Рішення №1315 «Про затвердження Стратегії розвитку Локницької сільської ради до 2027 року.»

Кількість переглядів: 10

Про затвердження Стратегії розвитку Локницької сільської ради  до 2027 року.

Розглянувши Проект Стратегії розвитку Локницької сільської ради до 2027 року, розроблену виконавчим комітетом сільської ради та робочою групою з підготовки Стратегії розвитку громади, відповідно до статтей 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про стратегічну екологічну оцінку», з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695, зі змінами, Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 №265, з метою забезпечення сталого економічного та соціального розвитку громади, Локницька сільська рада

                                                          ВИРІШИЛА:

        1. Затвердити Стратегію розвитку Локницької  сільської ради на період до 2027 року (додаток № 1). 

2. Структурним підрозділам виконавчого комітету Локницької сільської ради, підприємствам, установам та організаціям, які здійснюють свою діяльність на території громади усіх форм власності, враховувати основні положення Стратегії розвитку Локницької  сільської ради на період до 2027 року та Плану реалізації Стратегії.

3.Секретарю сільської ради оприлюднити Стратегію розвитку Локницької сільської ради на період до 2027 року на офіційному сайті Локницької сільської  ради.

         4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію з питань бюджету, комунальної власності та соціально-економічного розвитку.

Сільський голова                                                                 Петро ХАРКОВЕЦЬ

Стратегія розвитку Локницької сільської ради до 2027 року

                                                         2025 рік

Зміст

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ…..………………………………………………………………………………..3

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ.………………………………………………………….4

1. ВСТУП………………………………………………………………………………………………………….5
2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ………………………………………………………...6
3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ………………………………………………………………9
   1. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ………………………………………………………………………………….12
   2. ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ……………………………………………….…………………………13
   3. ІНФРАСТРУКТУРА ЛОКНИЦЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ………………………...……..……………13
   4. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС…………………………………………………….………………..16
   5. ФІНАНСОВО-БЮДЖЕТНА СФЕРА…………………………………………………………………..17
4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ……………………………………………………..21
   1. ДЕЯКІ ПРОГНОЗИ РОЗВИТКУ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ ДО 2025 РОКУ………...…….……21
   2. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ……………………………………….………....22
   3. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ………………………..……..24
   4. SWOT/TOWS-АНАЛІЗ ЛОКНИЦЬКОЇ ГРОМАДИ……………………………………………..……24
5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ………………………………………………...….29

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 1. СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК………………………………..……..31

Операційна ціль 1.1. Підтримка розвитоку малого та середнього бізнесу…………………..…….32

Операційна ціль 1.2. Розвиток аграрного виробництва і переробки с/г продукції………….....…33

Операційна ціль 1.3. Розвиток сільського зеленого туризму………………………………………...33

Операційна ціль 1.4. Впровадження енергоефективних технологій у громаді……...……….…...34

СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ………………………………………….…..35

Операційна ціль 2.1. Покращення інфраструктури у громаді……………………………………......35

Операційна ціль 2.2. Покращення медичних послуг………………………………………………..…36

Операційна ціль 2.3. Модернізація освітніх закладів…………………………………………..……..37

Операційна ціль 2.4. Розвиток культури та спорту………………………………………………..…..38

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ………………………………………………………………………...…40

ЧАСОВІ РАМКИ І ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ………………………………………………………….……..40

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 1. СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК………………………………………………………………………………41

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ПОКАЗНИКИ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 2. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ЖИТТЯ……………………………………………………………………………………………..43

ПРИПУЩЕННЯ ТА РИЗИКИ………………………………………………………………………………44

РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………………………………………………………………..45

7. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ………………………..46

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ………………………………………………….46

ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СТРАТЕГІЇ…………………………………………………………..….47

8. КАТАЛОГ ТЕХНІЧНИХ ЗАВДАНЬ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ……………………..48

ТЕХНІЧНІ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 1. «СТАЛИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК»………………………………………………….……………48

ТЕХНІЧНІ ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТИ МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ 2. «РОЗВИТОК ТЕРИТОРІЙ»………………………………………………………………………………..63

