Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Геонікс»

07850, Київська обл., Бородянський р-н, смт Клавдієво-Тарасове, вул. 1 Травня,8

тел: (044) 360-90-48, e-mail: geo@geonix.com.ua
____________________________________________________

 

 

«____» ___________ 2020 року

 

 

 

 

 

 

СЕЛО ЛОКНИЦЯ

ВАРАСЬКИЙ РАЙОН

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ

 

Г Е Н Е РА Л Ь Н И Й П Л А Н

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Договір № 78

від 17.06.2021р.

 

 

 

Директор	О.О. Підлісний
Головний архітектор проекту	Д.П. Гуржій

 

 

Київ 2021
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ

 

Архітектурно-планувальна частина
Головний архітектор проекту	___________	Д. П. Гуржій
Техніко-економічна частина Головний економіст                            ___________                 О.О. Підлісний
Економіст	___________	Н.С. Юзьків
Інженерно-транспортна інфраструктура
Інженер І категорії	___________	В.І. Лукановський
Комп’ютерне забезпечення в ГІС (технології)
Керівник групи	___________	О.О. Підлісний
Інженер	___________	В.І. Лукановський

 

СКЛАД ПРОЕКТУ

 

Позначення	Найменування	Примітки
	I. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА
	Пояснювальна записка
	II. ДОДАТКИ
	III. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
ГП-1	Схема розташування населеного пункту у системі розселення	б/м
ГП -2	План існуючого використання території Схема існуючих планувальних обмежень	1:5000
ГП -3	Генеральний план (основне креслення) Схема проектних планувальних обмежень	1:5000
ГП -4	Схема вулично-дорожньої мережі сільського та зовнішнього транспорту	1:5000
ГП -5	Схема інженерного обладнання території	1:5000
ГП -6	Схема інженерної підготовки та захисту території	1:5000

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. ТЕКСТОВА ЧАСТИНА

Зміст

 

ВСТУП.. 7

1.     МІСЦЕ с. ЛОКНИЦЯ  У СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 8

1.1.       ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ.. 8

1.2.       КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА.. 8

2.     ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ОСВОЄННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.. 10

2.1.       ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА.. 10

2.2.       ГІДРОЛОГІЧНІ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ.. 10

2.3.       КЛІМАТ ТЕРИТОРІЇ ТА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ.. 11

2.4.       ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ. 14

3.     ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНА ОЦІНКА.. 14

3.1.       ПОВІТРЯ.. 14

3.2.       ВОДНИЙ БАСЕЙН.. 15

3.3.       СТАН ҐРУНТІВ.. 15

3.5.       РАДІАЦІЙНИЙ ФОН.. 16

3.6.       ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ.. 16

3.7.       ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНІ ФАКТОРИ.. 16

3.8.       ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ.. 17

4.     ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.. 19

4.1.       ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛА ЛОКНИЦЯ.. 19

4.1.1.  НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ.. 19

4.1.2.  ЖИТЛОВИЙ ФОНД.. 19

4.1.3.  ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС.. 19

4.1.4.  ПІДПРИЄМСТВА ТА УСТАНОВИ ОБСЛУГОВУВАННЯ.. 21

4.2.       ІСНУЮЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ. 22

4.3.       ІСНУЮЧА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА.. 22

4.4.       ОБ’ЄКТИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ.. 23

5.     ТРАНСПОРТ.. 24

5.1.      ІСНУЮЧИЙ СТАН.. 24

5.2.      ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ.. 24

6.     ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ. 27

6.1.       ГІДРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ.. 27

6.1.1.  ІСНУЮЧИЙ СТАН.. 27

6.1.2.  ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ.. 27

6.2.       РОЗЧИСТКА РУСЕЛ, БЛАГОУСТРІЙ ІСНУЮЧИХ ВОДНИХ ОБ’КТІВ.. 27

6.3.       ЗАХИСТ ВІД ПІДТОПЛЕННЯ.. 28

6.4.       ПРОТИЕРОЗІЙНІ ЗАХОДИ.. 28

6.5.       ПРОТИЗСУВНІ ЗАХОДИ.. 28

6.6.       РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОРІЙ.. 29

6.7.       ВІДВЕДЕННЯ ДОЩОВИХ ТА ТАЛИХ ВОД.. 29

6.8.       ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ.. 30

7.     ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА.. 31

7.1.       ВОДОПОСТАЧАННЯ.. 31

7.2.       ВОДОВІДВЕДЕННЯ.. 31

7.3.       ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ.. 33

7.4.       ГАЗОПОСТАЧАННЯ.. 34

7.5.       ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ.. 34

8.     ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.. 36

8.1.       ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРСПЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК.. 36

8.2.       ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕЛА ЛОКНИЦЯ.. 36

8.2.1.  ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ.. 36

8.2.2.  ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО.. 37

8.2.3.  ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ.. 37

8.2.4.  РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ ТА РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ І УСТАНОВ ОБСЛУГОВУВАННЯ.. 39

8.3.       ПРОЕКТНИЙ РОЗПОДІЛ ТЕРИТОРІЇ. 42

8.4.       ПРОЕКТНА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ.. 42

8.5.       ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНИЙ ПРОГНОЗ. 42

8.5.1.  САНІТАРНЕ ОЧИЩЕННЯ.. 44

9.     ПРОТИПОЖЕЖНІ ЗАХОДИ.. 45

10.   ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ.. 46

10.1.         ОСНОВНІ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ СЕЛА ЛОКНИЦЯ.. 46

 

 

 

ВСТУП

 

Генеральний план села Локниця Вараського району Рівненської області виконаний ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС» на замовлення та відповідно до завдання Локницької сільської ради (договір 78 від 17.06.2021р.). Підставою для розроблення Генерального плану є рішення сесії сільської ради «Про затвердження програми розроблення генеральних планів Локницької сілської ради» від 24.12.2020 №51 зі змінами.

Генеральний план є основною містобудівною документацією, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови й іншого використання території села та розробляється і затверджується в інтересах Локницької територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Проект виконано відповідно до Земельного кодексу України, Водного кодексу України, Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про благоустрій населених пунктів», «Про землеустрій», «Про охорону культурної спадщини», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд», нормативно-правових актів та нормативно-методичних положень Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Вихідними даними для розроблення Генерального плану слугували:

• дані топографічного знімання території у масштабі 1:2000 у державній геодезичній системі координат УСК-2000, виконані ТОВ «КОМПАНІЯ ГЕОНІКС» у 2021 р.;
• дані Державного земельного кадастру щодо наявності земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності;
• дані районного управління статистики та Локницької сільської ради про розвиток господарства населеного пункту, наявність житлового фонду, установ та підприємств обслуговування, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури тощо;
• дані анкетувань підприємств, організацій та установ населеного пункту;
• пропозиції органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади на місцях та окремих служб щодо соціально-економічного та територіального розвитку села;
• інші документи та матеріали, надані сільською радою.

При розробленні Генерального плану враховані раніше виконані проектні матеріали та перед проектні пропозиції надані замовником.

Генеральним планом села Локниця визначено:

• основні принципи і напрямки планувальної організації та функціонального призначення території;
• перспективна чисельність населення, обсяги та структура нового житлового будівництва;
• території, необхідні для подальшого розвитку населеного пункту, а також пропозиції щодо зміни меж села;
• пропозиції щодо формування мережі об’єктів громадського обслуговування населення, що забезпечують соціально-гарантований рівень життя згідно з державними будівельними нормами;
• організацію вулично-дорожньої та транспортної мережі.
• напрями розвитку інженерної інфраструктури, інженерної підготовки і благоустрою;
• заходи з охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини.

Основні показники Генерального плану села Локниця відповідно до завдань розраховані на двадцятирічний період.

• Генеральні плани виконано у відповідності до вимог Державних будівельних норм України ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

 

1. МІСЦЕ с. ЛОКНИЦЯ  У СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ ВАРАСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
   1.  ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Село Локниця за адміністративно-територіальним устроєм є центром Локницької територіальної громади. Село розташоване на берегах річки Млинок за 19,9 км від центру Зарічненської ОТГ смт Зарічним, 51,8 км до районного центру -  міста Вараш та 135 км від обласного центру м. Рівне.Населений пункт розташований у північній частині Рівненської області у межах Вараського району. Транспортні зв’язки здійснюються за рахунок автошляхів обласного (О 180701 «Морочне – Задовже») та державного значення (Р-76 КПП «Прикладники» - Зарічне – Дубровиця). На відстані 3 км знаходиться вузькоколійна залізнична колія туристичного маршруту «Антонівка – Зарічне».

Наявне населення села Локниця на початок 2021 року становило 1076 осіб, фактична площа – 492 га.

Соціальна інфраструктура населеного пункту представлена комплексом основних підприємств та установ обслуговування, передбачених ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

На території населеного пункту функціонують сільська рада, поштове відділення, школа, дитячий дошкільний навчальний заклад, підприємства торгівлі, амбулаторія, аптека, будинок культури, культова споруда.

Основними планувальними осями  населеного пункту є вул. Центральна, вул. Лісова, вул. Лесі Українки, вул. Набережна. Планувальний центр із комплексом громадського обслуговування сформований достатньою мірою.

1. 2. КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Назва села, вірогідніше, походить від литовського lokys – «ведмідь» чи «ведмежий кут».

Про виникнення села Локниця є легенда: «Жив колись багатий пан. І перед смертю він розділив свою землю синам. Наймолодшому синові дісталась болотиста земля, де було багато лісів. 

У лісах водилося багато звірів. Син став торгувати лісом. У цих місцях почали оселятись люди й незабаром виросло село. На честь свого батька, пана Локницького, син і назвав село».

