ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНСТЮ                                         «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС»

 

 

 

с. Локниця

ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ

РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

РОЗДІЛ «СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА»

ДО ПРОЕКТУ “ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ с. ЛОКНИЦЯ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ”

 

ЗВІТ ПРО СЕО

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2021

 

 

ЗМІСТ ВСТУП.. 5 РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ – ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ с. ЛОКНИЦЯ, ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 6 1.2. ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЦІЛІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ПЛАНАМИ ТА ПРОГРАМАМИ.. 6 1.3.1. Основні цілі та задачі генерального плану. 6 1.3.2.Основні цілі та задачі плану зонування території 7 1.3.3.  Інші плани та програми що мають відношення до документу державного планування. 8 РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 9 2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.. 9 2.2. ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕСУРСИ РОЗВИТКУ МІСТА.. 9 2.2.1. Кліматичні умови. 9 2.2.2. Земельні ресурси. 13 2.2.3. Водні ресурси. 15 2.2.4. Атмосферне повітря. 20 2.2.5. Акустичне забруднення. 23 2.2.6. Радіаційне забруднення. 23 2.2.9. Кладовища та інші місця захоронення. 24 2.2.11. Природно-заповідний фонд. 24 2.2.12. Історико-культурний фонд. 25 2.2.13. Стан здоров’я населення. 25 2.3. ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, ЯКЩО ПРОЕКТИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 34 РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ.. 35 РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ... 36 РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 39 5.1.      Оцінка відповідності генерального плану цілям програм державного та місцевого рівня, галузевих програм.. 39 5.2.      Оцінка відповідності генерального плану зобов’язанням у сфері охорони довкілля, встановлені на міжнародному рівні та шляхи їх врахування. 40 РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, А ТАКОЖ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ.. 41 6.1 ОЦІНКА КЛЮЧОВИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 42 6.2. МОЖЛИВІСТЬ НЕГАТИВНИХ КУМУЛЯТИВНИХ ЕФЕКТІВ.. 45 6.3. ВИСНОВКИ З РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНКИ.. 45 6.4. ОЦІНКА ГОЛОВНИХ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 45 РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 47 РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ.. 52 8.1.ОЦІНКА АЛЬТЕРНАТИВ.. 52 8.2. УСКЛАДНЕННЯ ЩО ВИНИКЛИ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ СЕО.. 53 РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 54 РОЗДІЛ 10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 57 РОЗДІЛ 11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ... 57 11.1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 57 11.2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ І ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, В ТОМУ ЧИСЛІ НА ТЕРИТОРІЯХ ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО.. 58 11.3. КЛЮЧОВІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ, 59 РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 59 11.4. ЗАБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ –ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ, ТА ШЛЯХИ ЇХ ВРАХУВАННЯ.. 59 11.5. ОПИС НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ДОКУМЕНТУ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, А ТАКОЖ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ.. 59 11.6. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ.. 60 11.7. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ.. 60 11.8. ЗАХОДИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ (ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ) ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 61 11.9. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.. 61

 

 

ВСТУП

Розділ «Стратегічна екологічна оцінка – охорона навколишнього середовища» виконана відповідно до договору № 78 від 17.06.2021 р. на замовлення Локницької сільської ради.

Стратегічна екологічна оцінка проекту виконана згідно вимог Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”, який був прийнятий Україною на виконання пункту 239 плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, та спрямований на імплементацію Директиви 2001/42/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 27 червня 2001 року про оцінку наслідків окремих планів та програм для довкілля.

Закон врегульовує відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, при виконанні документів державного планування, в даному випадку, містобудівної документації місцевого рівня – генерального плану.

Проведення стратегічної екологічної оцінки (далі СЕО) застосовується як системний процес для всебічного оцінювання можливих наслідків реалізації містобудівної документації ще на етапі виконання проекту державного планування генерального плану та плану зонування території с. Локниця. Цей процес передбачає розгляд можливих альтернатив, заходів з пом’якшення негативних наслідків та їх інтеграцію до запропонованої містобудівної документації.

Метою стратегічної екологічної оцінки є сприяння сталому розвитку населених пунктів шляхом забезпечення охорони довкілля, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, інтегрування екологічних вимог під час розроблення та затвердження документів державного планування.

Стратегічна екологічна оцінка здійснюється на основі принципів законності та об’єктивності, гласності, участі громадськості, наукової обґрунтованості, збалансованості інтересів, комплексності, запобігання екологічній шкоді, довгострокового прогнозування, достовірності та повноти інформації у проекті документа, міжнародного екологічного співробітництва.

Згідно Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», етапами стратегічної екологічної оцінки є:

1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3)проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 Закону;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

В даному томі наводиться звіт про виконання стратегічної екологічної оцінки генерального плану та плану зонування с. Локниця Вараського району Рівненської області.

Проект розроблений авторським колективом у складі:

"Директор __________________ Підлісний О.О."

"ГАП                                              Гуржій Д.П."

РОЗДІЛ 1. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ ДОКУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ – ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ПЛАНУ ЗОНУВАННЯ с. ЛОКНИЦЯ, ЇХ ЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ДОКУМЕНТАМИ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

 

1. 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Об’єкт СЕО і рівень планування

Генеральний план та план зонування території с. Локниця

Рівень планування – місцевий.

Замовник СЕО і виконавець

Замовник СЕО – Локницька сільська рада.

Виконавець – ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС».

Стадія здійснення СЕО

Оцінка проводилась після виконання основних креслень та пояснювальної записки генерального плану, перед їх затвердженням.

Особливості документу, що розроблявся

Метою розробки генерального плану є визначення основних принципів і напрямків планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, цивільного захисту території та населення від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини та традиційного характеру середовища історичних населених пунктів, а також послідовність реалізації рішень, у тому числі етапність освоєння території.