Перелік таблиць

Таблиця 1. Принципи місцнвого розвитку……………………………………………………………..6

Таблиця 2. Учасники Робочої групи з підготовки Стратегії…………………………………………6

Таблиця 3. Населені пункти Локницької ТГ та їх характеристика…………………………….…..11

Таблиця 4. Фактори SWOT Локницької громади (за результатами засідання робочої групи 16 жовтня 2018 року)…………………………………………………………………………………………24

Таблиця 5. Стратегічні, операційні цілі та завдання………………………………………………...30

Таблиця 6. Стратегічна програма 1. «Сталий економічний розвиток» та території впливу….40

Таблиця 7 Орієнтовний фінансовий план Програми «Сталий економічний розвиток»…..…...41

Таблиця 8. Стратегічна програма 2. «Підвищення якості життя» на території впливу……..…42

Таблиця 9. Орієнтовний фінансовий план Програми «Підвищення якості життя»………...…..43

Перелік скорочень

ВВП – валовий внутрішній продукт

ВРП – валовий регіональний продукт

ДНЗ – дошкільний навчальний заклад

ЄС – Європейський Союз

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ЗНО – зовнішнє незалежне оцінювання

ЗУ – Закон України

КУВ – Комітет з управління впровадженням стратегічного плану

МСБ – малий та середній бізнес

МТД – міжнародна технічна допомога

ОДА – обласна державна адміністрація

ОМС – органи місцевого самоврядування

ОТГ – об‘єднана територіальна громада

ПТНЗ – професійно-технічні навчальні заклади

РДА – районна державна адміністрація

СОК – сільськогосподарський обслуговуючий кооператив

ТЗ – технічне завдання на проект місцевого розвитку

ТПВ – тверді побутові відходи

ЦНАП – центр надання адміністративних послуг

Вітальне слово сільського голови

Шановні мешканці Локницької гомади  громади!

Локницька  об’єднана територіальна громада утворена 24 травня 2016 року в рамках адміністративно-територіальної реформи та Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». До її складу увійшли 4 сільські ради та 14 населених пунктів. Адміністративний центр громади розташований у селі Локниця.

Процес об’єднання супроводжувався різними труднощами, які вдалось подолати. Зараз ми знаходимось на важливому етапі свого розвитку, адже існуємо вже не просто як окремі населені пункти, а як повноцінна територіальна громада  громада.

Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу об’єднаної територіальної громади, до об’єднання мав свої власні пріоритети розвитку та власну систему ціностей щодо управління ресурсами. Після об’єднання ці пріоритети мають бути переглянуті та вироблені єдині підходи до управління «об’єднаними» ресурсами громади. Стала очевидною потреба формування стратегії розвитку громади, яка б з’єднала території колишніх сільських рад не тільки у вигляді адміністративно-територіального утворення, а сприяла усвідомленню людей жити однією великою родиною. Виникла необхідність розробити документ, який розглядає процес стратегічного управління територією об’єднання територіальної громади в єдності всіх населених пунктів.

При розробці Стратегії розвитку громади необхідно врахувати пропозиції, думки, бачення розвитку всіх верств населення, тому була створена робоча група, в яку увійшли представники громадкості,адміністративних одиниць, які увійшли до складу Локницької об’єднаної територіальної громади, депутатів, громадських активістів, фахівців та органівмісцевого самоврядування. Загалом, це соціально актині люди різних професій та вікових категорій. Окрім того, у громаді провели опитування мешканців, які висловили свою думку щодо проблем розвитку та бачення того, якою має бути наша громада у майбутньому. Всі думки були враховані під час підготовки цього документу.

Процес стратегування відбувався за експертної підтримки, забезпеченої Рівненським відокремленим підрозділом установи «Центр розвитку місцевого самоврядування», що працює в рамках програми «U-LEAD з Європою» та фінансується Європейським Союзом і його державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією та надає підтримку українському уряду в здійсненні важливої реформи децентралізації в Україні. Співпраця органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства в питаннях регіонального розвитку є дуже важливою і потрібною.

Заходи, які передбачаються Стратегією, будуть щорічно розглядатись виконавчим комітетом під час розвитку щорічних програм соціально-економічного та культурного розвитку громади.