Перша згадка про село датується 1561 роком. За даними польських джерел, підготовленими членом Національної спілки краєзнавців України В. Перуніним: «Село, половина якого раніше була у власності королівства, а друга половина – приватна власність Годлевських. Знаходиться воно в південній стороні Пінського повіту, над річкою Млинек, притокою Струменя під Ноблем, в Морочненській гміні, округ поліційний. Локниця має 44 давніх осад, церкву. Це глухий, відлюднений куточок Полісся, де достатньо багато риби та луків. По причині диференції королівської і приватної спадщини, була призначена в 1775 р. комісія з розмежування кривди…».

Радянську владу проголошено в січні 1918 року. 1921 року згідно з Ризьким договором село (як і район загалом), входить до складу Пінського повіту Польського воєводства Польщі. 

У вересні 1939 року село було підпорядковане радянській владі. За тимчасової фашистської окупації на весні 1942 року виник один з перших на Рівненщині партизанський загін під керівництвом Л. Попова. У селі існував загін самооборони, який брав участь у боях проти фашистів.

На фронтах Другої світової війни та у партизанських загонах брали участь 211 жителів села, з них 133 нагороджено, 68 загинули. У селі в 1968 році встановлено обеліск землякам, які загинули у Великій Вітчизняній війні.

 

У селі Локниця діє храм Воздвиження Хреста Господнього.

У селі з 1 вересня 2001р. по 25 вересня 2008 р. діяв Локницький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа ІІ ступеня-ліцей».

За три кілометри від села проходить вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне, яка є одним із семи чудес Рівненщини та найдовшою вузькоколійною залізницею в Європі

Локницьку об’єднану територіальну громаду (ОТГ) утворено відповідно до ст. 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від  24.05.2016 року № 36  з центром в с. Локниця Вараського району Рівненської області,  шляхом об’єднання Локницької, Кухченської, Кутинської та Нобельської сільських рад. До складу Локницької об’єднаної територіальної громади входять села: Локниця, Храпин, Кухче, Новосілля, Радове, Кутин, Заозер’я, Задовже, Кутинок,  Любинь, Нобель, Дідівка, Котира, Млин.

 

 

2. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ ОСВОЄННЯ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
   1. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

 

Місцеположення

Село Локниця розташоване у північній частині Вараського району та Рівненської області, в зоні мішано-лісових Поліських ландшафтів, що характеризуються малопотужним антропогенновим покровом на крейдяних породах (терасові піщані рівнини з дерново-підзолистими і дерновими ґрунтами, з борами, суборами і низинними болотами).

 

Геологічна будова

 

У геотектонічному  відношенні територія населеного пункту розташована у межах Українського кристалічного масиву, який складають докембрійські породи (граніти) та четвертинні відклади (лесовинні суглинкм, глини, піски з домішками гальки та гравію) загальною потужністю 5-35метрів.

Із факторів, що визначають інженерно-геологічну складність освоєння території, тут розвинуті недреновані перезволожені та заболочені процеси. Основні заходи підвищення продуктивності земель полягають в корінному поліпшенні водно-фіз. властивостей ґрунтів, регулюванні їх водного режиму меліоративними і лісокультурними заходами і у вапнуванні кислих ґрунтів. 

На Схемі планувальних обмежень відображені фактори та місця/території прояву несприятливих геоекзогенних процесів.

Таким чином, розвиток несприятливих екзогенних процесів антропогенного та техногенного характеру зумовив локально підвищену складність інженерно-геологічних умов освоєння території, що ускладнює її територіально-планувальні можливості. При освоєнні такі території потребують застосування цілого комплексу заходів з інженерної підготовки, які передбачені в проекті (див. ?Інженерна підготовка та захист території).   

Загальна характеристика геологічної будови має істотне значення в плані інженерно-будівельної оцінки.

1. 2. ГІДРОЛОГІЧНІ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ

 

Гідрогеологічні умови

В гідрогеологічному відношенні територія району знаходиться в несприятливих гідрогеологічних умовах для накопичення підземних вод, оскільки розташована в межах гідрогеологічної області Українського кристалічного щита.

Територія характеризується високим рівень залягання ґрунтових вод.

Підземні води практичного значення в районі представлені основним водоносним горизонтом - тріщинна зона кристалічних порід.

Перші від поверхні водоносні горизонти і комплекси знаходяться у алювіальних і озерно-алювіальних антропогенових відкладах надзаплавних терас і заплав. Піски, часто з гравієм і галькою, з прошарками супісків, суглинків і глин. Горизонт використовується для водопостачання сільськогосподарських об‘єктів.

 

Гідрологічні умови

 

Село Локниця розташовано на берегах річки Млинок, притоки річки Веселуха, що належить до басейну Дніпра. Загальна довжина річки Млинок становить 38 км, площа басейну 144 км². Долина річки невиразна. Заплава заболочена, пересічна ширина 300 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 21 м. Основним джерелом живлення являються талі снігові та дощові води, а ґрунтове живлення є вторинним.

Території населеного пункту мають високий рівень залягання ґрунтових вод, значні заболоченості, знаходяться у південній частині с. Локниця. Територія села має густо розгалуджену  систему дренажних каналів відкритого типу.

У межах населеного пункту та на прилеглих територіях наявні водні об’єкти (ставки, копанки) площею водного дзеркала до 3 га. Стан водних об’єктів незадовільний, потребує розчищення та благоустрою.

Згідно карти гідрологічного районування України, с. Локниця належить до територій Поліської області надмірної водності.

 

1. 3. КЛІМАТ ТЕРИТОРІЇ ТА ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ

 

Кліматичні умови

Згідно карти кліматичного районування України території с. Локниця належать до північної атлантико-континентальної кліматичної області, зони мішаних лісів, західного кліматичного району.                                                                                                          

Нижче наведено статистичну інформацію у вигляді графіків кліматичних умов відповідно даних Українського гідрометричного центру (метеостанція м. Сарни).

Рис.2.2.1.1. Число ясних і похмурих днів за загальною та нижньою хмарністю

Рис.2.2.1.2. Середня місячна і річна температура повітря

Рис.2.2.1.3. Число днів із різною кількістю опадів

Рис.2.2.1.4. Середня місячна і максимальна кількість опадів (мм) з поправками на змочування

Рис. 2.2.1.5. Швидкість вітру, м/с

Рис. 2.2.1.6. Повторюваність (%) напряму вітру та штилю

На основі комплексного аналізу кліматичних параметрів та згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування України, територія віднесена до І архітектурно-будівельного району (Північно-Західний) з відповідними вимогами містобудівного характеру (згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).

За метеорологічними умовами територія відноситься до регіону з низьким природним потенціалом забруднення атмосферного повітря та сприятливими умовами розсіювання викидів в атмосферу.

1. 4. ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ

В регіональному відношенні, відповідно схеми інженерно-геологічного районування України, територія села Локниця розташоване в зоні підвищеного ризику інженерно-геологічних умов освоєння. Основними факторами ускладнення інженерно-геологічних умов освоєння території проектування є: рівень залягання ґрунтових вод близько до поверхні, підтоплення та заболочення територій.

На Схемі планувальних обмежень відображені фактори та місця/території прояву несприятливих геоекзогенних процесів.

Розвиток несприятливих екзогенних процесів антропогенного та техногенного характеру зумовив локально підвищену складність інженерно-геологічних умов освоєння території, що ускладнює її територіально-планувальні можливості. При освоєнні такі території потребують застосування цілого комплексу заходів з інженерної підготовки, які передбачені в проекті (див. ?Інженерна підготовка та захист території).

Згідно Карти загального сейсмічного районування території України ЗСР-2004-А, В та ?Списку населених пунктів України, розташованих в сейсмічно небезпечних зонах? (додатки А і Б ДБН В.1.1-12:2014) територія проектування відноситься до зони з прогнозованою сейсмічною інтенсивністю менше 5 балів (по шкалі MSK-64).

 

3. ЕКОЛОГО-МІСТОБУДІВНА ОЦІНКА

Розділ розроблений відповідно вимог ДБН Б.2.2-12:2019  та ДСП 173-96. Графічне викладення матеріалу представлено на «Схемі існуючих планувальних обмежень», М 1:5000. Санітарно-захисні зони підприємств і об’єктів наведені нормативні.

На основі аналізу природної та техногенно-екологічної ситуації була складена схема планувальних обмежень, яка є основою для розроблення функціонально-планувальної структури території.

Нижче наведені характеристики стану окремих складових навколишнього природного середовища, на основі аналізу яких виконано еколого-містобудівне обґрунтування перспективного розвитку території.

 

1. 1. ПОВІТРЯ

 

Відповідно карти районування території України за забрудненістю повітря, с. Локниця належить до територій із допустимим рівнем забрудненості (індекс забрудненості менше 1,0).

За метеорологічними умовами село Локниця відноситься до територій з низьким потенціалом забруднення атмосферного повітря та сприятливими умовами розсіювання промислових викидів (районування України за потенціалом забруднення).

Стан атмосферного повітря залежить від обсягів забруднюючих речовин стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на території села Локниця є місцевий та транзитний автотранспорт, виробничі підприємства в межах Рівненської області.

Стаціонарні пости спостереження за станом забруднення атмосферного повітря в населеному пункті відсутні.

Потенційним джерелами забруднення повітря є також каналізаційні очисні споруди.

Головним пересувним джерелом забруднювання повітряного басейну населеного пункту виступає транзитний автотранспорт. Найбільша інтенсивність руху відмічається по головних вулицях.

