів із повного охоплення житлової та громадської забудови системою якісного питного водопостачання матиме позитивний ефект щодо зменшення ризиків для здоров'я населення, що користується питною водою з шахтних колодязів.

 

Атмосферне повітря

Основні ризики: Проектні рішення не передбачають збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, за рахунок розміщення нових підприємств вище V класу шкідливості. Очікується збільшення рівня автомобілізації, що при неефективній розбудові об’єктів транспортної інфраструктури може привести до підвищення інтенсивності транспортного руху на існуючих вулицях та збільшення ризиків негативного впливу на здоров'я населення.

Очікувані позитивні ефекти: Реалізація запропонованих проектом генерального плану планувальних рішень та інженерно-будівельних заходів позитивно вплине на якість повітря.

Визначений комплекс заходів з розвитку транспортної інфраструктури забезпечить відведення транзитного потоку, розподілення транспортних потоків з урахуванням перспективних ділянок містобудівного освоєння, що сприятиме зменшення впливу шуму та забруднення повітря від транспортних засобів на сельбищну зону.

Комплекс заходів з планувальної організації території спрямований на забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності існуючих виробничо-комунальних ділянок та перспективних промислових зон з житловою забудовою. Реалізація зазначених заходів сприятиме забезпеченню санітарно-гігієнічних норм території та покращенню умов життєдіяльності населення.

 

Біорізноманіття

Реалізація рішень генерального плану практично не передбачає негативних ефектів для біорізноманіття середовища.

Передбачені до створення ландшафтно-рекреаційні та озеленені території загального користування, житлові зони, організація оздоровчої зони, передбачають ландшафтний благоустрій та матимуть позитивний вплив на збереження біорізноманіття.

Створення додаткових зелених насаджень загального користування (парки, сквери), розширення мережі рекреаційних установ та створення місць короткочасного відпочинку, спортивних зон позитивно вплине на загальні умови життя та зменшення ризиків для здоров'я населення.

Соціально-економічні ризики

При реалізації рішень проекту генерального плану можливі соціально-економічні ризики.

Уповільнення розвитку мережі об’єктів громадського обслуговування призведе до зниження якості та доступності соціальних послуг.

Достатньо високими залишаються ризики своєчасного та послідовного виконання рішень, передбачених в проекті генерального плану, особливо у випадку проектів інженерної інфраструктури, пов'язаних з інвестиціями. Через недостатню спроможність населення сплачувати за надані комунальні послуги, існує висока ймовірність того, що домогосподарства відмовляться підключатися до нових мереж водопостачання та водовідведення, санітарної очистки, тобто відмовляються від централізованого управління послугами. Така ситуація може сприяти формуванню неконтрольованих скидів стічних вод, використанню води з водних джерел, які не відповідають санітарним вимогам, санітарної очистки прибудинкових територій, що загалом може призвести до посилення забруднення навколишнього середовища і, отже, до погіршення здоров'я населення та вразливих груп (наприклад, дітей, людей похилого віку, соціально незахищених).

Вдосконалення системи водопостачання, водовідведення та санітарної очистки зумовить покращення санітарного благоустрою території та в значній мірі - здоров’я населення.

 

Ризики для здоров'я населення

Основні ризики: пов’язані з недотриманням санітарно-гігієнічних вимог життєдіяльності населення: наявністю забруднення повітря в зонах житлово-громадської забудови; відсутністю якісного водопостачання та каналізування території, наявністю санітарно небезпечних місць накопичення відходів та зон їх впливу.

Очікувані позитивні наслідки: Реалізація рішень генерального плану щодо покращення транспортно-екологічної обстановки обумовить покращення стану атмосферного повітря в приземній зоні, що позитивно вплине на здоров’я населення. Створення зелених насаджень, в тому числі озеленення санітарно-захисних зон навколо виробничо-комунальних територій, підвищить якість атмосферного повітря на суміжних ділянках житлової та прирівняної до неї забудови.

Поліпшення соціальних умов, зокрема подальший розвиток виробництв, збільшить можливості працевлаштування, що матиме позитивний соціально-економічний вплив і, відповідно, здоров'я людей.