Виконання заходів, які заплановані в Стратегії, вимагає швидких темпів економічного розвитку і значної мобілізації бюджетних коштів, тому виконавчий комітет бере на себе зобов’язання створити необхідні передумови для виконання поставленої мети.

У результаті роботи зі стратегічного планування розвитку Локницька громада отримує документ, завдяки якому зможе раціонально організувати свою діяльність та стратегічно розподілити обмежені ресурси. Наявність стратегії розвитку громади дасть змогу об’єктивно оцінити соціально-економічний та ресурсний потенціали території та сформувати її інвестиційну привабливість.

Бажаю усім нам наполегливості у розвитку та зміцненні нашої громади.

Запрошую до співпраці всіх не байдужих громадян.

З повагою,

Сільський голова

Петро Харковець

1.    ВСТУП

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні у 2014 році, призвів до утворення
28 серпня 2016 року Локницької сільської об’єднаної територіальної громади.

Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

• відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
• потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку,
• збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті Локницька громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як глобалізація економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції за інвестиції та розвиткові ресурси ,військова агресія російської федерації,міграційні процеси.

Відповіддю на ці та деякі інші виклики може дати  оновлення діючої стратегії розвитку з врахуванням сьогоднішніх загроз та викликів. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.

Під час оновлення статегії розвитку громади відбувалось узгодження цілей та звадань

• зі стратегіями вищого рівня – області, країни. Наразі, стратегії вищого рівня розроблені на період до 2027 року.

2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОПИС ПРОЦЕСУ РОБОТИ

Підготовка стратегічного плану відбувалася у відповідності до методології, запропонованої Проектом Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» та Інститутом громадянського суспільства (м. Київ).

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку, - як це викладено в таблиці.

• 1. Принципи місцевого розвитку

Залучення широкого кола громадян до творення стратегічного плану розвитку територіальної     громади дозволяє, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування  є обов’язкова участь у ньому усіх активних та заці­кавлених представників громади. Розроблена таким чином  стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміц­нення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.

Розпорядженням сільського голови від 23 жовтеня 2025 року №190 було затверджено робочу групу з оновлення Стратегії розвитку Локницької сільської ради до 2027 року та визначено персональний склад робочої групи.

• 2. Учасники Робочої групи з оновлення Стратегії

Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

• дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Локницької громади за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
• проведення жовтні-листопаді 2025 року опитування 1 000 мешканців та 15 представників бізнесу.

28 жовтня 2025 року в приміщенні сільської ради с.Локниця відбулося перше засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

• презентація та обговорення результатів стратегічного аналізу громади,
• формулювання та обговорення прогнозів та сценаріїв розвитку громади,
• проведення SWOT-аналізу – ідентифікація факторів SWOT.

На основі напрацювань засідання Робочої групи був розроблений проект SWOT-матриці – проведений аналіз взаємозв’язків факторів SWOT через матрицю SWOT/TOWS та підготовлені базові аналітичні висновки щодо порівняльних переваг, викликів та ризиків розвитку Локницької громади.

19 листопада 2025 року в приміщенні сільської ради відбулося друге засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені:

• визначення стратегічних, операційних цілей та завдань стратегії,
• оголошення про підготовку технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії.

Упродовж листопада-грудня 2025 року відбувалася підготовка технічних завдань на проекти розвитку, які відповідають завданням Стратегії. Усього за цей період зацікавленими у розвитку Локницької громади, представниками місцевого самоврядування, місцевих органів державної влади, бізнесу, громадських організацій було підготовлено 5 ідей, загальна вартість яких перевищує 3 млн. грн.

08 грудня  2025 року відбулося третє засідання членів Робочої групи, під час якого були проведені відбір та корегування технічних завдань на проекти розвитку для плану реалізації Стратегії.

Усі засідання Робочої групи проводилися у відкритому режимі, тому усі бажаючі мали можливість брати участь в розробці Стратегічного плану.

3.    КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

Рис. 1. Вараський район                          

Рис.2. Мапа Локницької територіальної громади

Локницьку територіальну громаду утворено відповідно до ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 24 травня 2016 року № 36 з центром в с.Локниця Зарічненського району Рівненської області, шляхом об'єднання Локницької, Кутинської, Кухченської та Нобельської сільських рад.