Транзитний транспорт, який рухається по дорозі спричиняє шум, погіршує екологічний стан села та навантажує магістральну мережу. Серед забруднюючих речовин варто виділити окисли вуглецю, окисли азоту, легкі органічні сполуки, пил. Збільшення викидів забруднюючих речовин, перш за все, зумовлено збільшенням автотранспорту, погіршенням технічного стану автомобільного парку, незадовільною якістю палива, відставанням темпів розвитку вулично-дорожньої мережі, труднощами щодо контролю великої кількості автотранспорту як джерела забруднення атмосфери (приватний транспорт, транзит).

Проектне рішення враховує проблему забруднення повітря. Система організації дорожнього руху спрямована на її вирішення. При цьому фактор забруднення повітря знаходиться в постійно динамічному стані і залежить від багатьох складових.

 

1. 2. ВОДНИЙ БАСЕЙН

 

Основним джерелом забруднення водної акваторії річки Млинок, а також інших водоймищ, в районі села Локниця є поверхневий стік, який формується на території приватного сектору та сільськогосподарських земель.

За картою районування території України за ступенем забрудненості поверхневих вод, території села Локниця належать до територій із помірним ступенем забруднення. Екологічна оцінка якості води – умовно чиста.

Забруднення поверхневих вод, в першу чергу, відбувається за рахунок обсягів скидів зливових вод по рельєфу місцевості. Все поверхневе забруднення здійснюється за рахунок незадовільного стану утримання територій прибережних захисних смуг, які на деяких проміжках не визначені в натурі.

Водопостачання населеного пункту забезпечується водою з індивідуальних свердловин і шахтних колодязів.

Відповідно до проектних рішень господарсько-питне водопостачання передбачається централізованим комунальним водопроводом, що має забезпечити надійний санітарний контроль за якістю, а також за раціональним використанням питної води.

Населений пункт Локниця не каналізовано.

1. 3. СТАН ҐРУНТІВ

Географічне положення села Локниця в межах Рівненської області, ґрунтовий покрив якої характеризується неоднорідністю, зумовлює переважання на території населеного пункту дерново-підзолисті глеюваті піщані ґрунти (агровиробничої групи 5 а ІV) та дерново-підзолисті глейові звязно-піщані ґрунти (агровиробничої групи 14 б ІV).

Для покращення якості ґрунти потребують внесення органічних і мінеральних добрив та покращення структурного стану орного шару.

В долині річки Млинок та в місцях пониження рельєфу, в умовах слабкої дренованості, сформувались болотні ґрунти з переважно надмірним зволоженням, які потребують проведення якісних меліоративних робіт.

Населений пункт має сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Необхідною умовою залишається налагодження раціонального землекористування: запобігання виснаженню ґрунтів, контроль та відновлення вмісту гумусу та поживних речовин.

Основними чинниками сучасних негативних змін землекористування в районі є:

-   нераціональна розораність земель;

- недосконалість агрономічних та агротехнічних заходів (порушення сівозмін, недостатнє підживлення ґрунтів, перевага посівів технічних культур, застосування важкої техніки тощо);

-   негативна динаміка несільськогосподарського використання земель.

 

1. 4. АКУСТИЧНИЙ РЕЖИМ

Основним джерелом шуму є вулична мережа з інтенсивним рухом автотранспорту.

Згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 санітарні розриви від краю основної частини магістральних вулиць до лінії регулювання житлової забудови потрібно приймати не менше 25-50 м.

Проектне рішення дані обмеження враховує. Система організації руху та реконструкція вуличної мережі, з визначенням червоних ліній, спрямована на вирішення транспортної проблеми.

Решта джерел шумового забруднення, такі як підприємства, трансформаторні підстанції мають локальний вплив, що, як правило, не виходить за межі санітарно-захисної або охоронної зони об`єктів.

 

1. 5. РАДІАЦІЙНИЙ ФОН

Рівненщина нині залишається однією з найбільш постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, радіацією було уражено понад 11 тис. км² території області. Радіаційно забруднені сільськогосподарські угіддя займають 290 тис. га (31 % від загальної площі сільськогосподарських угідь області); лісові масиви – 654 тис. га (82 % лісів та лісовкритих площ області). До зон радіоактивного забруднення віднесено серед інших населені пункти Зарічненського району.

Радіоактивні випадіння чорнобильського походження характеризуються значною неоднорідністю просторового розподілення і динамікою показників у часі у результаті природних процесів (природний розпад, вимивання) та під дією антропогенних чинників (ведення сільськогосподарського виробництва). Малі дози радіації спричиняють порушення розвитку та функціонування щитовидної залози, дихальної системи, органів кровотворення. В області станом на 01.01.2021 р. знаходилось на обліку 316,725 тис. осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

При проведенні будівельно-проектних робіт необхідно керуватись вимогами радіаційної безпеки щодо будівельних матеріалів та будівельної сировини (сертифікація радіологічної якості), відповідно НРБУ-97 і «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України», затверджені МОЗ України № 54 від 02.02.2005р.

 

 

1. 6. ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ ЗАБРУДНЕННЯ

На сьогоднішній день електропостачання села Локниця здійснюється по мережах 10кВ від електропідстанції 110/10кВ «Кутин», яка знаходиться в с. Кутин, та від електропідстанції 110/10кВ «Морочне», що знаходиться в с. Морочне. Живлення підстанцій виконано дволанцюговими відгалуженнями від повітряної лінії електропередачі 110 кВ.

Основне електромагнітне забруднення надходить від розподільчих мереж ектроенергії в межах  населеного пункту: 10кВ та 0,4кВ, які виконані повітряними лініями, через трансформаторні підстанції ТП-10/0,4кВ.

Охоронні зони ліній електропередачі 10кВ - 10 м, 110кВ - 20м відповідно                         (ДБН Б.2.2-12:2019).

Дані обмеження відносяться до постійного фактору присутності. Проектне рішення дану ситуацію враховує.

 

• 7. ПРИРОДНО-ЛАНДШАФТНІ ФАКТОРИ
• Об’єкти природнозаповідного фонду у межах населеного пункту відсутні. Проте за межами села Локниця на території громади наявні території природно-заповідного фонду: Мутвицький заказник (місцевого значення, розташований неподалік с. Мутвиця).

Природоохоронні території наявні у селі Локниця представлені системою прибережних захисних смуг р. Млинок – 25 м та ставків площею водного дзеркала менше 3 га – 25 м.

Господарське використання земель даної території регламентується дією Земельного та Водного кодексів України та Постановою КМУ №502 від 13. 05. 96 р.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм забороняється:

• розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження й залісення), а також садівництво та городництво;
• зберігання та застосування пестицидів і добрив;
• улаштування літніх таборів для худоби;
• будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
• улаштування звалиш сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництв, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
• миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

Об’єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

На даному етапі з урахуванням сучасних вимог землекористування необхідне розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережної захисної смуги р. Млинок та інших водних об’єктів в натурі (на місцевості) на території об’єднаної територіальної громади спеціалізованими землевпорядними організаціями на існуючій кадастровій базі.

Проектне рішення розглядає території прибережних захисних смуг, як складову екологічної мережі з перспективою їх упорядкування, озеленення та благоустрою.

 

1. 8. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ

Система планувальних обмежень представлена головним чином СЗЗ від промислових підприємств і виробництв, сільськогосподарських об’єктів, об’єктів комунального призначення. Усі вони відносяться до V класу шкідливості, для яких нормативні СЗЗ становлять 50 м.

Таблиця 3.1

Нормативні СЗЗ діючих виробництв та інших об’єктів

Об’єкти	Нормативна СЗЗ, (м)	Документ
Промислові підприємства,транспортні об’єкти та об’єкти спеціального призначення
Деревообробне підприємство (пилорама)	50	ДСП 173-96 (додаток №4)
Комунікаційні об’єкти
ЛЕП 10 кВ– охоронна зона	10	ДБН Б.2.2-12:2019
ЛЕП 110 кВ– охоронна зона	20	ДБН Б.2.2-12:2019
Об’єкти комунального призначення
Кладовище	300	ДСП 173-96 (додаток №4); ДСанПіН 2.2.2.028-99
Природоохоронні об’єкти
Прибережна захисна смуга водних об’єктів (пропозиції щодо встановлення)	25	ВКУ (ст. № 88) та згідно містобудівної документації
Пожежні відстані від лісових насаджень	20-100	ДСП 173-96 (додаток №4)

 

СЗЗ деяких об’єктів не витримані й охоплюють житлову забудову. Отже, формування СЗЗ виробництв в умовах сьогодення це надзвичайно складне питання. У відповідності з ДСП 173-96 (п. 5.14) проекти організації СЗЗ слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів передбачених в СЗЗ, тобто проблема організації СЗЗ є складовою виробничо-технологічного процесу самих підприємств. Враховуючи те, що в умовах сформованого населеного пункту витримати вимоги по територіальних розривах СЗЗ не завжди можливо, головне завдання підприємств, що їх створюють, полягає в упровадженні новітніх технологій з подальшим погодженням скорочення даних нормативів СЗЗ до мінімально-можливих розмірів. Головним механізмом реалізації даних вимог є законодавча база по охороні довкілля через механізм приписів, штрафів, компенсаційно-соціальних виплат та закриття виробництв державними контролюючими органами.

Планувальні обмеження природоохоронного значення представлені системою пропозицій по подальшому установленню прибережних захисних смуг, які становлять для    р. Млинок і водних об’єктів площею менше 3 га – 25 м, для гідротехнічних споруд – 10 м.

