Локницька громада

Рівненська область, Вараський район

Стратегія розвитку Локницької сільської ради на 2020-2025 роки

Дата: 30.12.2021 11:47
Кількість переглядів: 508

1. Сталий економічний розвиток

Фото без опису

 

м

Стратегія розвитку Локницької сільської ради на 2020-2025 роки

 

 

 

 

 

2020 рік

 

Зміст

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ…..………………………………………………………………………………..3

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ.………………………………………………………….4

  1. ВСТУП………………………………………………………………………………………………………….5
  2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ………………………………………………………...6
  3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ………………………………………………………………9
    1. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ………………………………………………………………………………….12
    2. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ……………………………………………….…………………………13
    3. ІНФРАСТРУКТУРА ЛОКНИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ………………………...……..……………13
    4. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС…………………………………………………….………………..16
    5. ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНА СФЕРА…………………………………………………………………..17
  4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ……………………………………………………..21
    1. ДЕЯКІ ПРОГНОЗИ РОЗВИТКУ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ ДО 2025 РОКУ………...…….……21
    2. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ……………………………………….………....22
    3. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ………………………..……..24
    4. SWOT/TOWS-АНАЛІЗ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ……………………………………………..……24
  5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ………………………………………………...….29

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК………………………………..……..31

Операційна ціль 1.1. Підтримка розвитоку малого та середнього бізнесу…………………..…….32

Операційна ціль 1.2. Розвиток аграрного виробництва і переробки с/г продукції………….....…33

Операційна ціль 1.3. Розвиток сільського зеленого туризму………………………………………...33

Операційна ціль 1.4. Впровадження енергоефективних технологій у громаді……...……….…...34

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ………………………………………….…..35

Операційна ціль 2.1. Покращення інфраструктури у громаді……………………………………......35

Операційна ціль 2.2. Покращення медичних послуг………………………………………………..…36

Операційна ціль 2.3. Модернізація освітніх закладів…………………………………………..……..37

Операційна ціль 2.4. Розвиток культури та спорту………………………………………………..…..38

  1. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ………………………………………………………………………...…40

ЧАСОВІ РАМКИ І ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ………………………………………………………….……..40

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 1. СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК………………………………………………………………………………41

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ……………………………………………………………………………………………..43

ПРИПУЩЕННЯ ТА РИЗИКИ………………………………………………………………………………44

РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………………………………………………………..45

  1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ………………………..46

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ………………………………………………….46

ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СТРАТЕГІЇ…………………………………………………………..….47

  1. КАТАЛОГ ТЕХНІЧНИХ ЗАВДАНЬ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ……………………..48

ТЕХНІЧНІ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 1. «СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК»………………………………………………….……………48

ТЕХНІЧНІ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 2. «РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ»………………………………………………………………………………..63

 

Перелік таблиць

Таблиця 1. Принципи місцнвого розвитку……………………………………………………………..6

Таблиця 2. Учасники Робочої групи з підготовки Стратегії…………………………………………6

Таблиця 3. Населені пункти Локницької ТГ та їх характеристика…………………………….…..11

Таблиця 4. Фактори SWOT Локницької громади (за результатами засідання робочої групи 16 жовтня 2018 року)…………………………………………………………………………………………24

Таблиця 5. Стратегічні, операційні цілі та завдання………………………………………………...30

Таблиця 6. Стратегічна програма 1. «Сталий економічний розвиток» та території впливу….40

Таблиця 7 Орієнтовний фінансовий план Програми «Сталий економічний розвиток»…..…...41

Таблиця 8. Стратегічна програма 2. «Підвищення якості життя» на території впливу……..…42

Таблиця 9. Орієнтовний фінансовий план Програми «Підвищення якості життя»………...…..43

 

 

 

 

Перелік скорочень

 

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВРП – валовий регіональний продукт

ДНЗ – дошкільний навчальний заклад

ЄС – Європейський Союз

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ЗНО – зовнішнє незалежне оцінювання

ЗУ – Закон України

КУВ – Комітет з управління впровадженням стратегічного плану

МСБ – малий та середній бізнес

МТД – міжнародна технічна допомога

ОДА – обласна державна адміністрація

ОМС – органи місцевого самоврядування

ОТГ – об‘єднана територіальна громада

ПТНЗ – професійно-технічні навчальні заклади

РДА – районна державна адміністрація

СОК – сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

ТЗ – технічне завдання на проект місцевого розвитку

ТПВ – тверді побутові відходи

ЦНАП – центр надання адміністративних послуг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітальне слово сільського голови

 

Шановні мешканці об’єднаної громади!

 

Локницька  об’єднана територіальна громада утворена 24 травня 2016 року в рамках адміністративно-територіальної реформи та Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». До її складу увійшли 4 сільські ради та 14 населених пунктів. Адміністративний центр громади розташований у селі Локниця.

Процес об’єднання супроводжувався різними труднощами, які вдалось подолати. Зараз ми знаходимось на важливому етапі свого розвитку, адже існуємо вже не просто як окремі населені пункти, а як об’єднана територіальна громада.

Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу об’єднаної територіальної громади, до об’єднання мав свої власні пріоритети розвитку та власну систему ціностей щодо управління ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети мають бути переглянуті та вироблені єдині підходи до управління «об’єднаними» ресурсами громади. Стала очевидною потреба формування стратегії розвитку громади, яка б з’єднала території колишніх сільських рад не тільки у вигляді адміністративно-територіального утворення, а сприяла усвідомленню людей жити однією великою родиною. Виникла необхідність розробити документ, який розглядає процес стратегічного управління територією об’єднання територіальної громади в єдності всіх населених пунктів.

При розробці Стратегії розвитку громади необхідно врахувати пропозиції, думки, бачення розвитку всіх верств населення, тому була створена робоча група, в яку увійшли представники громадкості,адміністративних одиниць, які увійшли до складу Локницької об’єднаної територіальної громади, депутатів, громадських активістів, фахівців та органівмісцевого самоврядування. Загалом, це соціально актині люди різних професій та вікових категорій. Окрім того, у громаді провели опитування мешканців, які висловили свою думку щодо проблем розвитку та бачення того, якою має бути наша громада у майбутньому. Всі думки були враховані під час підготовки цього документу.

Процес стратегування відбувався за експертної підтримки, забезпеченої Рівненським відокремленим підрозділом установи «Центр розвитку місцевого самоврядування», що працює в рамках програми «U-LEAD з Європою» та фінансується Європейським Союзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією та надає підтримку українському уряду в здійсненні важливої реформи децентралізації в Україні. Співпраця органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства в питаннях регіонального розвитку є дуже важливою і потрібною.

Заходи, які передбачаються Стратегією, будуть щорічно розглядатись виконавчим комітетом під час розвитку щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку громади.

Виконання заходів, які заплановані в Стратегії, вимагає швидких темпів економічного розвитку і значної мобілізації бюджетних коштів, тому виконавчий комітет бере на себе зобов’язання створити необхідні передумови для виконання поставленої мети.

У результаті роботи зі стратегічного планування розвитку Локницька громада отримує документ, завдяки якому зможе раціонально організувати свою діяльність та стратегічно розподілити обмежені ресурси. Наявність стратегії розвитку громади дасть змогу об’єктивно оцінити соціально-економічний та ресурсний потенціали території та сформувати її інвестиційну привабливість.

Бажаю усім нам наполегливості у розвитку та зміцненні нашої громади.

Запрошую до співпраці всіх не байдужих громадян.

 

З повагою,

 

Сільський голова

Петро Харковець

 

 

1.    ВСТУП

 

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, призвів до утворення
28 серпня 2016 року Локницької сільської об’єднаної територіальної громади.

Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

  • відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
  • потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку,
  • збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті Локницька громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси.

Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ОТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.

Під час дискусій, що відбувалися у процесі стратегуванняЛокницької ОТГ, переважно, використовувався термін «стратегічне планування об‘єднаної громади». Однак, цей термін («стратегічне планування») не може бути повноцінно застосованим на першому етапі створення ОТГ(у 2016-2019 рр.) з наступних причин:

  • Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий (понад 5 років) період планування. У новоствореної Локницької ОТГ, умовно кажучи, відсутня «історія», тобто, неможливо відстежити поведінку територіальної громади як цілісної територіальної соціально-економічної системи за попередні періоди, а період ідентифікації базових умов, які матимуть суттєвий вплив на подальшу суб‘єктність ОТГ, відбуватиметься упродовж 2020-2025 років.
  • Стратегія громади повинна узгоджуватися зі стратегіями вищого рівня – області, країни. Наразі, стратегії вищого рівня розроблені на період до 2020 року, розробляються до 2025р.

 

 

 

 

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

 

Підготовка стратегічного плану відбувалася у відповідності до методології, запропонованої Проектом Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» та Інститутом громадянського суспільства (м. Київ).

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку, - як це викладено в таблиці.

 

Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів

Здорова і справедлива громади

  • покращення обізнаності щодо обмежених природних ресурсів та небезпеки для середовища проживання
  • поліпшення середовища проживання, важливі природні ресурси зберігаються для майбутніх поколінь
  • забезпечення різних потреб усіх громадян через сприяння особистому благополуччю та соціальній інтеграції
  • Забезпечення рівних шансів для всіх

Стала економіка

Практика належного управління

  • створення сильної, динамічної і сталої економіки, яка забезпечує процвітання
  • створення  рівних економічних можливостей для всіх. Екологічні втрати компенсують ті,  хто їх спричиняє.  Ефективне використання ресурсів стимулюється
  • постійне вдосконалення ефективного управління із залученням творчості та енергії громадян

 

Залучення широкого кола громадян до творення стратегічного плану розвитку територіальної     громади дозволяє, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування  є обов’язкова участь у ньому усіх активних та заці­кавлених представників громади. Розроблена таким чином  стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміц­нення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.

Локницька сільська рада Зарічненського району Рівненської області розпорядження сільського голови від 04 жовтеня 2018 року №80 було затверджено Положення про робочу групу з розробки Стратегії розвитку Локницької сільської ради на 2019-2024 роки та визначено персональний склад робочої групи.

 

№ п/п

Прізвище, імя та по батькові учасника робочої групи

Місце роботи, посада

  1.  

Харковець Петро Степанович

Локницька сільська рада, сільський голова

  1.  

Швайко Олена Олександрівна

Локницька сільська рада, заступник сільського голови

  1.  

Микитин Тарас Миронович

Радник з питань регіонального розвитку Рівненського відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування»

  1.  

Палей Ірина Михайлівна

Локницька сільська рада, секретар

  1.  

Вакуліч Жанна степанівна

Локницька сільська рада, староста сіл Кухче, Новосілля, Радове

  1.  

Вовчук Альона Михайлівна

Локницька сільська рада, староста сіл Кутин, Задовже, Заозер’я, Кутинок, Любинь

  1.  

Ташликович Валентина Валентина Миколаївна

Локницька сільська рада, староста сіл Нобель, Дідівка, Млин, Котира

  1.  