Генеральні плани враховують загальнодержавні, регіональні та місцеві інтереси, вдосконалюють планувальну структуру та функціональне зонування населених пунктів, встановлюють пріоритети економічного та територіального розвитку, розвитку інженерної та транспортної інфраструктури, системи обслуговування мешканців с. Локниця.

Метою розробки плану зонування є визначення межі зон (підзон) з однорідними видами та умовами використання та встановлюються містобудівні регламенти, що діють в межах цих зон (підзон).

Зонінг розробляється на основі генерального плану населеного пункту та з урахуванням детальних планів території.

 

1.2. ЗМІСТ І ОСНОВНІ ЦІЛІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ ТА ЙОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК З ІНШИМИ ПЛАНАМИ ТА ПРОГРАМАМИ

 

1.3.1. Основні цілі та задачі генерального плану

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

За обсягом та змістом проект відповідає діючому законодавству України у галузі містобудування та вимогам Державних будівельних норм:

• Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VІ;
• Земельному Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ;

- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

- ДБН 1.1- 15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту»;

• «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173;
• інші чинні нормативні документи.

Основними цілями проекту генерального плану, на основі положень чинних документів державної політики та вимог містобудування, є:

1. Визначення перспективної чисельності населення, об’ємів та структури нового житлового будівництва.
2. Визначення пріоритетних напрямків розвитку, перспективної планувальної структури та функціонального зонування населеного пункту.
3. Визначення територій, що мають певні обмеження при їх використанні (природоохоронні, санітарно-гігієнічні, інженерно-будівельні та інші).
4. Аналіз загального стану довкілля, факторів, що його формують, надання містобудівних пропозицій щодо поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану;
5. Обґрунтування доцільності зміни межі населеного пункту.

6. Надання пропозицій щодо розвитку сельбищної зони відповідно до прогнозної чисельності населення.

7. Визначення напрямків розвитку мережі установ та організацій громадського обслуговування.

8. Визначення масштабів розвитку виробничих територій: промислово-комунальних, сільськогосподарських територій, формування комунальних зон, тощо, з урахуванням забезпечення санітарно-гігієнічної сумісності з оточуючою сельбищною територією. Забезпечення подальшого розвитку підприємств реального сектору економіки.

9. Формування ландшафтно-рекреаційних та туристичних зон, резервування ділянок для розміщення об’єктів рекреаційно-туристичного призначення.

10. Розвиток транспортної інфраструктури населеного пункту: організація вулично-дорожньої та транспортної мережі, транспортних розв’язок, формування об’їзних доріг.

11. Розвиток споруд та мереж інженерної інфраструктури для забезпечення потреб сельбищних, виробничих та ландшафтно-рекреаційних зон на кінець розрахункового періоду.

12. Визначення стратегічних напрямків санітарної очистки території з урахуванням перспективних обсягів утворення ТПВ.

13. Визначення заходів інженерної підготовки і захисту території від небезпечних природних процесів як для існуючих так і для перспективних ділянок містобудівного освоєння території.

14. Дотримання санітарних норм та правил, законодавчих актів у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічних норм та охорони навколишнього природного середовища при визначенні проектних рішень з планувальної структури населеного пункту, визначенні функціонального використання території.

15. Врахування та забезпечення охорони об’єктів культурної спадщини.

 

1.3.2.Основні цілі та задачі плану зонування території

План зонування території розробляється в складі генерального плану населеного пункту, уточнює положення генерального плану. Зонінг не визначає розміщення конкретних об’єктів та обсяги будівництва, а встановлює види використання території ділянок, умови та обмеження в межах визначених зон та підзон.

За обсягом та змістом зонінг відповідає діючому законодавству України у галузі містобудування та вимогам Державних будівельних норм:

• Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VІ;
• Земельному Кодексу України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ;

-          ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»;

-          ДБН 1.1- 22:2017 «Склад та зміст плану зонування території»;

• «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173;
• інші чинні нормативні документи.

 

1.3.3.  Інші плани та програми що мають відношення до документу державного планування

В розділі висвітлюється інформація про різні плани і програми, що діють на національному, регіональному та місцевому рівнях, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проектних рішень в даній містобудівній документації. Їх положення та завдання приймаються до уваги в процесі розроблення містобудівної документації та її стратегічної екологічної оцінки. До проекту «Генерального плану та плану зонування території с. Локниця Вараського району Рівненської області» мають відношення головні стратегічні документи затверджені на державному, регіональному та місцевому рівнях.

 

 

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ, ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

2.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Село Локниця за адміністративно-територіальним устроєм є центром Локницької територіальної громади. Село розташоване на берегах річки Млинок за 19,9 км від центру Зарічненської ОТГ смт Зарічним, 51,8 км до районного центру -  міста Вараш та 135 км від обласного центру м. Рівне.Населений пункт розташований у північній частині Рівненської області у межах Вараського району. Транспортні зв’язки здійснюються за рахунок автошляхів обласного (О 180701 «Морочне – Задовже») та державного значення (Р-76 КПП «Прикладники» - Зарічне – Дубровиця). На відстані 3 км знаходиться вузькоколійна залізнична колія туристичного маршруту «Антонівка – Зарічне».

Наявне населення села Локниця на початок 2021 року становило 1076 осіб, фактична площа – 492 га.

Соціальна інфраструктура населеного пункту представлена комплексом основних підприємств та установ обслуговування, передбачених ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

На території населеного пункту функціонують сільська рада, поштове відділення, школа, дитячий дошкільний навчальний заклад, підприємства торгівлі, амбулаторія, аптека, будинок культури, культова споруда.

Основними планувальними осями  населеного пункту є вул. Центральна, вул. Лісова, вул. Лесі Українки, вул. Набережна. Планувальний центр із комплексом громадського обслуговування сформований достатньою мірою.