Таким чином, система планувальних обмежень, що регламентує проектне рішення представлена СЗЗ V класу шкідливості, прибережними захисними смугами та системою зелених насаджень. Проектне рішення дані вимоги враховує.

При прийнятті проектних рішень щодо функціонального використання території також враховуються охоронні зони комунікаційних об’єктів, інженерних мереж та споруд (як існуючих, так і проектних).

 

4. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
   1. ХАРАКТЕРИСТИКА СЕЛА ЛОКНИЦЯ
      1. НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВІ РЕСУРСИ

 

Постійне населення села Локниця на 2021 рік становить 1076 осіб.

Останні 3 роки чисельність населення має позитивну динаміку збільшення населення з 2019-2021 рік (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Динаміка чисельності постійного населення села Локниця

На початок року	2018	2019	2020	2021
Загальна кількість постійного населення, осіб	1046	1046	1064	1076

 

Відповідно до даних Локницької сільського ради інформація щодо поточного стану природного та механічного приросту населення с. Локниця відсутня.

 

1. 1. 2. ЖИТЛОВИЙ ФОНД

Житловий фонд села Локниця  за даними сільської ради, станом на початок 2021 року формували 470 садибні будинки загальною площею 37720 м² .

Середній розмір садибного будинку становить 80 м². Забезпеченість житлом у розрахунку на одного мешканця на початок 2021 року складала орієнтовно 35 м² загальної площі.

Показники існуючого житлового фонду наведені в таблиці 4.7.

Загалом житловий фонд села характеризується задовільним технічним станом. За даними будинки у аварійному та ветхому стані відсутні.

Таблиця 4.7

Розподіл існуючого житлового фонду

Тип житлового фонду	Існуючий житловий фонд		Загальна площа, м2	Кількість населення, осіб
	будинків	квартир
Садибний одноквартирний	470	470	37720	1076

 

За період з 2017 по 2021 рік в населеному пункті відсутній новий житловий фонд.

 

1. 1. 3. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС

Господарський комплекс села Локниця представлений переважно деревообробними та сільськогосподарськими підприємствами.

За даними сільської ради основні сільськогосподарські підприємства розташовані в межах населеного пункту.

 

Сільське, лісове та рибне господарство

У галузі сільського, лісового та рибного господарства працевлаштовано 25 осіб

 

Промисловість

 

 На території населеного пункту функціонують деревообробні підприємства (пилорами). Загалом у галузі працевлаштовано 1 особу.

 

Оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

На території села функціонує - підприємства роздрібної торгівлі, як продовольчого, так і непродовольчого спрямування із загальною торговою площею 409 м².

 

Тимчасове розміщування й організація харчування

Підприємства громадського харчування на території населеного пункту відсутні.

 

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

У сфері державного управління працевлаштовано 16 осіб.

 

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

 

Сфера представлена поштовим відділенням та допоміжними транспортними послугами,  працевлаштовано 4 особи.

 

Освіта

Заклади освіти у селі представлені однією загальноосвітньою школою та дитячою дошкільною установою, що розташовані у центральній частині села. Загалом в закладах освіти працює 54 особи.

 

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

На сьогодні в селі Локниця розташовані наступні заклади охорони здоров’я та надання соціальної допомоги:

• Амбулаторія по вул. Центральна 55;
• Аптека по вул. Центральна 55.

Загалом у сфері охорони здоров’я працює 12 осіб.

 

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

В селі функціонує будинок культури, наявна одна культова споруда.

 

Інші види економічної діяльності

Працевлаштовані особи у галузі відсутні.

 

Структура зайнятих по підприємствах та установах наведена в таблиці 4.9.

Таблиця 4.9

Структура місць прикладання праці у селі Локниця за галузями економіки

Галузі економіки	Одиниць
Сільське, лісове та рибне господарство	25
Промисловість	1
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	-
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	4
Тимчасове розміщування й організація харчування	-
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	16
Освіта	54
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	12
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	-
Інші види економічної діяльності	-
Усього зайнято	112

 

1. 1. 4. ПІДПРИЄМСТВА ТА УСТАНОВИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

Соціальна інфраструктура села Локниця представлена неповним комплексом основних підприємств та установ обслуговування, передбаченими ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

На території населеного пункту функціонують сільська рада, поштове відділення, школа, дитячий дошкільний навчальний заклад, підприємства торгівлі, амбулаторія, аптека, будинок культури, культова споруда.

Існуючий рівень забезпеченості наявного населення села Локниця основними підприємствами обслуговування відповідно до діючих нормативів ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», наведений у табл. 4.10.

Таблиця 4.10

Забезпеченість населення села Локниця підприємствами та установами обслуговування

№	Найменування установ та підприємств обслуговування	Одиниці виміру потужності, на 1000 жителів	Фактична потужність	Нормативна потужність	Рівень забезпеченості, %
1.Установи народної освіти
1.1	Загальноосвітні школи	місць	0	145	0
1.2	Дитячі дошкільні заклади	місць	0	41	0
2. Установи охорони здоров’я та соціального забезпечення
2.1	Амбулаторія	об’єкт	1	1	100
	Аптека	об’єкт	1	1	100
3. Фізкультурно-спортивні споруди
3.2	Стадіон (спорт. майд.)	га	0	0,75	0
4. Установи культури та мистецтва, культові споруди
4.1	Бібліотека	тис. од. збер.	0	7,532	0
4.2	Будинок культури	місць відвід.	0	323	0
5. Підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування
5.1	Магазини всього	м2 торг.площі	409	129,12	100
	з них
	продовольчих товарів	м2 торг. площі	345	86,08	100
	непродовольчих товарів	м2 торг.площі	64	43,04	100
5.2	Підприємства гром. харч.	місць	0	22	0
6. Кредитно-фінансові установи та підприємства зв’язку
6.1	Відділення зв’язку	об’єкт	1	1	100
7. Установи комунального господарства
7.2	Пожежний пост	авт. на 4 тис жит.	0	1	0

 

 

1. 2. ІСНУЮЧЕ ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЇ

Структура використання території села в існуючих межах наведена у табл. 4.11.

Таблиця 4.11

Структура використання території села Локниця

№ з/п	Територія	Площа
		га	%
1	Житлової забудови, всього	109,04	22,35
	з них
1.1	садибної	109,04	22,35
1.2	багатоквартирної	-	-
2	Громадської забудови	4,30	0,88
3	Виробничої забудови	1,27	0,26
4	Комунальної, всього	3,15	0,64
	з них
	території головних споруд інженерної інфраструктури	0,22	0,04
4.1	території кладовищ	2,93	0,6
5	Складської, всього	-	-
6	Спеціального призначення	-	-
7	Транспортної інфраструктури, всього	16,41	3,36
	з них
7.1	вулично-дорожньої мережі	16,41	3,36
8	Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього	0,5	0,1
	з них
8.1	озеленені території загального користування	0,5	0,1
8.2	озеленені території спеціального призначення	-	-
8.3	лісів	-	-
8.4	дач та садівницьких товариств	-	-
8.5	пляжів	-	-
9	Водних поверхонь	4,9	1,0
10	Сільськогосподарських угідь	166,28	34,08
	Територія в межах населеного пункту, всього:	487,98	100

 

1. 3. ІСНУЮЧА ПЛАНУВАЛЬНА СТРУКТУРА

Село Локниця розташоване на берегах річки Млинок,  на заході від населеного пункту знаходиться с. Храпин, на сході – с. Морочне. Територіальний розвиток населеного пункту обмежено лісовими угіддями з південного заходу до північного сходу, територіями сільськогосподарського призначення – з півночі та заходу.

Населений пункт має значний рекреаційний потенціал через, велику кількість озеленених територій та лісових насаджень, водних поверхонь, сприятливий рельєф. Конфігурація планувальної структури села має розріднений характер з великою кількістю відкремлених ареалів забудованої території, при цьому наявне планувальне ядро населеного пункту. Зв’язок між ядром та ареалами розвинений недостатньою мірою.

 Основними планувальними осями  населеного пункту є вул. Центральна, вул. Лісова, вул. Лесі Українки, вул. Набережна. Планувальний центр із комплексом громадського обслуговування сформований достатньою мірою.

До складу громадського центру входять сільська рада, школа, дитячий дошкільний навчальний заклад, підприємства торгівлі, амбулаторія, будинок культури, культова споруда. Усі ці заклади та об’єкти розташовані на обмеженій території, яка потребує подальшої організації раціонального використання із врахуванням існуючих планувальних обмежень.

 

1. 4. ОБ’ЄКТИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

Згідно даних Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації на території села Локниця відповідно до актуальних переліків пам’яток культурної спадщини Вараського району розташована пам’ятка історії місцевого значення:

• Пам’ятник воїнам-землякам, що має охоронну зону та зону регулювання забудови.

На момент розробки Генерального плану села Локниця науково – вишукувальні роботи щодо наявності або відсутності об’єктів археологічної спадщини в межах населеного пункту не проводилися.

За умови виявлення об’єктів культурної спадщини їх паспортизація та визначення меж покладається на державні органи охорони культурної спадщини. У майбутньому за умови розробки облікової документації на пам’ятки культурної спадщини відповідні зміни мають бути враховані у порядок землекористування.

 

5. ТРАНСПОРТ
   1. ІСНУЮЧИЙ СТАН

Зовнішні транспортні зв’язки села Локниця Вараського району Рівненської області області здійснюються за рахунок автомобільного транспорту.