До складу Локницької сільської ради увійшли населені пункти: с. Локниця, с.Храпин, с.Кутин, с.Любинь, с.Кутинок, с.Задовже, с.Заозер’я, с.Нобель, с.Млин, с.Дідівка, с.Котира, с.Кухче, с.Новосілля, с.Радове з адміністративним центром у с. Локниця Зарічненського району Рівненської області.

В 2020 році відбулося розширення територіальних меж Локницької громади, приєдналося 6 населених пунктів: с. Сенчиці, с. Дубчиці, с. Омит, с. Прикладники, с. Гориничі, с. Ниговищі. та відбулося об'єднання двох районів: Зарічненського і Володимирецького, та створено новий Вараський район.

Перші вибори сільського голови та депутатів ради відбулися 28 серпня 2016 року.

Таблиця 3. Населені пункти Локницької ТГ та їх характеристики

Адміністративний центр Локницької сільської ради розташований у с.Локниця по вулиці Центральна, 55. Село Локниця розташоване на північному заході Вараського району Рівненської області за 220 кілометрів від обласного центру м.Рівне та за 131 км від районного центру м. Вараш..

Локницька територіальна громада розташована у північно-західній частині Вараського району Рівненської області. Рельєф території населених пунктів рівниний. Грунтовий покрив представлений дерново-підзолистими грунтами.

Межує з Любешівською громадою Волинської області, Зарічненською громадою та з республікою Білорусь.

3.1. Природніі ресурси

Територія сільської ради становить 36288,4 тис гектара (10,8% від загальної території Вараського району). Землі запасу – 2623,5 тис гектара (7,2%), землі лісового призначення – 11349,8 тис гектара (31,2%), землі житлової та громадської забудовани – 635,1 тис гектара (1,7%), землі водного фонду – 1825,1 тис гектара (5,0%), землі с/г призначення – 14593,3 тис. гектар (40,2 %) землі у користувані підприємств – 2502,1 тис. гектара (6,8 %), землі у користувані громади – 2754,3 тис. гектар (7,6 %), заклади установ – 5,0 тис. гектара (0,01 %).

Рис.3. Структура земельного фонду Локницькоїсільської ради

До складу Локницької територіальної громади входить 20 населених пунктів. Питома вага сільської ради в Вараському районі за територією – 10,8 %, населеня – 4 %.

Загальна протяжність сільської ради від населеного пункту Локниця до всіх крайніх населених пунктів становить 29,5 км.

Площа лісів становить 11349,8 тис гектара, лісистість 31,2 %. Середня забезпеченість лісом на одного жителя громади становить 2,0 гектара. Локницька ТГ багата водними ресурсами. Територією громади протікає три річки: Веселуха, Стохід, Прип′ять та є п'ять озер: Задовження, Посвідське, Засвідське, Нобельське, Омитське.

Територією сільської ради проходить траса державного значення Любешів-Морочнне-Пінск.

Сільська рада має зручне географічне положення, автошляхи дають змогу дістатись до обласного центру – м. Рівне, автомобільнними шляхами – 220 км.

3.2. Демографічна ситуація

Населення сільської ради станом на 1 січня 2025 року становило 5,050 тис.осіб населення. Щільність населення – 0.05 осіб на 1 кв.км.

Загальна чисельність пенсіонерів сільської ради станом на 01.01.2025 становила 1,286 тис осіб.

З 2016 року спостерігається зниження чисельності населення за рахунок скорочення народжуваності та значних міграційних процесів. За цей період кількість населення громади зменшилася – на 89 осіб або 1,6%.

Демографічне навантаження в громаді становить на 1000 осіб працездатного віку 26,8%.

3.3. Інфраструктура Локницької сільської ради

Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення сільської ради здійснюється автомобільним видом транспорту. Територією громади проходить траса державного значення Любешів – Морочне – Пінск. Крім того, ціла мережа інших доріг в населених пунктах та між ними з твердим покриттям, щебеневим, гравійним, шлаковим. Протяжність автомобільних шляхів загального користування – 65,0 кілометра з них: з твердим покриттям – 32,64 км(асфальтне покриття - 17.6 км, щебеневе, гравійне, шлакове покриття – 15,04 км).