 

 

2.2. ПРИРОДНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА РЕСУРСИ РОЗВИТКУ МІСТА

 

2.2.1. Кліматичні умови

            Згідно карти кліматичного районування України території с. Локниця належать до північної атлантико-континентальної кліматичної області, зони мішаних лісів, західного кліматичного району.                                                                                                          

Нижче наведено статистичну інформацію у вигляді графіків кліматичних умов відповідно даних Українського гідрометричного центру (метеостанція м. Сарни).

Рис.2.2.1.1. Число ясних і похмурих днів за загальною та нижньою хмарністю

 

Рис.2.2.1.2. Середня місячна і річна температура повітря

 

Рис.2.2.1.3. Число днів із різною кількістю опадів

Рис.2.2.1.4. Середня місячна і максимальна кількість опадів (мм) з поправками на змочування

 

Рис. 2.2.1.5. Швидкість вітру, м/с

Рис. 2.2.1.6. Повторюваність (%) напряму вітру та штилю

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування України, територія віднесена до І архітектурно-будівельного району (Північно-Західний) з відповідними вимогами містобудівного характеру (згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).

За метеорологічними умовами територія відноситься до регіону з низьким природним потенціалом забруднення атмосферного повітря та сприятливими умовами розсіювання викидів в атмосферу.

Контроль за метеоситуацією проводиться системою метеорологічних станцій Рівненської області області з попередженнями щодо проявів небезпечних явищ. Сьогодні в області функціонує 3 метеостанції – у м. Рівне, м. Дубно, м. Сарни.

 

Викиди парникових газів

Головними причинами кліматичних змін є великий викид парникових газів, а також порушення енергетичного балансу біосфери та її складників. У зв'язку з цим, природні екосистеми не можуть самі стабілізувати ситуацію, внаслідок чого виникає дисбаланс.

Відчутно зростаючі за останні роки, темпи глобального потепління у майбутньому можуть спричинити серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.

Шкідливі гази утворюються за рахунок будь-якої діяльності людини: робота ТЕС, пересування автотранспортом, діяльність промисловості. Негативного впливу зазнає галузь сільського господарства через зміни клімату та явища, пов’язані з цим (повені, посухи, зменшення родючості ґрунту тощо).

Згідно даних Екологічного паспорту Рівненської області за 2020 рік Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря Рівненської області за 2019 рік становили 9,9 тис. тонн, що більше попереднього року на 8,0%.

Україна протягом останніх років, в рамках Паризької кліматичної угоди, розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Цією стратегією передбачається перехід до моделі низьковуглецевого розвитку економіки, яка включає послідовну декарбонізацію енергетики, суттєве підвищення енергоефективності та стрімкий розвиток відновлювальних джерел енергії.

 

2.2.2. Земельні ресурси

Геологічні умови

У геотектонічному відношенні територія населеного пункту розташована у межах Українського кристалічного масиву, який складають докембрійські породи (граніти) та четвертинні відклади (лесовинні суглинкм, глини, піски з домішками гальки та гравію) загальною потужністю 5-35 метрів.

Із факторів, що визначають інженерно-геологічну складність освоєння території, тут розвинуті недреновані перезволожені та заболочені процеси. Основні заходи підвищення продуктивності земель полягають в корінному поліпшенні водно-фіз. властивостей ґрунтів, регулюванні їх водного режиму меліоративними і лісокультурними заходами і у вапнуванні кислих ґрунтів. 

На Схемі планувальних обмежень відображені фактори та місця/території прояву несприятливих геоекзогенних процесів.

Таким чином, розвиток несприятливих екзогенних процесів антропогенного та техногенного характеру зумовив локально підвищену складність інженерно-геологічних умов освоєння території, що ускладнює її територіально-планувальні можливості. При освоєнні такі території потребують застосування цілого комплексу заходів з інженерної підготовки, які передбачені проектними рішеннями генерального плану.   

Загальна характеристика геологічної будови має істотне значення в плані інженерно-будівельної оцінки. В сейсмічному відношенні (ДБН Б.1.1. – 12/2006) відповідно карти „С” необхідно враховувати сейсмічність 6 балів для територій Рівненської області.

 

 

Ґрунтовий покрив

Село Локниця розташоване у північній частині Вараського району та Рівненської області, в зоні мішано-лісових Поліських ландшафтів, що характеризуються малопотужним антропогенновим покровом на крейдяних породах (терасові піщані рівнини з дерново-підзолистими і дерновими ґрунтами, з борами, суборами і низинними болотами).

 

Оцінка сумарного пестицидного навантаження

Відповідно до антропоекологічної оцінки сумарного пестицидного навантаження на ґрунти території с. Локниця належать до територій з несприятливим рівнем навантаження від 2,30 до 3,60 (в умовних одиницях Кс).

Рис.2.2.2.1. Карта пестицидного навантаження ґрунтів

 

Оцінка стійкості ґрунтів

Стійкість ґрунтів до забруднення відходами промислових підприємств, тваринницьких комплексів, ферм, мінеральними добривами, пестицидами є дуже слабостійкими та складає для територій с. Локниця менше 40,0 %.

Оцінку стійкості ґрунтів виконано за показниками, що характеризують суми активних температур, крутизну схилів, кам'янистість, структурність, питомий опір, механічний склад, вміст гумусу, тип водного режиму, реакцію рН, заплідненість, ємність іонів, розораність, господарську освоєність, у межах природно-сільськогосподарських районів України.

 

Рис.2.2.2.2. Карта стійкості ґрунтів

 

2.2.3. Водні ресурси

Гідрогеологічні умови

В гідрогеологічному відношенні територія району знаходиться в несприятливих гідрогеологічних умовах для накопичення підземних вод, оскільки розташована в межах гідрогеологічної області Українського кристалічного щита.

Територія характеризується високим рівень залягання ґрунтових вод.

Підземні води практичного значення в районі представлені основним водоносним горизонтом - тріщинна зона кристалічних порід.