Згідно даних Служби автомобільних доріг у Рівненській області через поруч із територією Локницької сільської ради пролягає автомобільна дорога державного значення  Р-76 КПП «Прикладники» - Зарічне – Дубровиця, ІІІ технічної категорії.

Головними вулицями села Локниця є вул. Центральна, вул. Лісова, вул. Лесі Українки, вул. Набережна.

На сьогодні автотранспортний зв’язок села Локниця з прилеглими населеними пунктами, центром Зарічненської ОТГ смт Зарічним (19,9 км), районним центром -  містом Вараш (51,8 км) та обласним центром м. Рівне (135 км) забезпечується регулярними міжміськими автобусними (мікроавтобусними) маршрутами та легковим індивідуальним автотранспортом.

Характеристика основних вулиць подана у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

№	Назва вулиці	Довжина, км	За типом покриття, км
			асфальт	щебеневе
1	2	3	5	4
1	вул. Набережна	0,72	А
2	вул. Лісова	2,01	А
3	вул. Центральна	3,6	А
4	вул. Зелена	0,26	А
5	вул. Л.Українки	2,95		Щ
6	вул. Соняшна	0,34	А
7	вул. Лукашівська	0,856	А
8	вул. Молодіжна	2,35	А
9	вул. Садова	0,56	А

Загальна протяжність вулично-дорожньої мережі в межах села Локниця складає           13,6 км.

Індивідуальний легковий автотранспорт мешканців села зберігається на присадибних ділянках власників.

 

1. 2. ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ

Розвиток села Локниця, що передбачається генеральним планом, обумовлює необхідність упорядкування існуючої вулично-дорожньої мережі, за рахунок реконструкції існуючих вулиць та будівництва нових зв’язків.

Залежно від функціонального призначення та у відповідності до діючих норм            (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів») закладені наступні технічні параметри передбачених до будівництва або реконструкції вулиць:

• ширина головних вулиць у червоних лініях 15,020,0 м, проїзної частини 7,0 –8,0 м;
• ширина житлових вулиць у червоних лініях 12,015,0 м, проїзної частини 6,0-7,0 м.

Проектом генерального плану передбачено побудувати:

• житлових вулиць (з урахуванням тупикових місцевих проїздів) – 26,6 км.

Оскільки технічні параметри існуючих головних та житлових вулиць в селі частково не відповідають нормативним вимогам, тому на розрахунковий строк необхідно провести їх реконструкцію із розширенням проїзної частини до 6,0-7,0 м та улаштуванням асфальтобетонного покриття.

На кінець розрахункового періоду загальна довжина вуличної мережі села Локниця становитиме 40,3 км. Щільність мережі – 5,9 км/км².

Характеристика основних вулиць подана у таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

№	Назва вулиці	Довжина, км	За типом покриття, км
			асфальт	щебеневе
1	2	3	5	4
1	вул.Проектна 1	0,75	А
2	вул.Проектна 2	1,1	А
3	вул.Проектна 3	0,8	А
4	вул.Проектна4	0,27	А
5	вул.Проектна 5	0,29	А
6	вул.Проектна 6	0,48	А
7	вул.Проектна 7	0,72	А
8	вул.Проектна 8	0,17	А
9	вул.Проектна 9	0,15	А
10	вул.Проектна 10	0,94	А
11	вул.Проектна 11	0,48	А
12	вул.Проектна 12	0,36	А
13	вул.Проектна 13	0,28	А
14	вул.Проектна 14	0,7	А
15	вул.Проектна 15	1,3	А
16	вул.Проектна 16	0,67	А
17	вул.Проектна 17	0,94	А
18	вул.Проектна 18	0,7	А
19	вул.Проектна 19	0,82	А
20	вул.Проектна 20	0,57	А
21	вул.Проектна 21	0,36	А
22	вул.Проектна 22	0,42	А
23	вул.Проектна 23	0,44	А
24	вул.Проектна 24	0,69	А
25	вул.Проектна 25	0,1	А
26	вул.Проектна 26	0,34	А
27	вул.Проектна 27	0,33	А
28	вул.Проектна 28	0,31	А
29	вул.Проектна 29	1,1	А
30	вул.Проектна 30	0,38	А
31	вул.Проектна 31	0,68	А
32	вул.Проектна 32	0,6	А
33	вул.Проектна 33	0,39	А
34	вул.Проектна 34	0,35	А
35	вул.Проектна 35	0,25	А
36	вул.Проектна 36	0,35	А
37	вул.Проектна 37	0,67	А
38	вул.Проектна 38	1,16	А
39	вул.Проектна 39	0,4	А
40	вул.Проектна 40	0,35	А
41	вул.Проектна 41	0,44	А
42	вул.Проектна 42	0,55	А
43	вул.Проектна 43	1,83	А
44	вул.Проектна 44	0,27	А
45	вул.Проектна 45	0,9	А
46	вул.Проектна 46	0,28	А
47	вул.Проектна 47	0,22	А

 

Поява нових ділянок житлового будівництва, розвиток вулично-дорожньої мережі та підвищення пропускної спроможності головних вулиць сприятиме розвитку та покращенню роботи пасажирського транспорту. Для підвищення якості обслуговування пасажирів, необхідно передбачити реконструкцію існуючих та будівництво нових облаштованих зупинок громадського транспорту. Зупинки автобусів необхідно передбачити в місцях тяжіння пасажирських потоків на відстані 400-800м. (відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019).

На розрахунковий строк довжина ліній руху автобусу по осі вулиць в межах с. Локниця становитиме 34,58 км. Щільність автобусної мережі становитиме – 4,2 км/км2.

Загальна кількість приватних легкових автомобілів в селі Локниця на кінець розрахункового строку визначатиметься, виходячи з прийнятого перспективного рівня автомобілізації – 300 авто на 1000 мешканців.

Зберігання приватного автотранспорту передбачено безпосередньо на присадибних ділянках власників.

 

 

6. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ.
   1. ГІДРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ
      1. ІСНУЮЧИЙ СТАН

 

Село Локниця розташоване на берегах річки Млинок, що протікає на північ та частково північний захід територією Поліської низовини, по території Локницької сільської ради. Річка Млинок – права притока р. Веселуха, належить до басейну Дніпра. Загальна довжина річки Млинок становить 38 км, площа басейну 144 км². Долина річки невиразна. Заплава заболочена, пересічна ширина 300 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 21 м. Основним джерелом живлення являються талі снігові та дощові води, а ґрунтове живлення є вторинним.

Території населеного пункту мають високий рівень залягання ґрунтових вод, значні заболоченості, знаходяться у південній частині с. Локниця. Територія села має густо розгалуджену  систему дренажних каналів відкритого типу.

У межах населеного пункту та на прилеглих територіях наявні водні об’єкти (ставки, копанки) площею водного дзеркала до 3 га. Стан водних об’єктів незадовільний, потребує розчищення та благоустрою.

Для села характерним є рівнинний та слабохвилястий рельєф. Ухили місцевості не перевищують гранично допустимих значень.

Процеси ерозії, розмиву, зсувів на території відсутні.

 

 

1. 1. 2. ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ

Унаслідок обстеження території, аналізу природних умов, вивчення наявного картографічного і планового матеріалів, архітектурно-планувальні рішення та перспективи розвитку визначився комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки та захисту території, який включає:

• розчистка русел лінійних водних об’єктів, благоустрій існуючих водойм;
• захист від підтоплення, ліквідація заболоченості;

Усі гідротехнічні заходи з інженерної підготовки територій виконані у відповідності з ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», ДБН В.1.1-25-2009 «Інженерний захист територій та споруд від підтоплення і затоплення».

 

1. 2. РОЗЧИСТКА РУСЕЛ, БЛАГОУСТРІЙ ІСНУЮЧИХ ВОДНИХ ОБ’КТІВ

В селі Локниця протікає річка Млинок, існують ставки та копанки, дренажні канали. Водні об’єкти мають незадовільний санітарний стан, зарослий вологолюбивою рослинністю, замулений.

Необхідно виконати ряд заходів по регулюванню русла річки та розчистці водойм, а саме: розчистити русло на окремих ділянках та водойми від побутового та будівельного сміття, від мулу і наносів, від вологолюбивої рослинності, провести поглиблення та розширення. Заходи по розчистці русел та водойм рекомендується виконувати регулярно, так як русло поступово замулюється і заростає вологолюбивою рослинністю.

Вийнятий ґрунт при розчистці водойм та русел рекомендується розподілити по берегу так, щоб вздовж берега можна було розташувати посадку дерев та кущів.

Днопоглиблення дозволить знизити рівень ґрунтових вод в заплаві. Крім того, рекомендується провести вертикальне планування на таких територіях для організованого скиду поверхневих вод.

В прибережних територіях встановити санітарно-охоронні зони, благоустроїти їх, не допускати скидів побутового і промислового сміття і стоків в русло і на заплавні території річок та струмків.

Середня глибина у ставках повинна складати не менше 1,5 м. Також передбачається виконати реконструкцію всіх існуючих гідротехнічних споруд на лінійних водних об’єктах та водоймах.

Наведені заходи дозволять поліпшити санітарну ситуацію на даних ділянках та влаштувати додаткові місця для відпочинку населення.

 

1. 3. ЗАХИСТ ВІД ПІДТОПЛЕННЯ

Території с. Локниця підтоплюється ґрунтовими водами та має заболочені території, в основному це південна частина села та місця пониження рельєфу.