Павлович Тетяна Михайлівна

Локницька сільська рада, головний бухгалтер

  1.  

Алексіюк Ірина Адамівна

ЛокницькаЛАЗПСМ, медична сестра

  1.  

Курин Наталія Сергіївна

Локницька сільська рада, головний спеціаліст з питань культури, сім’ї, молоді та спорту

  1.  

Харковець Галина Василівна

Локницька сільська рада, діловод

  1.  

Кушнерук Людмила Дмитрівна

Локницька публічно-шкільна бібліотека, бібліотекар

  1.  

Селевчук Анатолій Григорович

Локницька сільська рада, депутат

  1.  

Данілович Олена Адамівна

Локницька сільська рада, головний спеціаліст з питань землевпорядкування та архітектури

  1.  

Редько Марія Михайлівна

Сільськогосподарське комунальне підприємство «Обрій», директор

  1.  

Харковець Людмила Яківна

КЗ «Храпинська ЗОШ І-ІІ – спупенів», директор

  1.  

Проневич Надія Миколаївна

КЗ «Нобельська ЗОШ І-ІІІ –ступенів», директор

  1.  

Данілович Мирослава Русланівна

РДГУ, студентка

  1.  

Троневич Віталій Сергійович

 РДГУ, студент

  1.  

Данілович Аліна Олександрівна

РДГУ, студентка

 

Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

  • дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктівЛокницької ОТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
  • проведення у травні-серпні 2019 року опитування 3 000 мешканців та 20 представників бізнесу.

 

16 жовтня 2018 року в приміщенні сільської ради с.Локниця відбулося перше засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

  • презентація та обговорення результатів стратегічного аналізу громади,
  • формулювання та обговорення прогнозів та сценаріїв розвитку громади,
  • проведення SWOT-аналізу – ідентифікація факторів SWOT.

На основі напрацювань засідання Робочої групи був розроблений проект SWOT-матриці – проведений аналіз взаємозв’язків факторів SWOT через матрицю SWOT/TOWS та підготовлені базові аналітичні висновки щодо порівняльних переваг, викликів та ризиків розвитку Локницької громади.

 

10 січня 2019 року в приміщенні сільської ради відбулося друге засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

  • визначення стратегічних, операційних цілей та завдань стратегії,
  • оголошення про підготовку технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії.

Упродовж січня-березня 2019 року відбувалася підготовка технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії. Усього за цей період зацікавленими у розвитку Локницької громади, представниками місцевого самоврядування, місцевих органів державної влади, бізнесу, громадських організацій було підготовлено 5 ідей, загальна вартість яких перевищує 3 млн. грн.

 

21 березня  2019 року відбулося третє засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені відбір та корегування технічних завдань на проекти розвитку для плану реалізації Стратегії.

Усі засідання Робочої групи проводилися у відкритому режимі, тому усі бажаючі мали можливість брати участь в розробці Стратегічного плану. Координували роботу та забезпечували технічний супровід розробки Стратегічного плану представники Рівненського відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування».

Методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, надання консультаційних послуг з питань стратегічного планування забезпечував Тарас Микитин, радник з питань регіонального розвитку Рівненського відокремленого підрозділу установи «Центр розвитку місцевого самоврядування».

 

3.    КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

Фото без опису

 

Рис. 1. Вараський район                          

Фото без опису

 

Рис.2. Мапа Локницької територіальної громади

 

Локницьку територіальну громаду утворено відповідно до ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 24 травня 2016 року № 36 з центром в с.Локниця Зарічненського району Рівненської області, шляхом об'єднання Локницької, Кутинської, Кухченської та Нобельської сільських рад.

До складу Локницької сільської ради увійшли населені пункти: с. Локниця, с.Храпин, с.Кутин, с.Любинь, с.Кутинок, с.Задовже, с.Заозер’я, с.Нобель, с.Млин, с.Дідівка, с.Котира, с.Кухче, с.Новосілля, с.Радове з адміністративним центром у с. Локниця Зарічненського району Рівненської області.

В 2020 році відбулося розширення територіальних меж Локницької громади, приєдналося 6 населених пунктів: с. Сенчиці, с. Дубчиці, с. Омит, с. Прикладники, с. Гориничі, с. Ніговищі. та відбулося об'єднання двох районів: Зарічненського і Володимирецького, та створено новий Вараський район.

Перші вибори сільського голови та депутатів ради відбулися 28 серпня 2016 року.

 

 

Таблиця 3. Населені пункти Локницької ТГ та їх характеристики

Найменування територіальних громад та населених пунктів, що входять до їх складу, із зазначенням адміністративного статусу

Чисельність населення станом на 01.01.2021

Відстань до адміністративного центру територіальної громади, км

1.

Локницькасільська рада:

1467

-

 

село Локниця

1076

-

 

село Храпин

391

5

2.

Кутинський старостинський округ:

1220

-

 

село Кутин

447

8

 

село Любинь

164

10

 

село Кутинок

69

13

 

село Задовже

209

13

 

село Заозер’я

331

13

3.

Нобельський старостинський округ:

585

-

 

село Нобель

285

16

 

село Млин

118

17

 

село Дідівка

112

14

 

село Котира

70

15

4.

Кухченський старостинський округ:

1739

-

 

село Кухче

795

14

 

село Новосілля

146

12

 

село Радове

798

17

5.

Сенчинський старостинський округ:

494

-

 

село Сенчиці

126

15

 

село Дубчиці

101

17

 

село Прикладники

155

19

 

село Омит

56

25

 

село Ніговищі

37

30

 

село Горіничі

19

28

 

Адміністративний центр Локницької сільської ради розташований у с.Локниця по вулиці Центральна, 55. Село Локниця розташоване на північному заході Вараського району Рівненської області за 220 кілометрів від обласного центру м.Рівне та за 131 км від районного центру м. Вараш..

Локницька територіальна громада розташована у північно-західній частині Вараського району Рівненської області. Рельєф території населених пунктів рівниний. Грунтовий покрив представлений дерново-підзолистими грунтами.

Межує з Любешівською громадою Волинської області, Зарічненською громадою та з республікою Білорусь.

3.1. Природніі ресурси

Територія сільської ради становить 36288,4 тис гектара (10,8% від загальної території Вараського району). Землі запасу – 2623,5 тис гектара (7,2%), землі лісового призначення – 11349,8 тис гектара (31,2%), землі житлової та громадської забудовани – 635,1 тис гектара (1,7%), землі водного фонду – 1825,1 тис гектара (5,0%), землі с/г призначення – 14593,3 тис. гектар (40,2 %) землі у користувані підприємств – 2502,1 тис. гектара (6,8 %), землі у користувані громади – 2754,3 тис. гектар (7,6 %), заклади установ – 5,0 тис. гектара (0,01 %).

 

Фото без опису

Рис.3. Структура земельного фонду Локницькоїсільської ради

 

До складу Локницької територіальної громади входить 20 населених пунктів. Питома вага сільської ради в Вараському районі за територією – 10,8 %, населеня – 4 %.

Загальна протяжність сільської ради від населеного пункту Локниця до всіх крайніх населених пунктів становить 29,5 км.

Площа лісів становить 11349,8 тис гектара, лісистість 31,2 %. Середня забезпеченість лісом на одного жителя громади становить 2,0 гектара. Локницька ТГ багата водними ресурсами. Територією громади протікає три річки: Веселуха, Стохід, Прип′ять та є п'ять озер: Задовження, Посвідське, Засвідське, Нобельське, Омитське.

Територією сільської ради проходить траса державного значення Любешів-Морочнне-Пінск.

Сільська рада має зручне географічне положення, автошляхи дають змогу дістатись до обласного центру – м. Рівне, автомобільнними шляхами – 220 км.

3.2. Демографічна ситуація

Населення сільської ради станом на 1 січня 2021 року становило 5,505 тис.осіб населення. Щільність населення – 0.05 осіб на 1 кв.км.

Загальна чисельність пенсіонерів сільської ради станом на 01.01.2021 становила 1,286 тис осіб.

З 2016 року спостерігається зниження чисельності населення за рахунок скорочення народжуваності та значних міграційних процесів. За цей період кількість населення громади зменшилася – на 89 осіб або 1,6%.

 

 

 

Фото без опису

 

 

Демографічне навантаження в громаді становить на 1000 осіб працездатного віку 26,8%.

 

 

3.3. Інфраструктура Локницької сільської ради

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення сільської ради здійснюється автомобільним видом транспорту. Територією громади проходить траса державного значення Любешів – Морочне – Пінск. Крім того, ціла мережа інших доріг в населених пунктах та між ними з твердим покриттям, щебеневим, гравійним, шлаковим. Протяжність автомобільних шляхів загального користування – 65,0 кілометра з них: з твердим покриттям – 32,64 км(асфальтне покриття - 17.6 км, щебеневе, гравійне, шлакове покриття – 15,04 км).

Перевезення пасажирів проводять приватні перевізники. Автомобільний транспорт мережі приміський та міжміських автобусних маршрутів забезпечує перевезення пасажирів в межах громади та зв’язує з: смт. Зарічне, м. Дубровиця, м. Сарни, м. Рівне. Автобусним сполученням охоплено всі населені пункти.

 

За останні роки спостерігається позитивна динаміка у сфері телекомунікаційних, поштових послуг, в основному за рахунок збільшення надання послуг мобільного звязку.

Населення має можливість отримувати аудіовізуальну інформацію національних мовників через супутникове та ефірне мовлення.

Населені пункти територіальної громади електрифіковані. Послуги мобільного звязку в громаді надають ПРАТ «Київстар», ПРАТ «ВФ Україна». Кількість абонентів мобільного звязку становить близько 4,4 тис одиниць.

Значне зростання показує проникнення Інтернету в населені пункти громади. Проводовий доступ наявний майже у всіх населених пунктах. Безпровідний доступ надає ТОВ «Інтертелеком», «Київстар», «ВФ Україна» стабільне покриття наявне на території сільської ради.

 

Мережа об’єктів поштового зв’язку нараховує 7 відділень зв’язку «Укрпошта». Найбільшу частину загального фінансового обсягу «Укрпошти» складають кошти, що зосереджені у секторі фінансових послуг: виплата пенсій, грошової допомоги, відправлення поштових переказів, приймання платежів та торговельної виручки. Однією з традиційних і пріорітетних послуг «Укрпошти» є організація передплати у населених пунктах громади та доставка споживачам періодичних видань.

 

Електропостачання в сільській раді зхдійснює ПАТ «Рівнеобленерго».

 

В населених пунктах об'єднаної територіальної громади використовується пічне опалення та твердопаливні котли.

Набуває поширення використання твердопаливних котлів, як серед населення, так і в бюджетних установах. Починаючи з 2017 року в закладах соціальної сфери, що перебувають в управлінні сільської ради, встановлено 6 твердопаливних котлів загальною потужністю
350 МВт. Це дозволяє використовувати місцеві види палива.