Перші від поверхні водоносні горизонти і комплекси знаходяться у алювіальних і озерно-алювіальних антропогенових відкладах надзаплавних терас і заплав. Піски, часто з гравієм і галькою, з прошарками супісків, суглинків і глин. Горизонт використовується для водопостачання сільськогосподарських об‘єктів.

 

 

Гідрологічні умови

Село Локниця розташовано на берегах річки Млинок, притоки річки Веселуха, що належить до басейну Дніпра. Загальна довжина річки Млинок становить 38 км, площа басейну 144 км². Долина річки невиразна. Заплава заболочена, пересічна ширина 300 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 21 м. Основним джерелом живлення являються талі снігові та дощові води, а ґрунтове живлення є вторинним.

Території населеного пункту мають високий рівень залягання ґрунтових вод, значні заболоченості, знаходяться у південній частині с. Локниця. Територія села має густо розгалуджену  систему дренажних каналів відкритого типу.

У межах населеного пункту та на прилеглих територіях наявні водні об’єкти (ставки, копанки) площею водного дзеркала до 3 га. Стан водних об’єктів незадовільний, потребує розчищення та благоустрою.

Згідно карти гідрологічного районування України, с. Локниця належить до територій Поліської області надмірної водності.

          

Рис.2.2.3.1.Карта гідрологічного районування

Характеристика забруднення водних ресурсів

Згідно даних Екологічного паспорту Рівненської області 2020 р. наведено інформацію щодо скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти.

 

 

Скидання забруднюючих речовин за регіоном	2017 рік	2018 рік	2019 рік
	обсяг забруднюю­чих речовин, тис. т	обсяг забруднюю­чих речовин, тис. т	обсяг забруднюю­чих речовин, тис. т
1	2	3	4
Перелік скинутих забруднюючих речовин
Скинуто забруднюючих речовин, усього у т.ч.	11,788174	10,963219	10,03193
БСК5	0,285	0,265	0,413
Завислі речовини	0,352	0,346	0,239
Азот амонійний	0,071	0,066	0,098
Нітрити	0,017	0,013	0,018
Нітрати	1,201	1,242	1,229
Сульфати	1,485	1,436	0,796
Хлориди	2,445	2,223	2,056
Фосфати	0,1547	0,1749	0,1737
Залізо	0,008173	0,00909	0,00905
Нафтопродукти	0,00197	0,001862	0,002154
СПАР	0,001973	0,002208	0,00274
Фтор	0,002044	0,001841	0,001859
Мідь	0,00023	0,000231	0,000302
Цинк	0,000056	0,000054	0,000076
Формальдегід	0,000028	0,00003	0,000046
Сухий залишок	4,679	4,300	3,946
ХСК	1,084	0,882	1,047
Хром +6	-	-	0,000003

 

За останні роки моніторингові дослідження якості води поверхневих вод вказують на погрішення стану річок і водойм, споживацьке ставлення до водних ресурсів призвело до виснаження.

Основною проблемою якості поверхневих вод залишається інтенсивне забрудення їх зворотними водами промисловості, сільськогосподарських підприємств, комунального господарства.

Слід відмітити присутність антропогенних навантажень на поверхневі води внаслідок неефективної роботи очисних споруд промислових та комунальних підприємств, які є суттєвими чинниками погіршення якості води.

Додатково до водних об’єктів потрапляють  дренажні води зрошувальних систем, забруднені гербіцидами, мінеральними солями. Крім того, з поверхневим стоком із сільськогосподарських угідь і тваринницьких комплексів, із забрудненими  підземними водами у поверхневі води потрапляють біогенні елементи та залишки агрохімії. Розораність водозабірних басейнів сягає граничних меж при надто низькому ступені заліснення, на багатьох річках і водоймах ще не закріплені прибережні захисні смуги. Багато річок замулюється, знижується їх транспортна здатність.

Основними джерелами забруднення природних вод в регіоні є промислові стічні води, комунальні стічні води, сільськогосподарські стоки, нафта і нафтопродукти, поверхневі стоки та атмосферні опади. Максимальна кількість забруднення потрапляє у природні води з промисловими стічними водами, які мають різний склад та великі об’єми.

Територія с. Локниця належить до територій із помірним ступенем забруднення поверхневих вод (індекс сумарної забрудненості від 5,0 до 10,0) відповідно даних карти зонування території  України за ступенем забрудненості поверхневих вод (гігієнічна класифікація водних об’єктів). Індекси сумарної забрудненості поверхневих вод розраховані за органолептичними і токсикологічними властивостями, санітарним режимом та бактеріологічними показниками.

Рис.2.2.3.2. Карта зонування території  України за ступенем забрудненості поверхневих вод (гігієнічна класифікація водних об’єктів)

Комунально-побутові стоки характеризуються з одного боку високим вмістом поживних речовин, необхідних рослинам, але з іншого боку – вмістом миючих засобів, фекалій, хвороботворних мікроорганізмів, яєць гельмінтів тощо. Стоки з сільськогосподарських угідь містять мінеральні та органічні добрива. Поверхневий стік вносить забруднюючі речовини в річки та озера з земель, які піддаються ерозії (великі та дрібні мінеральні частинки), в результаті чого здійснюється обміління річок та замулювання озер та водосховищ. Водойми забруднюються також атмосферними опадами, які вимивають промисловий і побутовий бруд.