При освоєнні цих територій в боротьбі з високим рівнем ґрунтових вод рекомендується застосовувати як спеціальні (влаштування дренажу, підсипки та ін.), так і загального характеру (впорядкування поверхневого стоку, гідроізоляцію та ін.) роботи.

Рекомендується провести зниження рівня ґрунтових вод на глибину не менше ніж на 2,5 м на ділянках капітальної забудови та на глибину не менше 1,0 – для стадіонів, парків, скверів та інших зелених насаджень.

На всіх ділянках, що освоюються, незалежно від їх функціонального призначення, рекомендується виконати заходи по впорядкуванню поверхневого стоку.

Найбільш ефективним способом зниження рівня ґрунтових вод в даних умовах буде влаштування горизонтального дренажу та підсипку територій під капітальну забудову. Дренажні води рекомендується скидати в зливову каналізацію.

Конструкція дренажу і місця скидання дренажу визначаються на подальших стадіях проектування.

Для ліквідації осередку малярії проводяться інженерно-меліоративні заходи. Наявність, кількість та поширення осередку малярії визначають малярійну характеристику території. При проектуванні інженерної підготовки слід складати карти анофелогенних територій та водоймищ в радіусі до 5 км з характеристикою кожного осередку.

Комплекс протималярійних заходів включає:

• вертикальне планування та організацію поверхневого стоку;
• осушення заболочених територій та зниження рівня ґрунтової води;
• пропуск малих водотоків в трубах;
• регулювання стоку;
• благоустрій берегів річки та водоймищ.

Ліквідацію заболочених ділянок намічається виконувати шляхом осушення і підсипки території.

1. 4. ПРОТИЕРОЗІЙНІ ЗАХОДИ

Територія села характеризується незначними ухилами рельєфу, що не перевищують гранично допустимі.

Після обстеження та аналізу природних умов потреби у проведенні протиерозійних заходів немає.

1. 5. ПРОТИЗСУВНІ ЗАХОДИ

На території села відсутні ділянки із значними ухилами рельєфу, де можливі зсувні процеси. Тому немає необхідність у проведенні відповідних протизсувних заходів.

У той же час на всій території необхідно вирішувати, паралельно з забудовою, організацію рельєфу та поверхневого стоку – відведення дощових вод; не допускати витікання води з водонесучих комунікацій, виконати благоустрій та озеленення ділянки забудови.

 

1. 6. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОРІЙ

На території с. Локниця не було виявлено порушених територій, що потребують рекультивації.

У той же час, відповідно до листа Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Зарічненського управління держпродспоживслужби, за межами с. Локниця, в урочищі «Баричин» знаходиться худобомогильник, що переведено в режим недіючого рішенням Локницької сільської ради №94 від 16 січня 2011 року. Поховання тварин із сибіркою не реєструвалось.

Рекультивація порушених – це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель. Відповідно Земельного кодексу України рекультивації підлягають землі, порушені при складуванні та похованні промислових, побутових і інших відходів. Рекультивація порушених земель здійснюється для їх відновлення в сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських, будівельних, рекреаційних цілях.

Рекультивація для цілей, що вимагають відновлення родючості ґрунтів, здійснюється послідовно в два етапи: технічний і біологічний. Технічний етап передбачає планування, формування укосів, зняття і нанесення родючого шару ґрунту, будову ГТС і меліоративних споруд, а також проведення інших робіт, що створюють необхідні умови для подальшого використання рекультивованих земель. Біологічний етап включає комплекс агротехнічних і фіто-меліоративних заходів, направлених на поліпшення агрофізичних, агрохімічних, біохімічних і інших властивостей ґрунту.

Розробка проектів рекультивації здійснюється на наступних стадіях проектування відповідно до діючих екологічних, санітарно-гігієнічних, будівельних та інших нормативів з урахуванням природно-кліматичних умов, місця розташування ділянки.

 

Таблиця 6.1

Основні гідротехнічні заходи з інженерної підготовки та захисту території в межах села

№	Назва заходів	Одиниця виміру	Проектний період
1	Влаштування пляжу	га	-
2	Благоустрій водойм	га	4,9
3	Захист від підтоплення	га
4	Ліквідація заболоченості	га
5	Протиерозійні заходи	га	-
6	Протизсувні заходи	га	-
7	Рекультивація порушених територій	га	-

 

Усі заходи з інженерної підготовки території показані на схемі «Інженерна підготовка території».

 

1. 7. ВІДВЕДЕННЯ ДОЩОВИХ ТА ТАЛИХ ВОД

Заходи з організації відведення дощових та талих вод розроблено з урахуванням планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:5000 і виконано у відповідності з вимогами Водного кодексу, ДБН Б.1.1-15:2012, ДБН Б.2.2-12:2019 та          ДБН В.2.3-5-2018.

При опрацюванні «Схеми інженерної підготовки та захисту території» у частині засобів відведення дощових та талих вод були вирішені наступні основні питання:

• способи та напрями відведення дощових і талих вод з території існуючої житлової забудови, вулиць, та територій, намічених під освоєння генеральним планом;
• запобігання забруднення водних об’єктів шляхом влаштування очисних споруд перед випусками стоків зливової каналізації.

Генеральним планом розроблено принципову схему організації поверхневого водовідведення та очищення дощових стоків, яка передбачає прокладання закритих мереж зливової каналізації із будівництвом очисних споруд. Окремі системи зливової каналізації охоплюють центральну частину, вуличну мережу та проектні території.

Відведення дощового стоку передбачено самопливною відкритою (по лотку проїзної частини) та закритою мережею зливової каналізації до очисних споруд. Проект передбачає улаштування очисних споруд закритого типу. Дощовий стік після очищення скидається у протічні водні об’єкти або на біоплато.

Санітарно-захисна зона від очисних споруд – 20 м.

Враховуючи рельєф місцевості, планувальну структуру а також перспективну вуличну мережу, проектом визначено 4 окремих басейнів каналізування зливової каналізації.

Для забезпечення надійної роботи системи зливової каналізації проектом передбачено наступне будівництво:

• закритої мережі зливової каналізації – _____ км;
• очисних споруд – 4 об’єкти.

Враховуючи дефіцит територіальних ресурсів у зв’язку з необхідністю влаштування комплексів очисних споруд на прибережних територіях, проектом передбачено будівництво очисних споруд, розроблених за індивідуальними проектами з впровадженням сучасних високоефективних технологій по очищенню стоків, що дозволить значно зменшити їх розміри та розміри санітарно-захисних зон.

На очисних спорудах зливової каналізації необхідно передбачити повну очистку поверхневого стоку відповідно з «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами».

В подальшому для забезпечення надійної роботи системи зливової каналізації необхідно виконувати регулярне прочищення, колекторів, приймальних та оглядових колодязів, як найменше два рази на рік, так як при їх експлуатації відбувається накопичення значних відкладень. Також необхідно проводити ремонт аварійних трубопроводів з заміною конструкцій колекторів і колодязів.

На найбільш забруднених територіях промислових зон, автостоянок та інших джерел забруднення залежно від особливостей їх функціонального використання і площ, необхідно створити локальні системи водовідведення й очищення дощових вод різного ступеня складності, з максимальною можливістю використання стоку для оборотного водопостачання або для поливу та миття цих територій. Решту стоків необхідно підключати до мережі зливової каналізації.

 

1. 8. ВЕРТИКАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

Схему вертикального планування розроблено згідно планувальних рішень на топографічному матеріалі масштабу 1:5000 і виконано у відповідності з ДБН Б.2.2-12:2019 та ДБН В.2.3-5-2018.

При опрацюванні схеми були вирішені наступні основні питання:

• раціональна організація рельєфу;
• надання плавного профілю проїздам, що створює безпечні умови руху транспорту та пішоходів;
• встановлення проектних відміток на перетині осей проїзних частин вулиць та в характерних точках зміни рельєфу;
• способи та напрями відведення дощових і талих вод.

Проектні відмітки відносяться до верху покриття проїздів. Ухили та відстані представлені у вигляді дробу: в чисельнику – ухил в проміле, в знаменнику – відстань ухилу в метрах.

Вертикальне планування території на проектних ділянках виконано виходячи з умов, що дана територія потребує значної підсипки, оскільки є підтопленою та заболоченою.

Даний розділ підтверджує можливість здійснення планувального рішення проектної території, потребує уточнення і береться за основу на наступних стадіях проектування.

7. ІНЖЕНЕРНА ІНФРАСТРУКТУРА
   1. ВОДОПОСТАЧАННЯ

У селі Локниця централізоване водопостачання відсутнє. Забезпечення потреби у водопостачанні існуючої забудови виконується за рахунок індивідуальних артезіанських свердловин та шахтних колодязів.

Для вирішення схеми водопостачання виконано розрахунок об’ємів водоспоживання на розрахунковий строк. Згідно з проектними рішеннями передбачається збільшення кількості мешканців за рахунок нового будівництва.

Відповідно до прогнозних показників чисельності населення та підвищення рівня інженерного благоустрою житлового фонду, потреба у воді максимального споживання на розрахунковий строк генерального плану складе:

• води питної якості – 651,0 м³/добу;
• технічної води – 350,3 м³/добу.

Норми водопостачання житлової забудови прийнято відповідно до питомих нормативів водоспоживання на одного мешканця згідно з ДБН В.2.5-74 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди».

Господарсько-питне водопостачання передбачається централізованим комунальним водопроводом, що має забезпечити раціональне використання питної води і надійний санітарний контроль за її якістю.

Для забезпечення сталого функціонування системи водопостачання необхідно побудувати нові свердловини (кількість яких уточнюється на наступних стадіях проектування), станції водопідготовки води (при необхідності), мережі водопроводу.