 

У системі освіти на території сільської ради функціонують 6 закладів освіти, з них 4-ліцеї, 2- гімназії. В закладах освіти навчається 746 учнів у 59 класах, навчальний процес забезпечує 200 працівників, з них 130 вчителі.Є 5 закладів дошкільної освіти, з них 4 дошкільних навчальних закладів з короткотривалим перебуванням. Дошкільну освіту отримують 86 вихованці у 6 групах, виховний процес забезпечує 20 працівників, з них 12 осіб педагогічного складу.

Заклади дошкільної освіти охоплюють 47% дітей дошкільного віку, при цьому середня наповнюваність групи становить 20,5 осіб.

 

Мережа закладів охорони здоров’я об’єднаної територіальної громади, що обслуговує населення Локницької сільської ради Вараського району Рівенської області складає
13 закладів охорони здоров’я – 10 ФАПів та 3 лікарські амбулаторії загальної практики/сімейної медицини та 10 фельдшерсько-акушерські пункти, які фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Населенню громади надається необхідна безоплатна медична допомога з «Програмою надання громадянам гарантованої державною безоплатної медичної допомоги», яка затверджена Постановою КМУ № 955 від 11.07.2002.

 

На території Локницької сільської ради функціонує 13 закладів культури (1 будинок культури та 12 сільських клубів), в яких працює 11,25 штатних одиниць. В закладах культу діє 26 об'єктів дозвілля. Усі клубні установи забезпечені технічними засобами, обладнанням та апаратурою, що сприяє ефективній роботі у підготовці та проведені культурно-масових заходів. Для задоволення культурних естетичних та духовних потреб населення в закладах культури функціонує 25 аматорських формувань, в якиї займається 206 учасників різновікових категорій. Два аматорських формування (фолькльорний та драматичний) мають звання «народний».На протязі року працівниками культури та учасниками  художньої самодіяльності було підготовлено та проведено концерти та вистави в загальній кількості 83 заходи. Працівниками культури проведено 1064 культурно-освітніх та розважальних заходів (в т.числі вечори відпочинку), 65 суспільно-політичних заходів. Організовано та проведено 21 виставку творів мистецтва місцевих майстрів (8 майтрів мистецтва). Загальна сума надходжень: 1 975 грн, витрати: 1 973 грн.Клубні заклади діють з метою духовного розвитку особистості, формування громадської думки, сприяють консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів національних меншин України. Створюють умови для розвитку народної творчості, задоволення культурних потреб і організації відпочинку населення громади.

 

В територіальній громаді функціонує 9 - публічно-шкільних бібліотек, із загальною штатною чисельністю 7,5 одиниць. Загальна площа приміщень бібліотеки 417 кв.м. Зареєстрованих користувачів бібліотек, згідно з єдиною реєстраційною картотекою протягом року 3573 осіб. Зареєстровано 3861 користувачів, які відвідали бібліотеку протягом року, 30462 – квідвідувань бібліотеки протягом року зареєстрованих користувачів. Кількість відвідуваних масових заходів, організованих бібліотекою 4776. На протязі 2019 року до бібліотечного фонду надійшло 3332 примірники. Загальна сума надходжень за 2019 рік – 433197 грн, використаних коштів – 438067 грн.

 

При Локницькій територіальній громаді створено програмний комплекс «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада» (ПК «ІІС «Соціальна громада»») – це клієнт сервісний WEB додаток, який розроблено з метою наближення адміністративних послуг соціального характеру до мешканців об'єднаних територіальних громад (далі ТГ). ПК «ІІС «Соціальна громада»» об'єднує у єдиному інформаційному середовищі «фронт» - офіси прийом документів від населення.

Переваги для населення громади:

1.Можливість оформити та отримати адміністративну послугу соціального характеру ближче до місця проживання, а не їхати за нею до УСЗН – у районний центр.

2.Пришвидшення процесу прийому заяв від громадян шляхом формування електронних заяв, як для призначення усіх видів соціальних допомог та компенсаційних виплат, так і для взяття пільговика на облік, призначення житлової субсидії. Електронна заява друкується та підписується заявником.

3.Можливість відстеження стану розгляду заяв після звернення до «фронт» – офісу.

 

Створено комунальну установу «Центр з надання соціальних послуг» Локницької сільської ради, яка заходиться в с.Кухче вул.Центральна,1 ,Вараського району ,Рівненської області ,фунціонує з 06.01.2021 року. В комунальній установі працюють 15 робітників: 1- директор установи,14 - соціальних робітників. Згідно з штатним розписом є посада соціального фахівця. Тут надаються такі базові соціальні послуги: екстрене (кризове) втручання, консультування, соціальний супровід, представництво інтересів, посередництво (медіація),соціальна профілактика. На обліку в установі перебувають 103 людини ,з них особи похилого віку,інваліди,безробітні одинокі громадяни, яким надається послуга-догляд вдома. Також на обліку в установі перебувають 12 сімей,які потрапили в складні життєві обставини.

 

При Локницькій ТГ функціонує пожежне депо, на балансі- 1 пожежний автомобіль ГАЗ - 53, кількість штатних одиниць – 1.Фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів місцевого сільського бюджету.Створення пожежного депо сприяє суттєвій мінімалізації часу прибуття пожежно-рятувальної служби до місця надання допомоги та підвищує рівень безпеки у навколишніх населених пунктах громади. Також це сприяє зменшенню випадків травмувань людей та зменшує матеріальні збитки внаслідок пожеж, ліквідація яких розпочинається на початковій стадії виникнення.

На території громади функціонує ДП «Зарічненський лісгосп» Локницьке лісництво з загальною чисельністю 17 працівників.Загальна площа лісництва 9902 гектара. Локницьке лісництво за рік реалізовало 16 000 м3 продукції. Розмір вирощуваної лісовідновлюючої території 45 гектра.Основні лісоутворюючі породи посадочного матеріала: сосна – 155 000 шт, дуб черешчатий – 6 000 шт, дуб червоний – 6 000 шт, горобина чорноплідна – 7 000 шт. Проводиться переробка шишок сосни – 15 тонн в рік з виходом насіння сосни 160 кг. На балансі лісництва: 2 – трактора, ЗІЛ 131 грузовий, автомобіль УАЗ, пожежний автомобіль ГАЗ - 66.

В галузі впроваджуються сучасні технології: комп’ютеризовано та підключено до мережі Інтернет 6 закладів освіти. Функціонує вільна зона wi-fi на території всіх шкіл громади. Підключено та функціонує вільна зона wi-fi на території адмінприміщень: Кухченського старостинського округу, Кутинського старостинського округу, Нобельського старостинського округу та Локницької сільської ради.

 

На території громади запровадили фестиваль «Гостина громада» тасвято «День села Кухче» не тільки задля відпочинку, а й для згуртування мешканців громади.Фактор згуртування ОТГ вкрай необхідний. Адже вирішення багатьох питань тепер покладається на громаду та її мешканців. Такі свята необхідні, бо вони згуртовують людей.

 

Локницька територіальна громада має значний рекреаційний потенціал. В селі Заозер'я: озеро «Задовження» - 65,1 гектара, озеро «Посвідське» - 6,5 гектара. В селі Нобель: озеро «Засвітське» - 21,3 гектара, озеро «Нобельське» - 500,00 гектара, в селі Омит озеро «Омитське» - 57,3 гектара.

На території Локницької об'єднаної територіальної громади створено Нобельський національний природний парк з метою збереження, відтворення та ефективного використання типових і унікальних природніх комплексів Західного Полісся, які мають особливу природохорону, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну ціність. В межах національного парку розташовані озера Нобель, Засвітське. До території національного природного парку включено 25318,81 гектара земель державної власності.

 

Прикла́дники - пункт пропуску через державний кордон України на кордоні з Білоруссю.

Розташований у Рівненській областіВараський район, поблизу однойменного села Прикладники на автошляху Р76. З білоруського боку знаходиться пункт пропуску «Невель» на трасі Р147 у напрямку Пінська.

Вид пункту пропуску — автомобільний. Статус пункту пропуску — міждержавний.

Характер перевезень — пасажирський, вантажний.

Окрім радіологічного, митного та прикордонного контролю, пункт пропуску «Прикладники» може здійснювати фітосанітарний, ветеринарний, екологічний контроль та контроль Служби міжнародних автомобільних перевезень.

3.4. Господарський комплекс

Провідне місце в економіці сільської ради займає сільське господарство. Основними напрямками є вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур.

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить  – 14593,3 тис. гектара.

На території сільської ради обробіток землі ведуть 3 агроформувань.Товариство з обмеженою відповідальністю «Діва-Агролан» взято в оренду: рілля – 1263,0 тис. гектара. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофілд Україна» взято в оренду: рілля - 516,9 тис. гектара. Товариство з обмеженою відповідальністю «АК Полісся» взято в оренду: рілля - 1105,8 тис. гектара, сіножатті - 1181,1 тис. гектара, пасовища - 567, 6 тис. гектара.

Галузі промисловості – лісопильне та стругальне виробництво,на території Локницької ТГ зареєстровано 5 підприємств.

У сфері торговельного обслуговування населення мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства сільської ради становить 28 підприємств різних форм власності.

Підприємницькою діяльністю в громаді займаються 36 малих підприємств, а також 26 фізичних осіб-підприємців.

 

3.5. Фінансово-бюджетна сфера

Основною метою діяльності Локницької об’єднаної територіальної громади у сфері бюджетно-фінансової політики є формування достатніх ресурсів для фінансування пріорітетних напрямків соціально-економічного розвитку громади та підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Сутність фінансово-бюджетної політики заключається в поєднанні конкретних цілей та відповідних засобів, за допомогою яких вирішуються поставлені задачі.

Загальний обсяг доходів Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2021 рік становить 53094,0 тис. грн., у тому числі власні доходи – 11594,1 тис. грн., освітня субвенція – 27493,2 тис. грн., базова дотація – 10383,6 тис. грн., додаткова дотація – 953,9 тис. грн.

Найбільшу питому вагу в обсязі власних доходів складає податок на доходи з фізичних осіб – 56 %, податок на майно – 29,1 %, єдиний податок – 9,4 %, рентна плата спеціальне використання лісових ресурсів -  4,3 %, акцизний податок – 0,4%, адміністративні збори та платежі – 0,85 %.

Із загального обсягу видатків бюджету сільської ради 47227,9 тис.грн., найбільший обсяг видатків на утимання загальноосвітніх навчальних закладів – 27862,5 тис. грн., видатків на дошкільну освіту 2001,2 тис. грн., видатки на утримання установ культури – 2072,1 тис. грн., апарат управління – 5072,7 тис.грн.