Забезпечення населення житлом та об’єктами громадського призначення, в тому числі об’єктами освіти, спорту та охорони здоров'я; створення зелених зон загального користування, ландшафтно-рекреаційних зон, організація зон відпочинку з ігровими майданчиками, пішохідними та велодоріжками дозволить підвищити якість відпочинку та дозвілля населення, матиме позитивний вплив на здоров’я населення.

 

РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

На основі аналізів, представлених у попередніх розділах, та з метою сприяння досягненню цілей екологічної політики, встановлених на національному та місцевому рівнях, запропоновано ряд заходів для пом'якшення виявлених потенційних негативних наслідків для навколишнього середовища та здоров'я населення, що випливають з реалізації містобудівної документації. Термін "пом'якшення" відноситься до усунення, зменшення, запобігання або контролю негативних впливів на навколишнє середовище, які можуть виникнути внаслідок реалізації рішень містобудівної документації.

Реалізація проектів генерального плану с. Локниця потребує виконання великої кількості заходів, які стосуються розвитку виробничо-комунальної сфери, систем інженерної інфраструктури, транспортної інфраструктури, заходів з інженерної підготовки та захисту території. Виконання їх є невід’ємною складовою при створенні сприятливого в екологічному відношенні життєвого середовища і забезпечується органами місцевого самоврядування та державного управління.

У відповідності до вимог сучасного природоохоронного законодавства, для регіону розроблені ряд програм та спеціалізованих проектів, які реалізуються в умовах функціонування господарського комплексу села та покладені в основу територіально-планувальних рішень при виконанні генеральних планів.

На основі аналізу еколого-містобудівної ситуації запропоновано ряд планувальних та інженерно-технічних заходів щодо зменшення/пом'якшення виявлених потенційно негативних наслідків для всіх складових навколишнього середовища, забезпечення сприятливих умов проживання та здоров'я населення, можливих в результаті реалізації рішень генерального плану.

 

Охорона ґрунтів та благоустрій території:

Розвиток та вдосконалення системи санітарного очищення території з налагодженням повного та своєчасного збору і знешкодження всіх видів відходів села, а саме:

  •  охоплення усіх територій та споживачів централізованою планово-регулярною, планово-подвірною, планово-поквартирною системами санітарного очищення;
  • організація роздільного збору ТПВ з наступним їх використанням і утилізацією; створення пунктів прийому вторсировини;
  • налагодження належної санітарної очистки і благоустрою внутрішніх дворових територій (у відповідності з існуючими санітарними правилами та запровадженням системи роздільного збирання сміття, сортування та утилізації), майданчиків для короткочасних стоянок автомобілів тощо;
  • ліквідація стихійних сміттєзвалищ, рекультивація та санітарне оздоровлення вивільнених територій, запобігання виникненню нових сміттєзвалищ;
  • в подальшому – вивезення ТПВ на сортувальний переробний комплекс з виробництвом електричної чи теплової енергії;
  • ліквідація та рекультивація стихійних сміттєзвалищ з проведенням упереджувальних заходів щодо їх утворення;
  • здійснення постійного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства з метою запобігання утворенню несанкціонованих звалищ;
  • ліквідація рідких відходів на КОС промпобутової каналізації;
  • екологічно зорієнтована трансформація об’єктів господарювання з метою зменшення/уникнення їх впливів на довкілля, (закриття переповнених кладовищ в межах житлових кварталів і масивів та організація новостворених кладовищ за межами житлової забудови із дотриманням санітарно-захисних відстаней), забезпечення екологічної реабілітації їх території;

 

 

Проведення комплексу заходів з інженерної підготовки та захисту території, зокрема:

  • захист від підтоплення та санітарно-гідротехнічне облаштування заболочених ділянок;
  • розчистка русел водотоків та проведення заходів із регулювання сприятливого гідрологічного режиму р. Млинок;
  • благоустрій існуючих ставків;
  • влаштування набережних, захист від сезонного затоплення;
  • вертикальне планування та організація поверхневого стоку берегів, благоустрій та їх інженерне облаштування;
  • організація та екологічне облаштування місць відпочинку;
  • агролісомеліорація ділянок крутосхилів; рекультивація порушених територій тощо;
  • заборона поховань в межах кладовищ, що вичерпали свій територіальний ресурс;
  • недопущення самовільних поховань на кладовищах;
  • благоустрій територій кладовищ з дотриманням санітарних правил експлуатації діючих кладовищ (ДСанПіН 2.2.2.028-99);
  • забезпечення інженерного захисту водоносних горизонтів та поверхневого стоку від забруднення токсичними речовинами;
  • зберігання родючого шару ґрунтів, що зазнали переміщення при будівельних роботах, та його подальше використання для ландшафтного благоустрою;
  • санітарний благоустрій приватного сектору (централізоване водопостачання, каналізування, саночистка, асфальтування доріг тощо);
  • дотримання санітарно-екологічних вимог щодо обробки садових насаджень; заборона спалення сухої рослинності та опалого листя на території садибної забудови.

 

Охорона повітряного басейну:

Впровадження комплексу організаційних заходів щодо покращення стану повітряного басейну:

  • інвентаризація всіх джерел викидів, посилення бази спостережень за атмосферним повітрям;
  • покращення очистки викидів та стану очисного обладнання;
  • розроблення планів природоохоронних заходів та визначення/дотримання лімітів на природокористування, які обмежують небезпечний вплив технологічних викидів виробництв на довкілля;
  • забезпечення контролю за нештатними ситуаціями;
  • екологічно зорієнтована трансформація виробництв та інших об’єктів господарювання шляхом зміни функціонального призначення їх території, винесення за межі зони впливу на житлову забудову, забезпечення екологічної реабілітації їх території;
  • впровадження сучасних природоохоронних заходів технологічного/санітарно-технічного характеру на основних стаціонарних об’єктах з можливими викидами в атмосферу (виробничі, комунальні об’єкти та об’єкти транспорту), екологічна модернізація виробництва з локалізацією джерел впливу;
  • облаштування санітарно-захисних зон діючих виробничих, комунальних, транспортних об’єктів, оздоровлення, благоустрій та озеленення їх територій, в тому числі за рахунок звільнених на проммайданчиках територій (в результаті закриття, передислокації чи перепрофілювання виробництв);
  • вдосконалення та подальший розвиток транспортної інфраструктури;
  • посилення існуючих ділянок автодоріг загального користування шляхом їх ремонту, благоустрою, покращення технічних параметрів; розширення мережі доріг в районах нової забудови; ремонт мостів;
  • покращення рівня транспортного обслуговування населення – розширення мережі маршрутів, забезпечення місцями постійного паркування, розширення можливостей обслуговування автотранспорту (СТО) тощо;
  • запровадження протишумового захисту шляхом: дотримання нормативних санітарних розривів до житла, передбачення шумозахисних екранів (в тому числі розміщення в шумових зонах комунально-складських зон, гаражів), шумозахисного озеленення придорожніх смуг, планувальної орієнтації будинків, застосування конструктивних заходів (вікна, стіни тощо);
  • удосконалення системи контролю за експлуатацією автотранспорту, покращення технічного стану автопарку та доріг; впровадження європейських стандартів на паливо;

 

Охорона водного басейну:

  • впровадження комплексу заходів щодо удосконалення та розвитку системи водопостачання, організація заходів по забезпеченню населення якісною водою (згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10) та контролю щодо його дотримання шляхом:
  • створення системи водопостачання в межах житлової території села з охопленням 100% населення;
  • нарощування продуктивності водопостачання, технічне переозброєння та інтенсифікація роботи усіх елементів централізованої системи водопостачання;
  • оновлення та затвердження даних по запасам підземних вод;
  • впровадження водозберігаючих технологій (з забороною використання питних вод для технічних цілей) та екологізації водогосподарського комплексу;
  • розробка проекту організації та встановлення зон санітарної охорони водозаборів і споруд водопостачання з дотриманням їх водоохоронного режиму;