 

Якість питної води

Відомо, що якісна питна вода визначає стан нашого здоров’я. За даними ВОЗ біля 80% захворювань людей пов’язані з якістю питної води. Внаслідок вживання неякісної питної води кожен рік біля 25% населення України (переважно дитячого) ризикують захворіти. Проблема забезпечення якісною питною водою належить до числа соціально значущих, оскільки вода безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян i кардинально визначає ступінь екологічної та епідеміологічної безпеки. Несприятливий вплив неякісної питної води на людину може реалізовуватися в декількох напрямках: загальнотоксичний вплив, що викликає збільшення загальної захворюваності населення (збільшення захворювань неінфекційної природи: серцево-судинних, шлунково-кишкового тракту, ендокринних i ін.) та вплив на збільшення частоти алергічних захворювань, а також збільшення рівня новоутворень в організмі людини.Забрудненість водних об’єктів –джерел питного водопостачання специфічними хімічними речовинами токсичної дії і збудниками інфекційних захворювань при недостатній ефективності роботи очисних споруд з водопідготовки питної води обумовлює погіршення її якості, створює серйозну загрозу для здоров’я людей, обумовлюєвисокий рівень їх захворюваності кишковими інфекціями, гепатитом, збільшує ризик дії на організм людини канцерогенних і мутагенних чинників.

Відставання України від розвинених країн за показниками середньої тривалості життя і високої смертності значною мірою пов’язане із споживанням неякісної питної води.

Забруднюючі шкідливі речовини потрапляють у поверхневі водні об’єкти з недостатньо очищеними побутовими і промисловими зворотними водами, сільськогосподарськими поверхневими та зливовими стоками. До токсичних сполук, небезпечних для здоров’я людини, відносяться важкі метали, СПАР, пестициди, феноли, хлорорганічні сполуки тощо. Навіть після очистки та знезаражування питної води токсичні речовини можуть залишатись та надходити у водопостачальну мережу. До того ж існуючі технології для знезаражування питної води передбачають широке застосування хлору, внаслідок чого в питній воді утворюються токсичні і канцерогенні хлорорганічні сполуки, що мають кумулятивну дію. Забруднення питної води може виникати також в розподільчій мережі у зв’язку з незадовільним станом трубопроводів та їх високою аварійністю. Неякісна питна вода є однією з причин зростання у населення таких захворювань, як виразкова хвороба шлунку, жовчо-кам’яна хвороба, хвороби органів дихання. У процесі підготовки питної води для її знезаражування здійснюється хлорування, в процесі якого утворюються токсичні речовини які можуть викликати порушення центральної нервової системи, негативно впливати на ф ункцію нирок і п ечінки.

Контроль за якістю і безпечністю питної води, що надається для споживання населенню повинен бути забезпечений власниками водопроводів у відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", яким передбачено перелік показників, точки відбору проб та кратність досліджень.

 

 

2.2.4. Атмосферне повітря

Якість атмосферного повітря

Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел забруднення в атмосферне повітря Рівненської області за 2019 рік становили 9,9 тис. тонн, що більше попереднього року на 8,0%.

Дані про кількість забруднюючих речовин у атмосферному повітрі за 2019 рік наведено у таблиці 2.2.4.1. нижче.

Табл.2.2.4.1.

Назва забрудню­ючої речовини	Середньоріч­ний вміст, мг/м3 (мкг/м3*)	Середньодобові ГДК, мг/м3(мкг/м3*)	Максимальні разові ГДК, мг/м3(мкг/м3*)	Максималь­ний вміст, мг/м3 (мкг/м3*)
Зважені речовини (пил)	0,07	0,15	0,5	0,5
Діоксид сірки	0,003	0,05	0,5	0,102
Оксид вуглецю	-	3,0	5,0	-
Діоксид азоту	0,041	0,04	0,2	0,301
Оксид азоту	0,022	0,06	0,4	0,141
Сірководень	0,002	не регламентується	0,008	0,017
Фенол	0,002	0,003	0,010	0,023
Фтористий водень	0,008	0,005	0,02	0,041
Хлористий водень	0,032	0,2	0,2	0,285
Аміак	0,005	0,04	0,2	0,053
Формальдегід	0,0075	0,003	0,035	0,043
Бенз(а)пірен	-	0,1*	-	-
Кадмій	0,002*	0,0003*	-	0,003*
Залізо	0,58*	0,04*	-	1,93*
Марганець	0,008*	0,001*	0,01*	0,02*
Мідь	0,014*	0,002*	-	0,03*
Нікель	0,013*	0,001*	-	0,03*
Свинець	0,022*	0,0003*	-	0,03*
Хром	0,008*	0,0015*	0,0015*	0,02*
Цинк	0,018*	0,05*	-	0,05*

 

Викиди забруднюючих речовин

Дані щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря наведено згідно Екологічного паспорту Дніпропетровської області 2019 р. Нижче наведено дані щодо динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Дніпропетровській області:

Табл.2.2.4.2.

Показники	2017	2018	2019
Загальна к-ть (одиниць) дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виданих у поточному році суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до:	239	267	268
другої групи	49	71	61
третьої групи	190	196	207
Викиди забруднюючих речовин иа парникових газів від стаціонарних джерел, тис.т	9,6	9,1	9,9
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від станціонарних джерел у розрахунку на км2, т	0,5	0,5	0,5
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг	8,2	7,9	8,6

 

Транзитний транспорт, який рухається по дорозі спричиняє шум, погіршує екологічний стан населеного пункту та навантажує магістральну мережу. Серед забруднюючих речовин варто виділити окисли вуглецю, окисли азоту, легкі органічні сполуки, пил. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-шляхової мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту, як джерела забруднення атмосфери (приватний транспорт, транзит). Під час згоряння палива в циліндрах двигунів утворюються нетоксичні (водяна пара, вуглекислий газ) і токсичні речовини. До них відносяться окис вуглецю, вуглеводні, окиси азоту. Крім вище зазначених речовин, шкідливий вплив на організм людини мають сполуки свинцю, канцерогенні речовини, сажа й альдегіди, які виділяються під час роботи двигунів.

У таблиці 2.2.4.5. наведено показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності.

Табл.2.2.4.5.