 

Обсяг бюджету загального фонду Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2021 рік

 

№ п/п

 

Найменування

Затверджено з урахуванням змін на 2020 рік

1

Податок та збір на доходи фізичних осіб

6454,9

2

Рентна плата спеціальне використання лісових ресурсів

500

3

Акцизний податок

52

4

Податок на прибуток підприємств

11,9

5

Податок на майно, в т.ч.:

3382,0

 

Податок на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки

145

 

Земельний податок з юридичних та фізичних осіб

177

 

Орендна плата з юридичних та фізичних осіб

3060

6

Єдиний податок

1095,0

7

Адміністративні збори та платежі

98,3

8

Державне мито

-

9

Екологічний податок

-

10

Інші надходження

-

 

РАЗОМ

11594,1

11

Базова дотація

10383,6

12

Субвенція НУШ

429,9

13

Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам

27493,2

14

Субвенція з державного бюджету соціально-економічного розвитоку

1497,7

15

Субвненція з державного бюджету спрямована на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету у сільській місцевості

434,7

16

Субвенція з місцевого бюджету на надання допомоги особам з освітніми проблемами

211,8

17

Субвенція з місцевого бюджету на здійснення підтримки окремих закладів та заходів в системі сфери здоров'я (інсулін)

95,1

18

Інші субвенції місцевого бюджету

-

19

Додаткова дотація

953,9

 

Всього доходів:

53094,0

20

Спрямований вільний залишок бюджетних коштів

-

21

Кошти передані із загального фонду бюджету дор бюджету розвитку (спеціального фонду)

-

 

Обсяг видатків загального фонду бюджету Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2021 рік

 

№ п/п

 

Найменування

Затверджено з урахуванням змін

1

Державне управління, в т.ч.:

5072,7

 

Органи місцевого самоврядування

4498,7

 

Служба дітей

140,0

 

Фінансовий відділ

434,0

2

Освіта, в т.ч.:

30113,7

 

Дошкільні заклади освіти

2001,2

 

Загальноосвітні школи (в т. ч. школа-дитячий аадок, інтернат при школі), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми в т. ч.:

27862,5

 

Інші освітні програми

250,0

3

Охоронва здоров'я в т.ч.:

885,5

 

Центри ПМСД

885,5

4

Програми і централізовані заходи у галузі охорони здоров»я

111,1

 

Субвенція з місцевого бюджету на здійснення підтримки окремих закладів та заходів в системі сфери здоров'я (інсулін)

111,1

5

Соціальний захист та соціальне забезпечення

120,0

6

Надання соціальних послуг

1249,6

7

Житлово-комунальне господарство в т.ч.:

466

 

Благоустрій міст, сіл, селищ

466

8

Культура і мистецтво в т.ч.:

2072,1

 

Бібліотеки

741,9

 

Палаци і будинки культури, клуби та інші заклади клубного типу

1295,2

 

Інші заходи в галузі культури і мистецтва

35,0

9

Фізична культура і спорт

20,0

10

Інші  послуги пов'язані із економічною діяльністю

577,2

 

Програма інформатизації

142,5

 

Субвненція з державного бюджету спрямована на підвищення доступності широкосмугового доступу до інтернету у сільській місцевості

434,7

10

Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунікації та інформатика

-

11

Цільові фонди

-

12

Видатки не віднесені до основних груп в т.ч.:

3676,4

 

Резервний фонд

-

 

Інші субвенції з місцевого бюджету районному бюджету

1398,1

 

Субвнеція державного бюджету

335,0

 

Пожежна охорона

331,2

Всього видатків:

52404,0

 

 

Обсяг видатків спеціального фонду бюджету Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2021 рік

 

№ п/п

 

Найменування

Затверджено з урахуванням змін

 

Видатки на програму НУШ

136,8

 

Видатки на освіту

1055,7

 

Видатки на медицину

205,0

 

Культура та послуги

488,0

 

Благоустрій

14,7

 

Землеустрій

322,7

 

Використання субвенції соціально-економічного розвитку

1497,7

 

Програма інформатизації

67,1

 

Інша субвенція місцевому бюджету

688,0

 

Всього видатків

4475,7

 

. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

 

4.1. Деякі прогнози розвитку Локницької громади до 2025 року

Як вже було зазначено у вступній частині, складність аналізу соціально-економічних тенденцій, і, тим більше, їх прогнозування, для новоутворених об’єднаних територіальних громад полягає у тому, що громади як цілісні  соціально-економічні системи поки що не мають своєї спільної «історії», хоча кожен населений пункт громади має свою окрему «історію». Тому, вивчаючи соціально-економічні тенденції новоутвореної ОТГ, ми розуміємо певну умовність тих даних, які складає математична сукупність даних населених пунктів – суб’єктів нової ОТГ. Наприклад, сумуючи статистичні демографічні дані по громаді, ми частково «губимо» специфіку якогось села, проте виходимо на певні узагальнення картини по всій громаді. Така методологія дослідження ретроспективи соціально-економічних процесів, які відбувалися на території громади до її юридичного визначення і фактичного становлення, доволі умовна, але іншої не існує. Тому, такий аналіз «сукупності даних», не будучи у строгому сенсі науковим, все ж дозволяє побачити якусь загальну картину, а відтак -  і побудувати якісь прогнози на період планування.

2014-5-21 Рис 6. Статево-вікова піраміда наявного населення Рівненської області.

Демографічні процеси відзначаються великою інерційністю, а отже, якісь значні демографічні кризи, які відбуваються в певний історичний період, відбиваються на демографічних процесах впродовж наступних десятиліть. Такою демографічною кризою в Україні був різкий спад народжуваності з середини і до кінця 1990-х років, що був спричинений різким падінням рівня життя населення.
Наступні діаграми ілюструють ці процеси.
У старших вікових групах (понад 46 років) спостерігається дисбаланс між чисельністю чоловічого та жіночого населення за рахунок кількісної переваги жінок. Найбільше диспропорція між чоловічим і жіночим населенням є помітною у віковій групі старше 59 років та понад 67 років. При цьому, у віці понад 67 років чисельність жінок перевищує чисельність чоловіків майже вдвічі. Відслідковується розширення діаграми у віковій групі 26 - 29 років (переважно за рахунок чоловічої частини населення), 52 - 55 років та 71 - 76 років – за рахунок жінок. 
Область характеризується суттєвими відмінностями у віковій структурі населення  від вікової структури населення України (станом на 01.01.2013). 

 

 

 
Чисельність постійного населення 

(тис. осіб)
Частка населення
Всього
0 - 17 років
16 - 59 років
60 років і старше
0 – 17 років
16 – 59 років
60 років і старше
Область
1155,8
273,4
717,4
196,0
23,6
62,1
17,0
Україна
45372,7
7990,4
28622,9
9702,1
17,6
63,1
21,4

 
Зокрема, частка населення працездатного віку та осіб, старших 60 років, в області нижча від середньоукраїнського показника. Проте, частка дітей віком до 18 років  значно вища, ніж в середньому по Україні.

 

4.2. Сценарії розвитку Локницької громади

            Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору.

            Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Зважаючи на те, що для новоствореної ОТГ дуже мало даних для відстеження попередньої динаміки соціально-економічних процесів, повноцінне формулювання сценаріїв у 2018 році неможливе (стане можливим під час наступних періодів стратегічного планування – через 3-5 років). Таким чином, наведені нижче елементи сценарного моделювання відображають, передусім вплив на громаду зовнішніх факторів.

 

            Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та модернізаційний(реалістичний).

 

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

 

Інерційний сценарій

Базові припущення – національний рівень:

  1. Військовий конфлікт на Сході України заморожується
  2. Зростають видатки Бюджету на утримання армії та ВПК
  3. Рівень корупції в країні зменшується незначно – замість реальних реформ спостерігаємо їх імітацію
  4. Децентралізація проходить мляво, основні заходи відкладаються до 2020р.
  5. ВВП країни продовжує падіння.
  6. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку, продовжується неконтрольована інфляція
  7. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише 10-15% необхідних обсягів
  8. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає
  9. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу
  10. Доходи населення не зростають
  11. В умовах суттєвої корекції тарифів на газ підвищується вірогідність збільшення рівня неплатежів населення, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.

 

Базові припущення – місцевий рівень:

  1. Ідентичність громади визначається лише сільським господарством на шкоду іншим галузям економіки
  2. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні
  3. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується
  4. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ТГ

 

Що відбувається:

Населення громади до 2020 року суттєво не скорочується.  До 2020 року спостерігатиметься зменшення кількості дітей шкільного віку майже на 5% у порівнянні з 2010 р., тому постане проблема з оптимізацією шкіл.

Малий і середній бізнес не розвивається. Доходів бюджету ОТГ недостатньо для суттєвого покращення інфраструктури громади – локальне покращення благоустрою спостерігається лише на території с. Локниця, що не може суттєво поліпшити загальний візуальний образ громади. Сільські території надалі розвиваються мляво, фінансування відбувається за залишковим принципом.

 

Модернізаційний сценарій

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

 

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

  1. Внаслідок тиску Заходу на РФ військове протистояння на Сході України припиняється
  2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються
  3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.
  4. ВВП країни  зростає.
  5. Гривня стабільна
  6. Інвестиційна привабливість країни покращується
  7. Державні інвестиції на розвиток інфраструктури дозволяють суттєво покращити стан доріг та дорожньої інфраструктури
  8. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні»
  9. Доходи населення поступово зростають
  10. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги
  11. Ефективно працює ДФРР
  12. Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку

 

Базові припущення – місцевий рівень:

  1. Суворо дотримується правоохоронне законодавство в галузі – ліквідовуються наслідки порушень.
  2. Сформовані базові планувальні документи громади: стратегія, зонування земель громади, схему планування громади, інвестиційний паспорт громади.
  3. Створюється на території громади Нобельський національний природний парк, у наслідок чого у  громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для туристів та інвесторів.
  4. Створюються привабливі інвестиційні пропозиції, насамперед, в аграрному секторі
  5. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реціпієнтом Державного Фонду регіонального розвитку
  6. Громада ефективно використовує державні субвенції на розвиток інфраструктури
  7. Дещо покращується інфраструктура внаслідок надходжень додаткових коштів до бюджету в рамках фінансової децентралізації

 

Що відбувається:

Громада позиціонує себе як екологічно чисту територію в мальовничому природному регіоні, в основі економіки якої – розвиток органічного сільського господарства та переробки вирощеної продукції та розвиток сільського зеленого туризму. Внаслідок злагодженої політики регіону і громади формуються і просуваються на інвестиційні ринки привабливі інвестиційні пропозиції. Залучення стратегічних інвесторів дозволить радикально змінити образ громади. Супутніми послугами у новоствореному Нобельському національному парку стають екологічний, зелений сільський туризм, що забезпечить додаткові надходження для мешканців громади. Зросте кількість робочих місць та рівень доходів населення. Малий і середній бізнес активно розвивається.

Розвиток сільських територій громади забезпечується інвестиціями в аграрний сектор, підтримкою сільських обслуговуючих кооперативів та неаграрними видами бізнесу.

Активна діяльність громади у залученні позабюджетних коштів, зокрема з ДФРР, дозволить поступово покращити інженерну та соціальну інфраструктуру.

