Три роки тому 25 січня 2020 року Локницька територіальна громада втратила захисника.
Три роки тому Локницька громада втратила воїна-захисника Михайла Михайловича Ошурка 25.01.2020 року, загинув під час несення служби поблизу с. Троїцьке (Попаснянський район, Луганська область). Посада: Розвідник-гранатометник.
Ошурко Михайло народився 05.09.1998 р. с. Кутин Зарічненського району Рівненської області. Закінчив Кутинську середню школу. Три роки навчався у Рівненському вищому професійному училищі Департаменту державної служби охорони при МВС України, де здобув спеціальність інкасатора та охоронника. Після закінчення училища мав пропозиції піти працювати у охоронні фірми, однак вирішив спершу відслужити в армії У 2018 році був призваний на строкову службу. Проходив підготовку в навчальному центрі «Десна». Був направлений на службу в артилерійську військову частину. Під час служби прийняв рішення підписати контракт і продовжити службу. Як солдат – контрактник був направлений в зону ООС. Розвідник – гранатометник відділення оптичної розвідки. Перебуваав на другій лінії бойових дій, в районі Попасної на Луганщині.
Власне, те, що Михайла Ошурка взяли в армію, унікальний випадок, адже у нього серце було розташоване у правій стороні грудей, не так, як у всіх зліва. Цю вроджену свою фізіологічну особливість хлопець не став використовувати, щоб звільнитися від призову в армію. Навпаки, юнак дуже хотів піти до війська, тим більше, що зі здоров'ям у нього, як показували неодноразові, ще з дитинства спостереження, не було жодних відхилень. Михайло зростав вихованим, дружелюбним, витривалим хлопцем та хорошим спортсменом. Зокрема, дуже любив футбол, грав не тільки за команду свого села, а й за команду с. Кухче та смт. Зарічне, в які його часто запрошували. Виступав не раз за рівненські футбольні команди, коли вчився в училищі. Мав багато спортивних грамот та медалей, а в 2014 році отримав кубок як кращий футбольний нападник.
Похований солдат на сільському кладовищі у рідному селі Кутин.
Залишилися у захисника батьки та сестра.
Щиро співчуваємо батькам загиблого Героя. Прийміть слова подяки за те, що виховали такого патріота України і нехай Господь Бог допомагає вам перенести цю важку біль втрати.
Про наших загиблих ми повинні говорити кожен день. Адже поки про них ми пам'ятаємо - вони живі.
Герої не вмирають! Вічна пам'ять!