Розрахункові витрати води на пожежогасіння – 162 м³ (чисельність населення           3100 чол., витрати на зовнішнє пожежогасіння при однієї розрахункової пожежі – 10 л/с, внутрішнє – 2×2,5 л/с). Протипожежний запас намічається зберігати в резервуарах чистої води. Також передбачається організація пірсів та розворотних майданчиків розміром 12×12 м для можливості забору води пожежними автомобілями з природних та штучних водоймищ.

Потреба у воді на поливання, миття територій та зрошення садиб складе 99,2 м³/добу. На ці потреби передбачається використання ґрунтових вод та існуючих поверхневих джерел. Використання води з комунального водопроводу на ці цілі допускається тільки для територій, до санітарного стану яких відносяться підвищені вимоги (дитячі установи, лікарні і т.п.).

Основні заходи щодо вдосконалення та розвитку системи водопостачання:

•  буріння свердловини з облаштуванням станції водопідготовки (при необхідності);
• прокладка мереж водопостачання по території села;
•  створення та вдосконалення виробничої бази та економічних і правових засад функціонування водопровідноканалізаційного господарства;
•  розробка спеціалізованої проектної документації на будівництво і розвиток системи водопостачання відповідно до рішень генерального плану села щодо кількості та розміщення водокористувачів з метою визначення повного складу першочергових та перспективних заходів та економічного механізму їх реалізації.
  2. ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Існуючий стан

Забудова села Локниця не забезпечена  централізованою каналізацією. Населення користуються вигребами, септиками.

 

 

 

Проектні рішення

Для вирішення схеми водовідведення виконано розрахунок обсягів водоспоживання на розрахунковий строк. Згідно з проектними рішеннями передбачається значне збільшення кількості мешканців за рахунок нового будівництва.

Відповідно до розрахункового водоспоживання (таблиця ВК-1) об’єм побутових стічних вод на розрахунковий строк складе – 1001,3 м³/добу.

Норми водоспоживання житлової садибної забудови прийнято згідно питомих нормативів водоспоживання на одного мешканця відповідно до ДБН Б.2.2-12-2019 «Планування і забудова територій».

Каналізування селища пропонується здійснювати наступним чином. Відведення побутових стічних вод з громадської забудови, житлових будинків 2 і більш поверхів та нової забудови, що забезпечено внутрішнім водопроводом передбачається системою самопливної мережі до локальних очисних споруд каналізації. Розміщення ЛОС, з урахуванням сформованих басейнів каналізування та можливості скиду очищених стічних вод, зображені на «Схемі інженерного обладнання території».

Для очищення розрахункового об’єму необхідно побудувати каналізаційні очисні споруди сумарною потужністю 1001,3 м³/добу. При застосуванні новітніх технології очистки стічних вод, площа під них може бути зменшено до 30%.

Очисні споруди мають забезпечити відновлення якості води, її природної структури та біологічної активності і можливість подальшого використання. Відновлення якості води може здійснюватися як за традиційною схемою – механічне та глибоке біологічне очищення, знезараження, доочищення у ставках з вищою водною рослинністю, так і на базі новітніх технологій.

Враховуючи незначний добовий об’єм надходження стічних вод рекомендується використання закритих каналізаційних очисних споруд блочно-модульного типу, розрахованих на повне біологічне очищення та знезараження зворотних вод.

Санітарно захисна зона від кожної ділянки КОС – 15 метрів (згідно із висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України № 05.03.02-07/25540, щодо встановленої санітарно-захисної зони блочно-модульної установка глибокого біологічного очищення стічних вод BIOTAL, що прийнята за аналог).

Неканалізована житлова забудова повинна бути обладнана водонепроникними вигребами з вивозом відходів асенізаційним транспортом на очисні споруди побутової каналізації.

Очищені зворотні води будуть відводитись в контактний резервуар на знезараження ультрафіолетовим випромінюванням, після чого скидатись у протічні водойми або на біоплато згідно “Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/59006 від 24.09.14р.”

У поливальний період року, очищені та знезаражені стічні води можливо використовувати для зрошення зелених насаджень, з урахуванням виконання вимог передбачених у висновку Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва № 21/4191 від 5.11.02. Для партерних газонів та квітників система зрошення – внутрішньо - ґрунтова, для садових газонів з посадками дерев та чагарників допускається поверхневий спосіб поливання з розташуванням зрошувачів на висоті декілька сантиметрів від поверхні землі. Зрошення насаджень у першому поясі зони санітарної охорони джерел госппитного водопостачання і поливання покриттів проїздів та майданчиків – тільки водою із госппитного водопроводу.

Осад, що утворюється в процесах кондиціювання зворотних вод, після механічного зневоднення та знезараження, може використовуватись для удобрювання ґрунтів.

Для забезпечення села каналізацією необхідно виконати наступні заходи:

• Розробка проекту та будівництво очисних споруд з використанням сучасних технологій.
• Будівництво мереж побутової самопливної каналізації.
• Створення виробничої бази, економічних та правових засад функціонування водопровідноканалізаційного господарства.
• Розробка спеціалізованої проектної документації на розвиток системи водовідведення з урахуванням рішень генерального плану села щодо кількості та розміщення водокористувачів із метою визначення повного складу першочергових та перспективних заходів та економічного механізму реалізації цих заходів.

Остаточне визначення місця розміщення очисних споруд, вибір технології очищення та уточнення розрахункових показників вирішується на наступних стадіях проектування, при розробці спеціалізованих проектів, з урахуванням рішень даного проекту, детального аналізу місцевих умов, вихідних даних на проектування. Остаточний вибір варіанту належить до компетенції органів місцевого самоврядування.

 

Таблиця 7.1

Розрахунок об’ємів водовідведення

№ з/п	Найменування споживачів	один. вимір.	к-ть насел.	норма, л/добу	об’єм, м3/добу
1	Житловий фонд
	Забудова будинками, обладнаними внутрішніми водопроводом та каналізацією з ванними і місцевими водонагрівачами	осіб	3100	160	496,0
	Водопостачання від водорозбірних колонок	осіб	3100	50	155,0
	Разом				651,0
	Невраховані включно промпідприємства			10%	65,1
	Поливання-миття територій:	осіб	3100	32	99,2
	Зрошення садиб	осіб	3100	60	186,0
2	Разом: - вода питної якості				651,0
	- технічна вода				350,3
3	Разом				1001,3

Примітка: Наведені показники підлягають уточненню при розробці галузевих схем водопостачання і каналізації з урахуванням закону України «Про питну воду та питне водопостачання (стаття 29) і постанову КМ України №1107 від 25.08.2004 р. «Про затвердження порядку розроблення та затвердження нормативів господарчо-питного водопостачання».

1. 3. ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

На теперішній час теплопостачання житлово-комунального сектору села Локниця забезпечується через автономне та індивідуальне теплове обладнання.

Генеральним планом передбачається подальший розвиток житлово-комунального сектору. Виходячи з перспективи розвитку сельбищної території, теплопостачання існуючого та нового житлового фонду і закладів обслуговування передбачається автономними системами.

Теплопостачання садибної житлової забудови вирішується і надалі індивідуальними теплоустановками.

Розрахункові витрати теплоти на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання житлово-комунального сектора визначені згідно даних щодо динаміки розвитку житлового фонду та розселення населення у відповідності до вимог нормативних документів: ДБН В.2.5-39:2008 «Теплові мережі» і ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія».

Згідно з Розпорядженням КМ України № 502-р від 28.09.06 р. та № 159-р від 11.02.09р., через техніко-економічні розрахунки пропонується проведення робіт у напрямку впровадження заходів з переобладнання об’єктів теплогенеруючими установками на електриці. Реалізація цього питання вимагає у більшості випадків виконання комплексу робіт з модернізації електромереж, спрямованого на збільшення їх пропускної здатності. Застосування комбінованого теплогенеруючого обладнання з використанням електрики у періоді «нічного» тарифу і природного газу є пріоритетним в першу чергу для об’єктів бюджетної та соціальної сфери.

Вибір варіанту системи теплопостачання об’єкту, кількість джерел теплопостачання, місця їх розміщення, вибір основного обладнання конкретизуються на подальших етапах проектування за техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, з урахуванням відповідних Технічних умов та інвестиційних пропозицій.

1. 4. ГАЗОПОСТАЧАННЯ

На теперішній час газопостачання в села Локниця відсутнє.

Генеральним планом передбачено можливість розміщення газорозподільчих мереж середнього та низького тиску в межах червоних ліній та облаштування ГРП та ШРП  на проектних ділянках головних споруд інженерної інфраструктури. На даний час облаштування мереж газопостачання економічно недоцільне враховуючи розташування населеного пункту відносно існуючих мереж газопостачання. В подальшому рішеннями генерального плану передбачено можливість розміщення об’єктів альтернативної енергетики (біогазові комплекси, вітрогенератори, сонячні батареї). На наступних етапах проектування рішення генерального плану можуть бути уточнені.

1. 5. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

На сьогоднішній день електропостачання села Локниця здійснюється по мережах 10кВ від електропідстанції 110/10кВ «Кутин», яка знаходиться в с. Кутин, та від електропідстанції 110/10кВ «Морочно», що знаходиться в с. Морочне. Живлення підстанцій виконано дволанцюговими відгалуженнями від повітряної лінії електропередачі 110 кВ.

Розподіл електроенергії в межах  населеного пункту здійснюється по мережам 10кВ та 0,4кВ, які виконані повітряними лініями, через трансформаторні підстанції ТП-10/0,4кВ.