 

4.3. Стратегічне бачення розвитку Локницької громади

(за результатами засідання робочої групи 16 жовтня 2018 року)

 

  • Локницька громада – активна інвестиційно-приваблива та водночасекологічно  чиста територія агропромислового розвитку. Туристично приваблива громада, затишна і комфортна для проживання з щирими, добрими, привітними людьми.

 

4.4. SWOT/TOWS-аналіз Локницької громади

 

Таблиця 4.Фактори SWOT Локницької громади (за результатами засідання робочої групи 16 жовтня 2018року)

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Прикордонне положення. Громада знаходиться на відстані 17 км від границі з Білорусією.

2. Привабливе природне середовище (ліси, озера).

3. Наявність вільних земельних ділянок.

4. Лісистість території складає 4500 га.

5. Наявність родовищ корисних копалин  (торф, пісок).

6. Розвинуті народні промисли (вишивка, бджільництво, ткацтво).

7. Наявність Національного природного парку Нобельський.

1. Низька якістьавтомобільнихдоріг.

2. Низька якість мобільного зв’язку, відсутній швидкісний інтернет.

3. Відсутність містобудівної документації населених пунктів громади.

4.Віддаленість громади від залізничного сполучення та магістральних автодоріг.

5.Наявність територій, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.

6. Високий рівень безробіття у громаді.

7. Недостатня матеріальна база рекреації.

8. Низькопродуктивні землі.

9. Відсутність центру швидкої допомоги

Можливості

Загрози

1. Економічне піднесення у державі.

2. Зростання популярності внутрішнього  туризму.

3. Зростання інвестиційної привабливості України.

4. Зростаннясвітовогопопиту на продовольство та органічнупродукцію.

5. Поглиблення співпраці з ЄС.

6. Популяризаціяекологічного способу життя.

7. Збільшення квот ЄС на вивіз продукції.

8. Будівництво транспортного коридору.

1. Продовження війни на сході України.

2. Корупція та кругова порука  в державі.

3. Нестабільна політична ситуація у державі.

4. Високий податковий тиск.

5. Старіння населення.

6. Природні катаклізми.

7. Міграція населення.

 

SWOT/TOWS-аналіз виявляєвзаємозв‘язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити,як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні викликимають стратегічне значення для Локницької громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльніпереваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий.

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

 

Підтримують

Сильні сторони

 

 

Можливості

 

 

1. Прикордонне положення. Громада знаходиться на відстані 17 км від границі з Білорусією.

1. Економічне піднесення у державі.

 

 

 

2.Привабливе природне середовище (ліси, озера).

 

2. Зростання популярності внутрішнього  туризму.

 

 

 

3. Наявність вільних земельних ділянок.

 

3. Зростання інвестиційної привабливості України.

 

 

 

4. Лісистість території складає 4500 га.

 

4. Зростання світового попиту на продовольство та органічну продукцію.

 

 

 

5. Наявність родовищ корисних копалин  (торф, пісок).

 

 

5. Поглиблення співпраці з ЄС.

 

 

 

6. Розвинуті народні промисли (вишивка, бджільництво, ткацтво).

6. Популяризація екологічного способу життя.

 

 

 

7. Наявність Національного природного паркуНобельський.

 

7. Збільшення квот ЄС на вивіз продукції.

 

 

8. Будівництво транспортного коридору.

 

 

Рис. 7. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»
Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

 

Слабкі сторони

Зменшують

 

Можливості

1. Низька якість автомобільних доріг.

1. Економічне піднесення у державі.

 

 

 

2. Низька якість мобільного зв’язку, відсутній швидкісний інтернет.

2. Зростання популярності внутрішнього  туризму.

 

 

 

3. Відсутність містобудівної документації населених пунктів громади.

 

3. Зростання інвестиційної привабливості України.

 

 

 

4. Віддаленість громади від залізничного сполучення та магістральних автодоріг.

4. Зростання світового попиту на продовольство та органічну продукцію.

 

 

 

5.Наявність територій, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС

 

5. Поглиблення співпраці з ЄС.

 

 

 

6. Високий рівень безробіття у громаді.

 

6. Популяризація екологічного способу життя.

 

 

 

7. Недостатня матеріальна база рекреації.

7. Збільшення квот ЄС на вивіз продукції.

 

 

 

8. Малопродуктивні землі.

 

 

8.  Будівництво транспортного коридору.

 

 

 

9.Відсутність центру швидкої допомоги

 

 

Рис. 8. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

 

Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

Посилюють

Слабкі сторони

 

 

Загрози

1. Низька якість автомобільних доріг.

  1. Продовження війни на сході України.

 

 

 

  1. Низька якість мобільного зв’язку, відсутній швидкісний інтернет.
 

2.  Корупція та  кругова порука  в державі.

 

 

 

  1. Відсутність містобудівної документації населених пунктів громади.

3.  Нестабільна політична ситуація у державі.

 

 

 

  1. Віддаленість громади від залізничного сполучення та магістральних автодоріг.
 

4.  Високий податковий тиск.

 

 

 

  1. Наявність територій, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

  1. Старіння населення.

 

 

 

  1. Високий рівень безробіття у громаді.

 

  1. Природні катаклізми.

 

 

 

  1. Недостатня матеріальна база рекреації.

 

  1. Міграція населення.

 

 

 

  1. Малопродуктивні землі.

 

 

 

 

  1. Відсутність центру швидкої допомоги

 

 

Рис. 9. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку:

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

  • Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України. З урахуванням таких сильних сторін Локницької громади, як розвинуте лісове господарство, значний туристичний потенціал, наявність достатньої кількості трудових ресурсів, наявність достатньої кількості сільськогосподарських земель та земель не сг призначення, такі можливості стимулюватимуть підтримку розвитку сільського органічного землеробства, що разом з очікуваним підвищенням доходів населення та зацікавленістю європейських споживачів, призведе до зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення Локницької громади.
  • Серед населення України та Європи зростає популярність сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму, чим може скористатися Локницька громада, у якій находиться Національний природний парк Нобельський, природні озера, має пам’ятки історії та архітектури.
  • Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

 

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

  • Низький рівень побутового забезпечення у більшості сільських поселеннях громади, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усунуті завдяки бюджетній підтримці, що надається для об‘єднаних громад, а також фінансовими ресурсами з ДФРР.
  • Інвестиційна активність та покращання бізнес-клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді та, в якійсь мірі, покращання якості надання адміністративних послуг. Водночас, активне використання механізмів державної підтримки громад (пряма бюджетна підтримка та ДФРР) дозволить набути досвіду у залученні й позабюджетних коштів.
  • Підвищення підприємницької активності також може збільшитися за рахунок створення Національного природного парку Нобельський, зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму.

 

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

  • Згортання реформ та, як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки ОТГ обмежуватиме реконструкцію доріг.

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

 

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT/TOWS-аналізу та висновках, члени робочої групи обрала як базову динамічну (конкурентну стратегію), яка передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі. При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони.

Таким чином були обрані дві головні сфери зосередження зусиль на розвиток Локницької громади:

 

1. Сталий економічний розвиток, оскільки наявний у громади потенціал та підприємницька ініціатива надають широкі можливості для свого розвитку, додатково сільські території мають великий потенціал для включення в економіку рекреаційно-туристичної сфери громади.

 

2. Підвищення якості життя, оскільки саме там існує найбільше відставання, що призводить до негативних соціальних та демографічних наслідків, але разом з тим сільські території мають великий потенціал щодо залучення інвестицій та включення в економіку громади, зокрема, у сектор виробництва та переробки екологічної с/г продукції.

Для досягнення стратегічного бачення, за кожною стратегічного ціллю були визначені операційні цілі. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою. Стратегічні цілі повинні давати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади:

 

 

Локницька громада - активна інвестиційно-приваблива та водночас екологічно  чиста територія агропромислового розвитку. Туристично приваблива громада, затишна і комфортна для проживання з щирими, добрими, привітними людьми.

 

1. Сталий економічний розвиток

1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

2.1. Покращення інфраструктури у громаді(освітлення, дороги).

1.2. Розвиток аграрного вироб-ництва і переробки с/г продукції

2.2. Покращення медичних послуг

2. Підвищення якості життя

2.3. Модернізація освітніх закладів.

1.3. Розвиток сільського зеленого туризму

1.4. Впровадження енергоефектив-них технологій у громаді

2.4. Розвиток культури та спорту

Фото без опису

 

Рис. 10. Стратегічне бачення, стратегічні та операційні цілі

Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметься досягнути цілей свого розвитку.

 

 

Таблиця 5.    Стратегічні, операційні цілі та завдання

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

 

1. Сталий економічний розвиток

1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

1.1.1. Створення переліку інвестиційно-привабливих ділянок

 

1.1.2. Здійснити вибір земельної ділянки та торги під заправку

 

1.1.3. Здійснити інвентаризацію комунального майна

1.1.4. Виготовлення генерального плану населених пунктів громади

 

1.2. Розвиток аграрного вироб-ництва і переробки с/г продукції

1.2.1. Придбати для комунального підприємства холодильні установки для заморозки дикоросів

 

1.2.2. Відкриття міні-пекарні на території громади

1.2.3. Придбання подрібнювача гілок та іншого обладнання для комунального підприємства

 

1.3. Розвиток сільського зеленого туризму

1.3.1. Проведення благоустрою територій

1.3.2. Створення та облаштування рекреаційної зони відпочинку на березі біля водойми 

1.3.3. Розробка та створення екологічних стежок

 

1.4. Впровадження енергоефективних технологій у громаді

1.4.1. Встановлення енергозберігаючих вікон та дверей в комунальних закладах соціальної сфери

1.4.2.Встановлення системи опалення у будинку культури с.Локниця

1.4.3. Капітальний та поточний ремонт адмінприміщень  старостинських округів

 

2. Підвищення якості життя

2.1.Розвиток інфраструктури сільських територій

2.1.1. Встановлення контейнерів для роздільного збору сміття на території громади

2.1.2. Встановлення та ремонт вуличного освітлення

2.1.3. Проведення капітального ремонту комунальнихдоріг на території громади

 

2.1.4. Проведення поточного ремонту комунальних доріг громади

2.1.5. Впорядкування паспортизованих сміттєзвалищ та ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ

2.1.6. Створення центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу)

 

2.1.7. Створення добровільної пожежної команди

2.1.8. Створення поліцейської станції на території громади

 

2.2. Покращення медичних послуг

2.2.1. Капітальний та поточнийремонт медичних закладів

2.2.2. Забезпечення водопостачанням ФАПів

 

2.2.3.  Придбання автомобіля в Кухченську ЛАЗПСМ

2.2.4. Забезпечення медичним обладнанням лікувальних закладів

 

2.3 Модернізація освітніх закладів.

2.3.1. Проведення капітального та поточного ремонту закладів освіти

2.3.2. Модернізація системи опалення в закладах освіти.