№ з/п	Види економічної діяльності	Обсяги викидів за регіоном
		тис. т	відсотків до загального підсумку
1	2	3	4
Усього		9,1311	100
1	За видами економічної діяльності, у тому числі:
1.1	Сільське, лісове та рибне господарство	0,3987	4,0
1.2	Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	0,3755	3,8
1.3	Переробна промисловість	7,7733	78,4
	Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	0,4644	4,7
	Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	0,0049	0,1
1.4	Будівництво	0,0056	0,1
1.5	Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	0,0388	0,4
1.6	Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	0,4578	4,6
1.7	Тимчасове розміщення й організація харчу­ван­ня	0,0003	0,0
1.8	Інформація та телекомунікації	0,0031	0,0
1.9	Фінансова та страхова діяльність	0,0003	0,0
1.10	Операції з нерухомим майном	0,0327	0,3
1.11	Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	0,0064	0,1
1.12	Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування	0,2593	2,6
1.13	Освіта	0,0295	0,3
1.14	Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	0,0604	0,6
1.15	Надання інших видів послуг	0,0001	0,0

 

Відповідно даних Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА на території с. Локниця знаходиться суб’єкт господарювання, якому в установленому порядку видано дозволи на викиди забрудгюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – ДП «Зарічненське лісове господарство» смт Зарічне вул. Центральна 78.

Використання азоноруйнівних речовин

З метою забезпечення виконання вимог Монреальського протоколу (1987 р.) щодо речовин, які руйнують озоновий шар, постановою Кабінету міністрів України від 17.10.1996 р. № 1274 затверджено Програму припинення в Україні виробництва та використання озоноруйнуючих речовин. Враховуючи світовий досвід переходу до використання речовин альтернативних озоноруйнуючим речовинам, Програма передбачає:

- перехід від використання ХФВ-12 до ГФВ-134а, ГФВ-404 та холодоагентів вуглеводневого ряду: ізобутану та пропану;

- припинення використання розчинників та миючих засобів - ХФВ-113, МХФ та ТХМ;

- перехід до використання в аерозольній промисловості суміші вуглеводнів - пропану та бутану;

- заміна для потреб поліуретанової теплоізоляції запінювача ХФВ-11 на циклопентан.

Відповідно до наказу Мінприроди від 13.01.2012 No8 „Про затвердження Регламенту встановлення наявності або відсутності озоноруйнівних речовин у товарах, що плануються до ввезення або вивезення” видача листів-роз’яснень суб'єктам підприємницької діяльності на експорт-імпорт продукції, яка не містить озоноруйнівних речовин до компетенції структурних підрозділів з питань екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій не входить.

Також Мінприроди розроблений Порядок квотування та Порядок погодження експорту та імпорту товарів, що містять озоноруйнівних речовин. Разом з тим слід зазначити, що підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка містить цілий блок екологічних питань, продемонструвало прагнення нашої держави до високих стандартів у галузі охорони навколишнього середовища, підтвердило готовність України зробити свій позитивний внесок у збереження клімату та о зонового шару.

З метою забезпечення реалізації державної політики з питань здійснення управління та регулювання у сфері охорони озонового шару на виконання міжнародних зобов’язань України взятих після ратифікації Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар та поправок до нього, а також з метою адаптації національного законодавства у сфері поводження із озоноруйнівними речовинами до законодавства Європейського Союзу Міністерством екології та природних ресурсів України розроблено та подано на розгляд Уряду проект Закону України «Про охорону озонового шару», в якому імплементовано положення Регламенту ЄС про речовини, що руйнують озоновий шар.

 

Транскордонне забруднення атмосферного повітря

В значній мірі на стан атмосферного повітря впливають транскордонні перенесення шкідливих речовин з країн центральної Європи, однак, відсутність мереж постів контролю не дає можливості реально оцінити величину впливу транскордонних забруднень на загальний стан атмосферного повітря області.

Дані про транскордонні системи спостережень наведено відповідно до Екологічного паспорту Рівненської області 2020 р.

№ з/п	Країна – партнер, з якою проводиться спільний моніторинг	Кількість точок спостережень	Показники, за якими проводяться спостереження	Періодичність проведення спостережень
1	2	3	4	5
1	Білорусь	1	Розчинний кисень, водневий показник pH, зважені речовини, мінералізація, нафтопродукти, БСК5, ХСК, NH4+, NO3-2, NO2-2, РО4-3, Cu, Ni, Cr+3, Cr+6, Cs137, Sr90	Раз на рік

 

2.2.5. Акустичне забруднення

Основним джерелом шуму є вулична мережа з інтенсивним рухом автотранспорту.

Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 санітарні розриви від краю основної частини магістральних вулиць до лінії регулювання житлової забудови потрібно приймати не менше 25-50 м.

Проектне рішення дані обмеження враховує. Система організації руху та реконструкція вуличної мережі, з визначенням червоних ліній, спрямована на вирішення транспортної проблеми.

Решта джерел шумового забруднення, такі як підприємства, трансформаторні підстанції мають локальний вплив, що, як правило, не виходить за межі санітарно-захисної або охоронної зони об`єктів.

 

2.2.6. Радіаційне забруднення

Рівненщина нині залишається однією з найбільш постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, радіацією було уражено понад 11 тис. км² території області. Радіаційно забруднені сільськогосподарські угіддя займають 290 тис. га (31 % від загальної площі сільськогосподарських угідь області); лісові масиви – 654 тис. га (82 % лісів та лісовкритих площ області). До зон радіоактивного забруднення віднесено серед інших населені пункти Зарічненського району.

Радіоактивні випадіння чорнобильського походження характеризуються значною неоднорідністю просторового розподілення і динамікою показників у часі у результаті природних процесів (природний розпад, вимивання) та під дією антропогенних чинників (ведення сільськогосподарського виробництва). Малі дози радіації спричиняють порушення розвитку та функціонування щитовидної залози, дихальної системи, органів кровотворення. В області станом на 01.01.2021 р. знаходилось на обліку 316,725 тис. осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

При проведенні будівельно-проектних робіт необхідно керуватись вимогами радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини (сертифікація радіологічної якості), відповідно НРБУ-97 і «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затверджені МОЗ України № 54 від 02.02.2005р.