Перевезення пасажирів проводять приватні перевізники. Автомобільний транспорт мережі приміський та міжміських автобусних маршрутів забезпечує перевезення пасажирів в межах громади та зв’язує з: с-ще Зарічне, м. Дубровиця, м. Сарни, м. Рівне. Автобусним сполученням охоплено всі населені пункти.

За останні роки спостерігається позитивна динаміка у сфері телекомунікаційних, поштових послуг, в основному за рахунок збільшення надання послуг мобільного зв’язку.

Населення має можливість отримувати аудіовізуальну інформацію національних мовників через супутникове та ефірне мовлення.

Населені пункти територіальної громади електрифіковані. Послуги мобільного зв’язку в громаді надають ПРАТ «Київстар», ПРАТ «ВФ Україна». Кількість абонентів мобільного зв’язку становить близько 4,4 тис одиниць.

Значне зростання показує проникнення Інтернету в населені пункти громади. Проводовий доступ наявний майже у всіх населених пунктах. Безпровідний доступ надає ТОВ «Інтертелеком», «Київстар», «ВФ Україна». Стабільне покриття наявне на території сільської ради.

Мережа об’єктів поштового зв’язку нараховує одне стаціонарне  відділенення  зв’язку «Укрпошта» в с.Кухче та пересувні відділення по селах громади . Найбільшу частину загального фінансового обсягу «Укрпошти» складають кошти, що зосереджені у секторі фінансових послуг: виплата пенсій, грошової допомоги, відправлення поштових переказів, приймання платежів та торговельної виручки. Однією з традиційних і пріорітетних послуг «Укрпошти» є організація передплати у населених пунктах громади та доставка споживачам періодичних видань.

Електропостачання в сільській раді зхдійснює ПрАТ «Рівнеобленерго».

В населених пунктах  територіальної громади використовується пічне опалення та твердопаливні котли.

Набуває поширення використання твердопаливних котлів, як серед населення, так і в бюджетних установах. Починаючи з 2017 року в закладах соціальної сфери, що перебувають в управлінні сільської ради, встановлено 6 твердопаливних котлів загальною потужністю
350 МВт. Це дозволяє використовувати місцеві види палива.

У системі освіти на території сільської ради функціонують 4 заклади освіти, з них 4-ліцеї. В закладах освіти навчається 719 учнів у 51 класах, навчальний процес забезпечує 168 працівників, з них 111 вчителі.Є 1 заклад дошкільної освіти та  4 структурних підрозділів з короткотривалим перебуванням дітей. Дошкільну освіту отримують 60 вихованців у 5 групах, виховний процес забезпечує 16 працівників, з них 9 осіб педагогічного складу.

Заклади дошкільної освіти охоплюють 47% дітей дошкільного віку, при цьому середня наповнюваність групи становить 20,5 осіб.

Мережа закладів охорони здоров’я територіальної громади, що обслуговує населення Локницької сільської ради Вараського району Рівенської області складає
6 закладів охорони здоров’я –3 лікарські амбулаторії загальної практики/сімейної медицини та 3 фельдшерсько-акушерські пункти, які фінансуються за рахунок НСЗУ та місцевого бюджету.

Населенню громади надається необхідна безоплатна медична допомога з «Програмою надання громадянам гарантованої державною безоплатної медичної допомоги», яка затверджена Постановою КМУ № 955 від 11.07.2002.