2.3.3. Оснащення та забезпечення навчально-матеріальної бази закладів освіти

2.3.4. Будівництво освітнього закладу

 

2.4.1. Встановлення та облаштування дитячих майданчиків в населених пунктах громади

2.4.2. Встановлення та облаштування спортивних майданчиків

2.4.3. Встановити та облаштувати міні-футбольне поле

2.4.4. Створення можливостей для забезпечення культурних та спортивних потреб населення громади

2.4.5. Капітальний та поточний ремонт закладів культури

2.4.6. Модернізація інфраструктури закладів культури та спорту

 

2.4. Розвиток культури та спорту

 

 

Стратегічна ціль 1. Сталий економічний розвиток

 

СелоЛокниця, а зараз вже й Локницька об’єднана територіальна громада, зовні асоціюється, насамперед, з Поліссям, де розміщено озеро Нобель, проходить  найдовша у Європі вузькоколійка Зарічне – Антонівка. Більшість робочих місць створюють лісогосподарські та переробні підприємства – 17% та 57% відповідно. Решта робочих місць – у бюджетній сфері, будівництві, торгівлі, а також самозайнятість у малому бізнесі та одноосібному с/г виробництві.

У середньостроковій перспективі економічний профіль Локницької громади будуть формувати активний розвиток сільського зеленого туризму та екологічне сільськогосподарське виробництво та переробка с/г продукції.

Аналіз виявляє потенційну економічну нішу у сфері туризму: його базою є значна кількість об’єктів природно-заповідного фонду на території громади (пізнавальний туризм, подієвий туризм),екологічно чиста та водночас унікальна за мальовничістю територія, наявність Нобельського національного природного парку.

Більшої ваги в економіці громади повинен набути малий і середній бізнес як обслуговуючий кластер сільського господарства, тому завданням громади є розвиток інфраструктури підтримки бізнесу.

Ці та інші можливості були розглянуті членами Робочої групи зі стратегічного планування та знайшли відображення у 4 операційних цілях та 14 завданнях, через які планується досягати цілі.

Діяльність у межах стратегічної цілі 1 повністю узгоджується зі стратегічними цілями 1 і 2 Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через наступну структуру операційних цілей та завдань.

 

Операційна ціль 1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

 

Ціль скерована на посилення ролі малого і середнього бізнесу в економіці громади, а також на підвищення її інвестиційної привабливості. Проведення аудиту земельних ресурсів у громаді допоможе знайти інвестиційно привабливі території, які будуть виставлені на продаж для залучення інвестицій. Доцільно створити спеціалізовані організації з професійними та мотивованими спеціалістами можуть суттєво активізувати процеси економічного розвитку на території громади.

 

Завдання 1.1.1. Створення переліку інвестиційно-привабливих ділянок.

Проведення аудиту земельних ресурсів у громаді допоможе знайти інвестиційно привабливі території, які будуть виставлені на продаж для залучення інвестицій. Доцільно створити спеціалізовані організації з професійними та мотивованими спеціалістами можуть суттєво активізувати процеси економічного розвитку на території громади. Їх ключовими функціями зазвичай є:

  • формування інвестиційних пропозицій громади;
  • просування інвестиційних пропозицій на інвестиційні ринки;
  • пошук, залучення та супровід інвестора;
  • промоція та маркетинг інвестиційного потенціалу громади;
  • підтримка малого і середнього бізнесу;
  • координація заходів з реалізації Стратегії розвитку громади

 

Завдання 1.1.2. Здійснити вибір земельної ділянки та торги під заправку.

Вибрати земельну ділянку на території с.Локниця для виставки на торги під заправку.Реалізація цього проекту дасть можливість виведення з «тіні» продажу пального. Збільшення фінансових надходжень до бюджету.

 

Завдання 1.1.3. Здійснити інвентаризацію комунального майна

Для активізації підприємницької дільності потрібно в першу чергу провести інвентаризацію в громаді. Виявити наявні ресурси та перевірити ефективність їх використання. На основі цього зстворити базу комунального майна. Майно яке не використовується ефективно передати в оренду підприємцям.

 

Завдання 1.1.4. Виготовлення генерального плану населених пунктів громади

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівноїдокументації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтуваннядовгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На даний час немає генеральних планів населених пунктів громади. Що спричиняє чимало незручностей (не можна оформити право власності).

У звязку із відсутністю генплану сільськарада не може виділяти нові земельні ділянки для потреб жителівгромади та інвесторів, що спричиняє чимало незручностей та підвищуєсоціальну напругу в громаді. Тому сьогодні виникла необхідність виготовлення, сучасного генерального плану населених пунктів громади.

 

 

Операційна ціль 1.2. Розвиток агрного виробництва і переробки с/г продукції

 

Ціль є ключовою в стратегії Локницької громади. Критично важливим для економічного розвитку громади є не лише підвищення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а й їх глибинна переробка на території громади з метою подальшого збуту за її межі та виходу на регіональний та національний ринки, хоча частина сільгоспродукції буде споживатися на внутрішньому ринку мешканцями та туристами. Переробні підприємства планується створити за кошти приватних інвесторів (агрофірми).

 

Завдання 1.2.1. Придбати для комунального підприємства холодильні установки для заморозки дикоросів

Це початок утворення на території громади нового напрямку підприємства. Це дасть змогу розвиватися сільській місцевості, залучати міжнародні інвестиції, покращувати співпрацю громади та влади у формуванні перспектив розвитку громади та збільшення фінансових надходжень до місцевого бюджету.

 

Завдання 1.2.2. Відкриття міні-пекарні на території громади

Закупити та встановити обладнання для роботи міні-пекарні. Підібрання та навчання персоналу для роботи в  пекарні.

Створена міні-пекарня дасть можливість забезпечити свіжою та якісною хлібобулочною продукцією всіх жителів громади.

 

 

Завдання 1.2.3. Придбання подрібнювача гілок та іншого обладнання для комунального підприємства

Гілкоподрібнювач на трактор в комунальних господарствах виконує прибирання та подріблення відходів при благоустрої територій. Потрібно поріодично проводити розчищення від пошкоджених і хворих дерев, і гілкоподрібнювач на трактор відмінно справляється з такою роботою. Подрібнювач  безпосередньо на місці перетворює зрізані гілки в сировину, яке в подальшому можна використовувати за призначенням. Перероблена сировина використовується для виговлення ДСП, благоустрій територій, як підстилки для тварин і як альтернативне паливо.

Придбання причіпу до трактора дозволить забезпечити ефективне функціонування об'єктів комунального господарства, виконувати роботи з найменшим витратами бюджетних коштів. Сприятиме підвищенню якості надання комунальних послуг мещканцям громади .

 

Операційна ціль 1.3. Розвиток сільського зеленого туризму

 

Сільський зелений туризм –це вид туризму, що передбачає відпочинок у сільській чи природоохоронній місцевостях з використанням належно облаштованих приватних садиб чи інших закладів розміщення. Практика розвитку зеленого туризму в Україні показує, що найбільші перспективи він має на природоохоронних та курортних територіях (Українські Карпати, гирло Дніпра, Дунайський біосферний заповідник тощо). Потенціал зеленого туризму на території Локницької громади базується на мальовничих ландшафтах Полісся, унікальних озерах, які входять до Нобельського національного природного парку. 

Підтримка розвитку зеленого туризму повинна реалізуватись через навчання власників садиб та популяризацію громади як курорту та туристично привабливої екологічно чистої території.

 

Завдання1.3.1. Проведення благоустрою територій

Збільшення кількості туристів у громаді на перший план виносить питання благоустрою території населених пунктів громади. Планується розробити програму благоустрою території населених пунктів громади, графік її реалізації.

 

 

Завдання 1.3.2. Створення та облаштування рекреаційної зони відпочинку на березі біля водойми

Створення та облаштування рекреаційних зон відпочинку для проведення дозвілля в комфортних умовах туртам та всім категоріям населення громади.

Підвищиться рівнь екологічної культури та міжособистісного спілкування туристів та жителів громади. Збільшиться кількість відпочиваючих на озері Нобель та інших озерах Локницької ТГ.

Створити відповідну інфраструктуру для туристів, які приїзжають відпочивати на озеро Нобель та інші озера громади.

 

 

 

Завдання 1.3.3. Розробка та створення екологічних стежок

Розробка та створення екологічних стежок – навчальна база для проведення природоохорониих акцій, практичних та пропагандистичних робіт учнів та захисників природи, блакитних і зелених патрулів, екологічних патрулів, агітбригад. Робота на екологічній стежці дає змогу розрити свої творчі можливості, поєднати розумову та фізичну працю з вивченням оцінки стану і охорони навколишнього середовища.

 

Операційна ціль 1.4. Впровадження енергоефективних технологій у громаді

Заміна старих дерев'яних вікон та дверей на сучасні металопластикові з 6 - камерним енергозберігаючим склопакетом дасть можливість ефективно зберігати тепло в приміщеннях та рекраеціях закладів, поліпшити умови та стане одним із заходів щодо підвищення безпеки життєдіяльності дітей та педагогів, всіх працівників громади.

Встановлення сучасної системи опаленя дасть можливість підтримання відповідного температурного режиму, який би відповідав санітарним вимогам, покращання умови праці.

 

Завдання 1.4.1.  Встановлення енергозберігаючих вікон та дверей в комунальних закладах соціальної сфери

Питання енергозбереження у закладах соціальної сфери є найбільш актуальним для громади, оскільки саме вона відповідає за її забезпечення. Громада має певний позитивний досвід, щодо встановлення енергозберігаючих вікон та дверей в комунальних закладах соціальної сфери.

 

Завдання 1.4.2. Встановлення системи опалення в будинку культури с.Локниця

Встановлення опалення будинку культури у с.Локниця допоможе громаді у забезпеченні культурних потреб. Встановлення сучасної системи опаленя дасть можливість підтримання відповідного температурного режиму, який би відповідав санітарним вимогам.Дасть змогу проводити сходи селян, тематичні вечори, дитячі конкурси, концерти митців аматорського мистецтва, виставки декоративно-прикладного мистецтва, дискотеки, лекції та бесіди.Дасть змогу для покращення умов роботипублічно-шкільної бібліотеки, яка розміщена в будівлі

 

 

Завдання 1.4.3. Капітальний та поточний ремонт адмінприміщень старостинських округів

Буде вирішено ряд соціальних проблем, а саме:

Ремонт пристосованого для надання та отримання якісних адміністративних послуг.Будуть нормальні умови для праці робітникам та виконання їх обов'язків.Збереження і поліпшення існуючого комунального майна, внаслідок покращиться якість адміністративних та інших послуг. 

 

 

Стратегічна ціль 2. Підвищення якості життя

 

В аграрному секторі працевлаштовано лише 10% працездатного населення. Сільські території останні кілька десятків років знаходяться під впливом цілого ряду проблем, серед яких – втрата значної кількості робочих місць, зменшення рівня доходів, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами, слабка інформатизація погане забезпечення питною водою. Ці проблеми є головною причиною міграції населення з сіл в міста, причому першими залишають село молоді люди та кваліфіковані працівники.