 

2.2.9. Кладовища та інші місця захоронення

 

На території с. Локниця наявне 1 існуюче кладовище (загальною площею 2,93 га). Згідно даних Локницької сільської ради на момент розробки кладовище заповнене на 50 %, захоронення проводяться.

 

2.2.11. Природно-заповідний фонд

Об’єкти природно-заповідного фонду у межах населеного пункту відсутні. Проте за межами села Локниця на території громади наявні території природно-заповідного фонду: Мутвицький заказник (місцевого значення, розташований неподалік с. Мутвиця).

Природоохоронні території наявні у селі Локниця представлені системою прибережних захисних смуг р. Млинок – 25 м та ставків площею водного дзеркала менше 3 га – 25 м.

Господарське використання земель даної території регламентується дією Земельного та Водного кодексів України та Постановою КМУ №502 від 13. 05. 96 р.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження й залісення), а також садівництво та городництво;
• зберігання та застосування пестицидів і добрив;
• улаштування літніх таборів для худоби;
• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
• улаштування звалиш сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництв, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

На даному етапі з урахуванням сучасних вимог землекористування необхідне розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги р. Млинок та інших водних об’єктів в натурі (на місцевості) на території об’єднаної територіальної громади спеціалізованими землевпорядними організаціями на існуючій кадастровій базі.

Проектне рішення розглядає території прибережних захисних смуг, як складову екологічної мережі з перспективою їх упорядкування, озеленення та благоустрою.

 

 

Об’єкти Смарагдової мережі

Відповідно до даних публічної кадастрової карти території населеного пункту віднесені до Смарагдової мережі відсутні.

 

 

Рис.2.2.11.1. Об’єкти Смарагдової мережі відповідно Публічної кадастрової карти

 

2.2.12. Історико-культурний фонд

Згідно даних Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації на території села Локниця відповідно до актуальних переліків пам’яток культурної спадщини Вараського району розташована пам’ятка історії місцевого значення:

• Пам’ятник воїнам-землякам, що має охоронну зону та зону регулювання забудови.

На момент розробки Генерального плану села Локниця науково – вишукувальні роботи щодо наявності або відсутності об’єктів археологічної спадщини в межах населеного пункту не проводилися.

За умови виявлення об’єктів культурної спадщини їх паспортизація та визначення меж покладається на державні органи охорони культурної спадщини. У майбутньому за умови розробки облікової документації на пам’ятки культурної спадщини відповідні зміни мають бути враховані у порядок землекористування.

 

2.2.13. Стан здоров’я населення

Відповідно вихідних даних наявне населення на 2021 р. у с. Локниця складає 1076 осіб.

Стан здоров’я населення оцінюється, зокрема за тенденцією та кількістю вперше зареєстрованих випадків захворювань, загальної кількості захворюваності, відомостей про померлих новонароджених. Статистику по зазначеним показникам подано нижче.

Існуючі статистичні дані говорять про такі загальні тенденції в області та районі як зниження народжуваності, підвищення показника смертності, підвищення питомої ваги населення старшого пенсійного віку, зниження середньої очікуваності тривалості життя. В цілому тенденції різкого або негативного погіршення стану здоров’я населення немає.

Відповідно звіту Центру медичної статистики МОЗ України про медичну допомогу дітям за 2019 рік наведено наступні статистичні дані.

Табл.2.2.13.2.

Кількість новонароджених, які надійшли під нагляд даного закладу ОЗ

№ п/п	Найменування	Число новонароджених
А	Б	1
1	Число новонароджених, які надійшли під нагляд даного закладу
	Рівненська	11572

 

 

Табл.2.2.13.3.

№ п/п	Найменування	Знаходилось під наглядом на початок звітного року	У звітному році				Перебуває під наглядом на кінець звітного року
			надійшли під нагляд	вибуло з-під нагляду	померло	у т.ч. поза стаціонаром	усього	з них хлопчиків
А	Б	1	2	3	4	5	6	7
1	Усього дітей 0-17 років включно
	Рівненська	277 892	19 633	22 814	99	45	274 612	139 803
2	Діти у віці до 14 років включно
	Рівненська	238 174	15 420	9 550	81	36	235 381	119 903
3	у тому числі діти у віці до 1 року життя
	Рівненська	12 955	11 626	1 716	42	16	11 553	5 842
4	Підлітки 15-17 років включно
	Рівненська	39718	4213	13264	18	9	39231	19900

Кількість дітей, які перебувають на обліку (не включаючи дані щодо дітей в будинках дитини, дитячих будинках, школах-інтернатах)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл. 2.2.13.4.