Для вирішення схеми електропостачання виконано розрахунок електричних навантажень.

Господарсько-побутові та комунальні навантаження підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік на одну людину згідно норм                             ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

При цьому прийняті нормативи враховують електроспоживання житловими будинками, громадськими закладами, підприємствами побутового призначення, вуличним освітленням, теплопостачанням, водопостачанням, каналізацією, тощо.

Електричне навантаження споживачів виробничої та комунальної сфери підраховано за укрупненими показниками споживання електроенергії за рік одним робітником.

Виходячи з розрахунків та враховуючи місцеві умови села Локниця, в проекті пропонується:

1. Існуюча схема зовнішнього електропостачання населеного пункту на розрахунковий етап може залишитись без змін.
2. Для ефективного використання територій, рішеннями генерального плану передбачено зміну трасування ЛЕП 10 кВ на ділянках зазначених на «Схемі інженерного обладнання території», шляхом каблювання.
3. Виходячи з перспективи розвитку населеного пункту, передбачено розвиток системи розподілу ЛЕП-0,4 кВ, що уточнюється на подальших стадіях проектування, враховуючи черговість освоєння територій.
4. Кількість, місця розміщення ТП-10/0,4кВ та траси ЛЕП вирішуються на подальших стадіях проектування відповідно до технічних умов енергопостачальної організації.

Протягом всього розрахункового етапу проводити заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впроваджувати енергозберігаюче обладнання та технології.

 

8. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
   1. ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПЕРСПЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК

Розвиток села Локниця визначає низка внутрішніх і зовнішніх чинників, що сприяють чи, навпаки, стримують цей розвиток на перспективу.

До внутрішніх чинників, що сприяють перспективному розвитку села слід віднести:

• висока демографічна ємність території в існуючих межах населеного пункту;
• мальовничий природний ландшафт та можливість створення ландшафтнорекреаційної зони у селі на березі річки;
• наявність сформованого громадського центру у селі;
• інвестиційна привабливість для розвитку садибної забудови.

До внутрішніх чинників, що ускладнюють перспективний розвиток села слід віднести:

• планувальна структура села має лінійновидовжений та розріднений характер, що ускладнює транспортний зв'язок між частинами села;
• недостатня кількість місць прикладання праці на території села.

До зовнішніх чинників, що сприяють перспективному розвитку села належать:

• безпосередня близькість до центру громади смт Зарічного, що визначає тісні економічні та трудові зв’язки господарських комплексів населеного пункту;
• безпосередня близькість до територій природнозаповідного фонду: Мутвицький заказник (місцевого значення, розташований у межах Зарічненської ОТГ, неподалік с. Мутвиця).

Урахування цих чинників дозволяє передбачити:

• освоєння нових та раніше наданих земельних ділянок під житлове будівництво;
• збільшення чисельності населення, в основному через механічний приріст;
• розміщення об’єктів соціальної інфраструктури на вільній від забудови території;
• створення нових місць прикладання праці в межах села у вторинному та третинному секторах економіки.

 

1. 2. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЕЛА ЛОКНИЦЯ
      1. ПРОГНОЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

Прогнозна чисельність населення визначена відповідно до локальної ємності перспективної сельбищної території населеного пункту. Загалом очікується, що на кінець розрахункового періоду чисельність постійного населення села становитиме 3100 осіб              (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Динаміка перспективної чисельності населення в села Локниця

 

На початок року	2021	2026	2031	2036	2041
Загальна кількість постійного населення, осіб	1076	1340	1885	2560	3100

 

Позитивна динаміка зростання чисельності населення с. Локниця, зумовлена в основному механічним приростом завдяки освоєнню раніше відведеної території під житлову забудову, а також її подальшому розширенню. Позитивне співвідношення механічного та природного приросту зумовить тенденцію прискореного порівняно з іншими віковими групами зростання чисельності осіб у працездатному віці, що призведе до зростання питомої ваги цієї групи населення. Натомість у цей же період відбудеться стабілізація чисельності осіб молодше працездатного віку та осіб старше працездатного віку (табл. 8.2)

 

 

 

 

 

1. 1. 2.  ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО

 

Житлове будівництво в розрахунковий період спрямоване на підвищення рівня забезпеченості житлом існуючих мешканців села та створення умов для проживання перспективного населення. Загалом передбачено зведення 111,1 тис. м² житла.

Житлове будівництво буде здійснюватися переважно на територіях, раніше відведених для цих цілей, а також за рахунок освоєння нових територій. Основу житлового будівництва складатиме садибна забудова.

Обсяги житлового будівництва, передбачені проектом, дозволять збільшити загальну площу житлового фонду села Локниця до 148,82 тис. м², тобто майже у 4 рази більше існуючої загальної площі, і, тим самим, забезпечити не тільки умови для збільшення чисельності населення села, а й збереження його середньої житлової забезпеченості, яка на перспективу складе для садибної забудови 48 м²/люд.

 

Показники перспективного житлового фонду наведені в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3

Розподіл перспективного житлового фонду

 

	Існуючий житловий фонд	Житлове будівництво	Перспективний житловий фонд
Кількість квартир, од.	470	770	1240
Загальна площа, тис. м2	37,72	111,10	148,82

 

1. 1. 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ

 

Проектом Генерального плану села Локниця передбачений подальший розвиток існуючих підприємств та установ, а також створення на території населеного пункту нових місць прикладання праці в сфері освіти, охорони здоров’я, мистецтва, побутового обслуговування та в межах перспективних виробничих територій.

Загалом кількість місць прикладання праці в господарському комплексі села збільшиться на 89 одиниць й на кінець розрахункового періоду досягне значення 201 місце.

 

Сільське, лісове та рибне господарство

На перспективу не передбачено створення нових місць праці в сільському господарстві.

 

Промисловість

 

Рішеннями генерального плану передбачено розміщення нових підприємств на існуючих виробничих територіях та створення нових виробничих територій не вище ІV-V класів шкідливості, при цьому кількість працевлаштованих осіб уточнюється на наступних стадіях проектування залежно від виду виробництва та організації технологічних процесів згідно Технічного завдання та інвестиційних пропозицій.

 

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів

 

До кінця розрахункового періоду суттєво збільшиться кількість підприємств роздрібної торгівлі, передусім за рахунок будівництва продовольчих та непродовольчих магазинів у районах нового житлового будівництва. Також, передбачено будівництво станції технічного обслуговування населення та автомийки. Це дозволить працевлаштувати 25 осіб.

 

Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність

 

Відповідно рішень генерального плану створення нових робочих місць у даній галузі не передбачається.

 

Тимчасове розміщення й організація харчування

 

Проектом передбачено будівництво в межах існуючого громадського центру підприємства громадського харчування, спрямоване на забезпечення нормативних потреб на території житлової забудови села. На кінець розрахункового періоду кількість місць прикладання праці в цій галузі складе 4 робочі місця.

 

Освіта

 

Проектом передбачено реконструкцію школи та будівництво нових дитячих дошкільних навчальних закладів, таким чином на кінець розрахункового періоду кількість працевлаштованих у галузі збільшиться на 20 осіб.

 

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

 

Рішеннями генерального плану передбачено розвиток та підтримку існуючих закладів охорони здоров’я, шляхом реконструкції існуючих приміщень амбулаторії та аптеки, модернізації галузевих засобів. Передбачено створення та розвиток соціальної служби для надання соціальної допомоги населенню. На кінець розрахункового періоду кількість працевлаштованих у галузі збільшиться на 8 особи.

 

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

 

Зростанню кількості міць прикладання праці у цій сфері сприятиме будівництво багатофункціонального комплексу громадського обслуговування, що може включати бібліотеку, читальні та інтерактивні зали, спортивний зал та майданчики загального користування, організації та підприємства побутового обслуговування, баню, пральню та ін.  Число працівників на кінець розрахункового періоду складе 30 осіб.

 

Інші види економічної діяльності

Інші види економічної діяльності представлені об’єктами житлово-комунального господарства, а саме: пожежним депо на 2 автомобілі (10 працюючих),  бюро похоронного обслуговування (3 працюючих). Таким чином, на кінець розрахункового періоду в галузі буде зайнято 13 осіб.

 

Структура перспективних місць прикладання праці, розташованих на території села, за галузями економіки наведена у таблиці 8.4.

 

Таблиця 8.4

Структура місць прикладання праці за галузями економіки

 

на кінець розрахункового періоду

Галузі економіки	Осіб
Сільське, лісове та рибне господарство	25
Промисловість	1
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	25
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	4
Тимчасове розміщування й організація харчування	4
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування	16
Освіта	74
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги	22
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	30
Інші види економічної діяльності	-
Усього зайнято	201

 

1. 1. 4.  РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ ТА РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ І УСТАНОВ ОБСЛУГОВУВАННЯ

 

Розрахунок потреби підприємств і установ обслуговування села Локниця виконаний відповідно до перспективного розселення згідно з нормативами, закладеними у                 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», наказі Міністерства економіки України від 02.09.2008 р. № 409 та з урахуванням прогнозу демографічної ситуації.

За результатами цього розрахунку, наведеного у таблиці 8.5, проектом генерального плану передбачено будівництво нових підприємств та установ обслуговування, що забезпечують досягнення нормативного рівня надання соціально гарантованих послуг.

Проектом передбачено розширення торговельної мережі та підприємств громадського харчування, побутового обслуговування, культурно-дозвіллєвих закладів, спортивних споруд.