В останні роки проявилася очевидна тенденція занепаду традиційного села. Найважливішою причиною такого становища є низька якість життя у сільській місцевості, яке, поряд із низьким рівнем доходів населення й обмеженими економічними можливостями, характеризується також низьким рівнем якості й доступності різноманітних послуг, важливих для повсякденного життя – освітніх, культурних, дозвільних, охорони здоров‘я. Стратегія розвитку Локницької громади передбачає проведення ряду проектів, які можуть вплинути на підвищення якості життя в селах. Особливий акцент таких проектів повинен робитися на залучення молоді до суспільно-виробничих та підприємницьких процесів у сільській місцевості, оскільки молодше населення є критично важливим для збереження села.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через таку структуру операційних цілей та завдань:

 

Операційна ціль 2.1. Розвиток інфраструктури сільських територій.

Вирішення питань по створенню належних умов по забезпеченню безпечного руху автотранспорту та пішоходів на території громади встановлення, та ремонт освітлення, та капітальні і поточні ремонти комунальних доріг.Встановлення на території громади кольорових контейнерів для роздільного збору сміття: пластику та скла.

 

Завдання 2.1.1. Встановлення контейнерів для роздільного збору сміття на території громади

Встановлення на території громади кольорових контейнерів для роздільного збору сміття: пластику та скла. Щоб жителі громади не путали, куди що кидати, контейнери матимуть різні кольори і спеціальні таблички з написом «Пластик», «Скло».

Проведення заходів екологічного спрямування серед населення. Проведення інформаційних лекцій серед жителів громади про сортування побутових відходів.

 

Завдання 2.1.2. Встановлення та ремонт вуличного освітлення 

Важливою складовою безпеки дорожнього руху по населених пунктах громади є встановлення вуличного освітлення.

 

. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

 

4.1. Деякі прогнози розвитку Локницької громади до 2025 року

Як вже було зазначено у вступній частині, складність аналізу соціально-економічних тенденцій, і, тим більше, їх прогнозування, для новоутворених об’єднаних територіальних громад полягає у тому, що громади як цілісні  соціально-економічні системи поки що не мають своєї спільної «історії», хоча кожен населений пункт громади має свою окрему «історію». Тому, вивчаючи соціально-економічні тенденції новоутвореної ОТГ, ми розуміємо певну умовність тих даних, які складає математична сукупність даних населених пунктів – суб’єктів нової ОТГ. Наприклад, сумуючи статистичні демографічні дані по громаді, ми частково «губимо» специфіку якогось села, проте виходимо на певні узагальнення картини по всій громаді. Така методологія дослідження ретроспективи соціально-економічних процесів, які відбувалися на території громади до її юридичного визначення і фактичного становлення, доволі умовна, але іншої не існує. Тому, такий аналіз «сукупності даних», не будучи у строгому сенсі науковим, все ж дозволяє побачити якусь загальну картину, а відтак -  і побудувати якісь прогнози на період планування.

2014-5-21 Рис 6. Статево-вікова піраміда наявного населення Рівненської області.

Демографічні процеси відзначаються великою інерційністю, а отже, якісь значні демографічні кризи, які відбуваються в певний історичний період, відбиваються на демографічних процесах впродовж наступних десятиліть. Такою демографічною кризою в Україні був різкий спад народжуваності з середини і до кінця 1990-х років, що був спричинений різким падінням рівня життя населення.
Наступні діаграми ілюструють ці процеси.
У старших вікових групах (понад 46 років) спостерігається дисбаланс між чисельністю чоловічого та жіночого населення за рахунок кількісної переваги жінок. Найбільше диспропорція між чоловічим і жіночим населенням є помітною у віковій групі старше 59 років та понад 67 років. При цьому, у віці понад 67 років чисельність жінок перевищує чисельність чоловіків майже вдвічі. Відслідковується розширення діаграми у віковій групі 26 - 29 років (переважно за рахунок чоловічої частини населення), 52 - 55 років та 71 - 76 років – за рахунок жінок. 
Область характеризується суттєвими відмінностями у віковій структурі населення  від вікової структури населення України (станом на 01.01.2013). 

 

 

 
Чисельність постійного населення 

(тис. осіб)
Частка населення
Всього
0 - 17 років
16 - 59 років
60 років і старше
0 – 17 років
16 – 59 років
60 років і старше
Область
1155,8
273,4
717,4
196,0
23,6
62,1
17,0
Україна
45372,7
7990,4
28622,9
9702,1
17,6
63,1
21,4

 
Зокрема, частка населення працездатного віку та осіб, старших 60 років, в області нижча від середньоукраїнського показника. Проте, частка дітей віком до 18 років  значно вища, ніж в середньому по Україні.

 

4.2. Сценарії розвитку Локницької громади

            Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору.

            Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Зважаючи на те, що для новоствореної ОТГ дуже мало даних для відстеження попередньої динаміки соціально-економічних процесів, повноцінне формулювання сценаріїв у 2018 році неможливе (стане можливим під час наступних періодів стратегічного планування – через 3-5 років). Таким чином, наведені нижче елементи сценарного моделювання відображають, передусім вплив на громаду зовнішніх факторів.

 

            Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та модернізаційний(реалістичний).

 

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

 

Інерційний сценарій

Базові припущення – національний рівень:

  1. Військовий конфлікт на Сході України заморожується
  2. Зростають видатки Бюджету на утримання армії та ВПК
  3. Рівень корупції в країні зменшується незначно – замість реальних реформ спостерігаємо їх імітацію
  4. Децентралізація проходить мляво, основні заходи відкладаються до 2020р.
  5. ВВП країни продовжує падіння.
  6. Гривня підтримується виключно міжнародними кредитами та, відповідно, інтервенціями НБУ на валютному ринку, продовжується неконтрольована інфляція
  7. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише 10-15% необхідних обсягів
  8. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає
  9. Податковий тиск на підприємців залишається високий, в тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу
  10. Доходи населення не зростають
  11. В умовах суттєвої корекції тарифів на газ підвищується вірогідність збільшення рівня неплатежів населення, що призводить до поглиблення кризи в ЖКГ.

 

Базові припущення – місцевий рівень:

  1. Ідентичність громади визначається лише сільським господарством на шкоду іншим галузям економіки
  2. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні
  3. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується
  4. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ТГ

 

Що відбувається:

Населення громади до 2020 року суттєво не скорочується.  До 2020 року спостерігатиметься зменшення кількості дітей шкільного віку майже на 5% у порівнянні з 2010 р., тому постане проблема з оптимізацією шкіл.

Малий і середній бізнес не розвивається. Доходів бюджету ОТГ недостатньо для суттєвого покращення інфраструктури громади – локальне покращення благоустрою спостерігається лише на території с. Локниця, що не може суттєво поліпшити загальний візуальний образ громади. Сільські території надалі розвиваються мляво, фінансування відбувається за залишковим принципом.

 

Модернізаційний сценарій

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

 

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

  1. Внаслідок тиску Заходу на РФ військове протистояння на Сході України припиняється
  2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються
  3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.
  4. ВВП країни  зростає.
  5. Гривня стабільна
  6. Інвестиційна привабливість країни покращується
  7. Державні інвестиції на розвиток інфраструктури дозволяють суттєво покращити стан доріг та дорожньої інфраструктури
  8. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні»
  9. Доходи населення поступово зростають
  10. Соціальна політика держави мінімізує ризики росту неплатежів внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги
  11. Ефективно працює ДФРР
  12. Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку

 

Базові припущення – місцевий рівень:

  1. Суворо дотримується правоохоронне законодавство в галузі – ліквідовуються наслідки порушень.
  2. Сформовані базові планувальні документи громади: стратегія, зонування земель громади, схему планування громади, інвестиційний паспорт громади.
  3. Створюється на території громади Нобельський національний природний парк, у наслідок чого у  громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для туристів та інвесторів.
  4. Створюються привабливі інвестиційні пропозиції, насамперед, в аграрному секторі
  5. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реціпієнтом Державного Фонду регіонального розвитку
  6. Громада ефективно використовує державні субвенції на розвиток інфраструктури
  7. Дещо покращується інфраструктура внаслідок надходжень додаткових коштів до бюджету в рамках фінансової децентралізації

 

Що відбувається:

Громада позиціонує себе як екологічно чисту територію в мальовничому природному регіоні, в основі економіки якої – розвиток органічного сільського господарства та переробки вирощеної продукції та розвиток сільського зеленого туризму. Внаслідок злагодженої політики регіону і громади формуються і просуваються на інвестиційні ринки привабливі інвестиційні пропозиції. Залучення стратегічних інвесторів дозволить радикально змінити образ громади. Супутніми послугами у новоствореному Нобельському національному парку стають екологічний, зелений сільський туризм, що забезпечить додаткові надходження для мешканців громади. Зросте кількість робочих місць та рівень доходів населення. Малий і середній бізнес активно розвивається.

Розвиток сільських територій громади забезпечується інвестиціями в аграрний сектор, підтримкою сільських обслуговуючих кооперативів та неаграрними видами бізнесу.

Активна діяльність громади у залученні позабюджетних коштів, зокрема з ДФРР, дозволить поступово покращити інженерну та соціальну інфраструктуру.

 

4.3. Стратегічне бачення розвитку Локницької громади

(за результатами засідання робочої групи 16 жовтня 2018 року)

 

  • Локницька громада – активна інвестиційно-приваблива та водночасекологічно  чиста територія агропромислового розвитку. Туристично приваблива громада, затишна і комфортна для проживання з щирими, добрими, привітними людьми.

 

4.4. SWOT/TOWS-аналіз Локницької громади

 

Таблиця 4.Фактори SWOT Локницької громади (за результатами засідання робочої групи 16 жовтня 2018року)

 

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Прикордонне положення. Громада знаходиться на відстані 17 км від границі з Білорусією.

2. Привабливе природне середовище (ліси, озера).

3. Наявність вільних земельних ділянок.

4. Лісистість території складає 4500 га.

5. Наявність родовищ корисних копалин  (торф, пісок).

6. Розвинуті народні промисли (вишивка, бджільництво, ткацтво).

7. Наявність Національного природного парку Нобельський.

1. Низька якістьавтомобільнихдоріг.

2. Низька якість мобільного зв’язку, відсутній швидкісний інтернет.

3. Відсутність містобудівної документації населених пунктів громади.

4.Віддаленість громади від залізничного сполучення та магістральних автодоріг.

5.Наявність територій, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.

6. Високий рівень безробіття у громаді.

7. Недостатня матеріальна база рекреації.

8. Низькопродуктивні землі.

9. Відсутність центру швидкої допомоги

Можливості

Загрози

1. Економічне піднесення у державі.

2. Зростання популярності внутрішнього  туризму.

3. Зростання інвестиційної привабливості України.

4. Зростаннясвітовогопопиту на продовольство та органічнупродукцію.

5. Поглиблення співпраці з ЄС.

6. Популяризаціяекологічного способу життя.

7. Збільшення квот ЄС на вивіз продукції.

8. Будівництво транспортного коридору.

1. Продовження війни на сході України.