Захворюваність і смертність дітей у віці до 1 року

№ п/п	Найменування. Шифр за МКХ - 10	Зареєстровано хвороб, установлених вперше в житті		Померло		Із загальної кількості померлих (гр.3) - померло поза стаціонаром
		Усього	з них хлопчиків	Усього	з них хлопчиків
А	Б	1	2	3	4	5
1.0	Усього захворювань                           A00-T98
	Рівненська	21 157	10 291	42	21	16
2.0	з них: Деякі інфекційні та паразитарні хвороби A00-B99
	Рівненська	190	85	5	5	2
2.1	у т.ч.: кишкові інфекційні хвороби       A00-A09
	Рівненська	35	16	0	0	0
2.2	туберкульоз                                  А15-А19
	Рівненська	0	0	0	0	0
2.3	хвороба зумовлена вірусом імунодефіциту людини В20-В24
	Рівненська	0	0	0	0	0
3.0	Новоутворення                                С00-D48
	Рівненська	109	63	1	1	0
3.1	у т.ч. злоякісні нооутворення - усього       C00-C97
	Рівненська	2	1	1	1	0
4.0	Хвороби крові і кровотворних органів         D50-D89
	Рівненська	887	478	0	0	0
4.1	у т.ч. анемії                                D50-D64
	Рівненська	827	453	0	0	0
4.2	гемофілія                       D66,67,68.0,1,4
	Рівненська	0	0	0	0	0
5.0	Хвороби ендокринної системи, розладу харчування Е00-Е90
	Рівненська	278	134	1	1	0
5.1	у тому числі уроджений гіпотиреоз            E03.0,1
	Рівненська	4	3	0	0	0
5.2	цукровий діабет                              E10-E14
	Рівненська	0	0	0	0	0
5.3	фенілкетонурія                               Е70.0
	Рівненська	1	0	0	0	0
6.0	Розлади психіки та поведінки   (F51. F93. F94. F98.2,3,4  F99.2)
	Рівненська	0	0	0	0	0
7.0	Хвороби нервової системи                     G00-G99
	Рівненська	477	240	2	1	0
7.1	у т.ч.: дитячий церебральний параліч       G80
	Рівненська	1	0	0	0	0
8.0	Хвороби ока та придаткового апарату          H00-H59
	Рівненська	865	405	0	0	0
8.1	у тому числі ретинопатія недоношених     H35.1,2,H33.4
	Рівненська	1	1	0	0	0
9.0	Хвороби вуха та сосковидного відростку       H60-H95
	Рівненська	580	287	0	0	0
10.0	Хвороби системи кровообігу                   I00-I90
	Рівненська	109	58	1	0	0
11.0	Хвороби органів дихання                      J00-J99
	Рівненська	12 081	5 740	4	2	3
11.1	у т.ч. гострі інфекції верх.дих.шляхів,пневмонії, грип
	Рівненська	11 822	5 621	4	2	3
12.0	Хвороби органів травлення                    K00-K93
	Рівненська	867	435	1	1	1
13.0	Хвороби шкіри та підшкірної клітковини       L00-L99
	Рівненська	1 256	639	0	0	0
14.0	Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини
	Рівненська	331	147	0	0	0
15.0	Хвороби сечостатевої системи                 N00-N99
	Рівненська	493	170	0	0	0
16.0	Окремі стани, які виникли в перинатальному періоді P05-P96
	Рівненська	1 930	1 044	8	1	0
17.0	Уроджені аномалії                            Q00-Q99
	Рівненська	583	306	12	5	3
17.1	у тому числі розщілина хребта                    Q05
	Рівненська	1	1	0	0	0
17.2	інші вроджені вади розвитку нервової системи
	Рівненська	6	5	0	0	0
17.3	уроджені вади розвитку системи кровообігу    Q20-Q28
	Рівненська	154	72	6	2	3
17.4	розщеплення губи і піднебіння
	Рівненська	16	12	0	0	0
17.5	уроджена відсутність, атрезія та стеноз тонкої кишки
	Рівненська	2	0	1	0	0
17.6	інші вроджені вади розвитку травлення Q38-Q40,Q42-Q45
	Рівненська	81	49	1	1	0
17.7	неопущення яєчка                                  Q53
	Рівненська	19	19	0	0	0
17.8	інші вроджені вади розвитку сечостатевої системи
	Рівненська	56	43	1	1	0
17.9	уроджені деформації стегна                        Q65
	Рівненська	154	69	0	0	0
17.10	уроджені денформації ступні                       Q66
	Рівненська	33	10	0	0	0
17.11	інші вроджені вади розвитку та деформації кістково-м'язової системи
	Рівненська	30	12	0	0	0
17.12	інші вроджені вади розвитку Q10-Q18,Q30-Q34,Q80-Q89
	Рівненська	22	11	3	1	0
17.13	хромосомні аномалії, не класифіковані в інших рубриках
	Рівненська	9	3	0	0	0
17.14	з них хвороба Дауна                             Q90
	Рівненська	9	3	0	0	0
18.0	Симптоми,ознаки та відхилення від норми      R00-R99
	Рівненська	68	34	2	1	2
18.1	у т.ч. лабораторне виявлення вірусу імунодефіциту (ВІЛ)
	Рівненська	0	0	0	0	0
18.2	синдром раптової смерті немовляти                R95
	Рівненська	0	0	1	1	1
19.0	Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин     S00-T98
	Рівненська	53	26	5	3	5
20.0	Крім того, безсимтомна інфекція, спричинена ВІЛ      Z21
	Рівненська	9	6	0	0	0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Табл.2.2.13.5.

Профілактичні огляди дітей та їх результати

№ п/п	Найменування	Оглянуто		Виявлено при профілактичних оглядах
				з пониженням гостроти				з дефектами мови		зі сколіозом		з порушен.осанки
				слуху		зору
		усього	з них хлопчики	усього	з них хлопчиків	усього	з них хлопчиків	усього	з них хлопчиків	усього	з них хлопчиків	усього	з них хлопчиків
А	Б	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1	Усього дітей 0-17 років включно
	Рівненська	274 611	139 803	648	336	16 465	7 508	5 488	3 193	3 537	1 770	12 201	6 336
2	у т.ч.: дошкільного віку
	Рівненська	96 389	48 886	99	43	1 073	453	2 899	1 625	81	36	423	221
3	що почали навчання з: 6 років
	Рівненська	13 465	6 731	34	14	873	407	762	427	72	36	351	188
4	з 7 років
	Рівненська	5 470	2 914	31	13	389	182	167	104	97	45	237	116
5	школярі 2-8 класів
	Рівненська	117 642	59 231	317	166	10 426	4 689	1 404	892	2 116	1 032	7 966	4 084
6	школярі 9-11 класів
	Рівненська	29 642	15 156	132	73	3 056	1 436	158	79	844	429	2 360	1 226
7	Крім того, діти, яких передали під нагляд поліклініки для дорослих
	Рівненська	30 756	15 576	116	52	1 818	767	354	203	734	367	2 448	1 240