2. Корупція та кругова порука  в державі.

3. Нестабільна політична ситуація у державі.

4. Високий податковий тиск.

5. Старіння населення.

6. Природні катаклізми.

7. Міграція населення.

 

SWOT/TOWS-аналіз виявляєвзаємозв‘язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити,як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні викликимають стратегічне значення для Локницької громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльніпереваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий.

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

 

Підтримують

Сильні сторони

 

 

Можливості

 

 

1. Прикордонне положення. Громада знаходиться на відстані 17 км від границі з Білорусією.

1. Економічне піднесення у державі.

 

 

 

2.Привабливе природне середовище (ліси, озера).

 

2. Зростання популярності внутрішнього  туризму.

 

 

 

3. Наявність вільних земельних ділянок.

 

3. Зростання інвестиційної привабливості України.

 

 

 

4. Лісистість території складає 4500 га.

 

4. Зростання світового попиту на продовольство та органічну продукцію.

 

 

 

5. Наявність родовищ корисних копалин  (торф, пісок).

 

 

5. Поглиблення співпраці з ЄС.

 

 

 

6. Розвинуті народні промисли (вишивка, бджільництво, ткацтво).

6. Популяризація екологічного способу життя.

 

 

 

7. Наявність Національного природного паркуНобельський.

 

7. Збільшення квот ЄС на вивіз продукції.

 

 

8. Будівництво транспортного коридору.

 

 

Рис. 7. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»
Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

 

Слабкі сторони

Зменшують

 

Можливості

1. Низька якість автомобільних доріг.

1. Економічне піднесення у державі.

 

 

 

2. Низька якість мобільного зв’язку, відсутній швидкісний інтернет.

2. Зростання популярності внутрішнього  туризму.

 

 

 

3. Відсутність містобудівної документації населених пунктів громади.

 

3. Зростання інвестиційної привабливості України.

 

 

 

4. Віддаленість громади від залізничного сполучення та магістральних автодоріг.

4. Зростання світового попиту на продовольство та органічну продукцію.

 

 

 

5.Наявність територій, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС

 

5. Поглиблення співпраці з ЄС.

 

 

 

6. Високий рівень безробіття у громаді.

 

6. Популяризація екологічного способу життя.

 

 

 

7. Недостатня матеріальна база рекреації.

7. Збільшення квот ЄС на вивіз продукції.

 

 

 

8. Малопродуктивні землі.

 

 

8.  Будівництво транспортного коридору.

 

 

 

9.Відсутність центру швидкої допомоги

 

 

Рис. 8. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

 

Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

Посилюють

Слабкі сторони

 

 

Загрози

1. Низька якість автомобільних доріг.

  1. Продовження війни на сході України.

 

 

 

  1. Низька якість мобільного зв’язку, відсутній швидкісний інтернет.
 

2.  Корупція та  кругова порука  в державі.

 

 

 

  1. Відсутність містобудівної документації населених пунктів громади.

3.  Нестабільна політична ситуація у державі.

 

 

 

  1. Віддаленість громади від залізничного сполучення та магістральних автодоріг.
 

4.  Високий податковий тиск.

 

 

 

  1. Наявність територій, забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.

 

  1. Старіння населення.

 

 

 

  1. Високий рівень безробіття у громаді.

 

  1. Природні катаклізми.

 

 

 

  1. Недостатня матеріальна база рекреації.

 

  1. Міграція населення.

 

 

 

  1. Малопродуктивні землі.

 

 

 

 

  1. Відсутність центру швидкої допомоги

 

 

Рис. 9. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку:

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

  • Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України. З урахуванням таких сильних сторін Локницької громади, як розвинуте лісове господарство, значний туристичний потенціал, наявність достатньої кількості трудових ресурсів, наявність достатньої кількості сільськогосподарських земель та земель не сг призначення, такі можливості стимулюватимуть підтримку розвитку сільського органічного землеробства, що разом з очікуваним підвищенням доходів населення та зацікавленістю європейських споживачів, призведе до зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення Локницької громади.
  • Серед населення України та Європи зростає популярність сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму, чим може скористатися Локницька громада, у якій находиться Національний природний парк Нобельський, природні озера, має пам’ятки історії та архітектури.
  • Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

 

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

  • Низький рівень побутового забезпечення у більшості сільських поселеннях громади, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усунуті завдяки бюджетній підтримці, що надається для об‘єднаних громад, а також фінансовими ресурсами з ДФРР.
  • Інвестиційна активність та покращання бізнес-клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді та, в якійсь мірі, покращання якості надання адміністративних послуг. Водночас, активне використання механізмів державної підтримки громад (пряма бюджетна підтримка та ДФРР) дозволить набути досвіду у залученні й позабюджетних коштів.
  • Підвищення підприємницької активності також може збільшитися за рахунок створення Національного природного парку Нобельський, зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму.

 

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

  • Згортання реформ та, як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки ОТГ обмежуватиме реконструкцію доріг.

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

 

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT/TOWS-аналізу та висновках, члени робочої групи обрала як базову динамічну (конкурентну стратегію), яка передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі. При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони.

Таким чином були обрані дві головні сфери зосередження зусиль на розвиток Локницької громади:

 

1. Сталий економічний розвиток, оскільки наявний у громади потенціал та підприємницька ініціатива надають широкі можливості для свого розвитку, додатково сільські території мають великий потенціал для включення в економіку рекреаційно-туристичної сфери громади.

 

2. Підвищення якості життя, оскільки саме там існує найбільше відставання, що призводить до негативних соціальних та демографічних наслідків, але разом з тим сільські території мають великий потенціал щодо залучення інвестицій та включення в економіку громади, зокрема, у сектор виробництва та переробки екологічної с/г продукції.

Для досягнення стратегічного бачення, за кожною стратегічного ціллю були визначені операційні цілі. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою. Стратегічні цілі повинні давати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади:

 

 

Локницька громада - активна інвестиційно-приваблива та водночас екологічно  чиста територія агропромислового розвитку. Туристично приваблива громада, затишна і комфортна для проживання з щирими, добрими, привітними людьми.

 

1. Сталий економічний розвиток

1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

2.1. Покращення інфраструктури у громаді(освітлення, дороги).

1.2. Розвиток аграрного вироб-ництва і переробки с/г продукції

2.2. Покращення медичних послуг

2. Підвищення якості життя

2.3. Модернізація освітніх закладів.

1.3. Розвиток сільського зеленого туризму

1.4. Впровадження енергоефектив-них технологій у громаді

2.4. Розвиток культури та спорту

Фото без опису

 

Рис. 10. Стратегічне бачення, стратегічні та операційні цілі

Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметься досягнути цілей свого розвитку.

 

 

Таблиця 5.    Стратегічні, операційні цілі та завдання

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

 

1. Сталий економічний розвиток

1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

1.1.1. Створення переліку інвестиційно-привабливих ділянок

 

1.1.2. Здійснити вибір земельної ділянки та торги під заправку

 

1.1.3. Здійснити інвентаризацію комунального майна

1.1.4. Виготовлення генерального плану населених пунктів громади

 

1.2. Розвиток аграрного вироб-ництва і переробки с/г продукції

1.2.1. Придбати для комунального підприємства холодильні установки для заморозки дикоросів

 

1.2.2. Відкриття міні-пекарні на території громади

1.2.3. Придбання подрібнювача гілок та іншого обладнання для комунального підприємства

 

1.3. Розвиток сільського зеленого туризму

1.3.1. Проведення благоустрою територій

1.3.2. Створення та облаштування рекреаційної зони відпочинку на березі біля водойми 

1.3.3. Розробка та створення екологічних стежок

 

1.4. Впровадження енергоефективних технологій у громаді

1.4.1. Встановлення енергозберігаючих вікон та дверей в комунальних закладах соціальної сфери

1.4.2.Встановлення системи опалення у будинку культури с.Локниця

1.4.3. Капітальний та поточний ремонт адмінприміщень  старостинських округів

 

2. Підвищення якості життя

2.1.Розвиток інфраструктури сільських територій

2.1.1. Встановлення контейнерів для роздільного збору сміття на території громади

2.1.2. Встановлення та ремонт вуличного освітлення

2.1.3. Проведення капітального ремонту комунальнихдоріг на території громади

 

2.1.4. Проведення поточного ремонту комунальних доріг громади

2.1.5. Впорядкування паспортизованих сміттєзвалищ та ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ

2.1.6. Створення центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу)

 

2.1.7. Створення добровільної пожежної команди

2.1.8. Створення поліцейської станції на території громади

 

2.2. Покращення медичних послуг

2.2.1. Капітальний та поточнийремонт медичних закладів

2.2.2. Забезпечення водопостачанням ФАПів

 

2.2.3.  Придбання автомобіля в Кухченську ЛАЗПСМ

2.2.4. Забезпечення медичним обладнанням лікувальних закладів

 

2.3 Модернізація освітніх закладів.

2.3.1. Проведення капітального та поточного ремонту закладів освіти

2.3.2. Модернізація системи опалення в закладах освіти.

2.3.3. Оснащення та забезпечення навчально-матеріальної бази закладів освіти

2.3.4. Будівництво освітнього закладу

 

2.4.1. Встановлення та облаштування дитячих майданчиків в населених пунктах громади

2.4.2. Встановлення та облаштування спортивних майданчиків

2.4.3. Встановити та облаштувати міні-футбольне поле

2.4.4. Створення можливостей для забезпечення культурних та спортивних потреб населення громади

2.4.5. Капітальний та поточний ремонт закладів культури

2.4.6. Модернізація інфраструктури закладів культури та спорту

 

2.4. Розвиток культури та спорту

 

 

Стратегічна ціль 1. Сталий економічний розвиток

 

СелоЛокниця, а зараз вже й Локницька об’єднана територіальна громада, зовні асоціюється, насамперед, з Поліссям, де розміщено озеро Нобель, проходить  найдовша у Європі вузькоколійка Зарічне – Антонівка. Більшість робочих місць створюють лісогосподарські та переробні підприємства – 17% та 57% відповідно. Решта робочих місць – у бюджетній сфері, будівництві, торгівлі, а також самозайнятість у малому бізнесі та одноосібному с/г виробництві.

У середньостроковій перспективі економічний профіль Локницької громади будуть формувати активний розвиток сільського зеленого туризму та екологічне сільськогосподарське виробництво та переробка с/г продукції.

Аналіз виявляє потенційну економічну нішу у сфері туризму: його базою є значна кількість об’єктів природно-заповідного фонду на території громади (пізнавальний туризм, подієвий туризм),екологічно чиста та водночас унікальна за мальовничістю територія, наявність Нобельського національного природного парку.

Більшої ваги в економіці громади повинен набути малий і середній бізнес як обслуговуючий кластер сільського господарства, тому завданням громади є розвиток інфраструктури підтримки бізнесу.

Ці та інші можливості були розглянуті членами Робочої групи зі стратегічного планування та знайшли відображення у 4 операційних цілях та 14 завданнях, через які планується досягати цілі.