На території Локницької сільської ради функціонує 13 закладів культури (1 будинок культури та 12 сільських клубів), в яких працює 11,25 штатних одиниць. В закладах культу діє 26 об'єктів дозвілля. Усі клубні установи забезпечені технічними засобами, обладнанням та апаратурою, що сприяє ефективній роботі у підготовці та проведені культурно-масових заходів. Для задоволення культурних естетичних та духовних потреб населення в закладах культури функціонує 25 аматорських формувань, в якиї займається 206 учасників різновікових категорій.На протязі року працівниками культури та учасниками  художньої самодіяльності було підготовлено та проведено концерти та вистави в загальній кількості 83 заходи. Працівниками культури проведено 1064 культурно-освітніх та розважальних заходів (в т.числі вечори відпочинку), 65 суспільно-політичних заходів. Організовано та проведено 21 виставку творів мистецтва місцевих майстрів (8 майтрів мистецтва). Загальна сума надходжень: 1 975 грн, витрати: 1 973 грн.Клубні заклади діють з метою духовного розвитку особистості, формування громадської думки, сприяють консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів національних меншин України. Створюють умови для розвитку народної творчості, задоволення культурних потреб і організації відпочинку населення громади.

В територіальній громаді функціонує 9 - публічно-шкільних бібліотек, із загальною штатною чисельністю 7,5 одиниць. Загальна площа приміщень бібліотеки 417 кв.м. Зареєстрованих користувачів бібліотек, згідно з єдиною реєстраційною картотекою протягом року 3573 осіб. Зареєстровано 3861 користувачів, які відвідали бібліотеку протягом року, 30462 – квідвідувань бібліотеки протягом року зареєстрованих користувачів. Кількість відвідуваних масових заходів, організованих бібліотекою 4776. На протязі 2019 року до бібліотечного фонду надійшло 3332 примірники. Загальна сума надходжень за 2019 рік – 433197 грн, використаних коштів – 438067 грн.

 В 2022 році було відкрито Центр надання адміністративних послуг , який наразі надає населенню 106 послуг, в тому числі соціального характеру. В центрі працює три адміністратори та державний реєстратор.

Створено комунальну установу «Центр з надання соціальних послуг» Локницької сільської ради, яка заходиться в с.Кухче вул.Центральна,1 ,Вараського району ,Рівненської області ,фунціонує з 06.01.2021 року. В комунальній установі працюють 15 робітників: 1- директор установи,14 - соціальних робітників. Згідно з штатним розписом є посада соціального фахівця. Тут надаються такі базові соціальні послуги: екстрене (кризове) втручання, консультування, соціальний супровід, представництво інтересів, посередництво (медіація),соціальна профілактика. На обліку в установі перебувають 103 людини ,з них особи похилого віку,інваліди,безробітні одинокі громадяни, яким надається послуга-догляд вдома. Також на обліку в установі перебувають 12 сімей,які потрапили в складні життєві обставини.

При Локницькій ТГ функціонує добровільна пожежна команда в селі Кухче та місцева пожежна команда в с.Локниця . На балансі перебуває  два  пожежних  автомобіля: ГАЗ – 53 та ЗІЛ-130.Кількість штатних одиниць – 2..Фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.Створення добровільної пожежної команди в с.Кухче та проведення ремонтів пожежних депо  сприяє суттєвій мінімалізації часу прибуття пожежно-рятувальної служби до місця надання допомоги та підвищує рівень безпеки у навколишніх населених пунктах громади. Також це сприяє зменшенню випадків травмувань людей та зменшує матеріальні збитки внаслідок пожеж, ліквідація яких розпочинається на початковій стадії виникнення.

На території громади функціонує Локницьке лісництво філії «Висоцьке лісове господарство» ДП «Ліси України»  з загальною чисельністю 17 працівників.Загальна площа лісництва 9902 гектара. Локницьке лісництво за рік реалізовало 16 000 м³ продукції. Розмір вирощуваної лісовідновлюючої території 45 гектра.Основні лісоутворюючі породи посадочного матеріала: сосна – 155 000 шт, дуб черешчатий – 6 000 шт, дуб червоний – 6 000 шт, горобина чорноплідна – 7 000 шт. Проводиться переробка шишок сосни – 15 тонн в рік з виходом насіння сосни 160 кг. На балансі лісництва: 2 – трактора, ЗІЛ 131 грузовий, автомобіль УАЗ, пожежний автомобіль ГАЗ - 66.

В галузі впроваджуються сучасні технології: комп’ютеризовано та підключено до мережі Інтернет 6 закладів освіти. Функціонує вільна зона wi-fi на території всіх шкіл громади. Підключено та функціонує вільна зона wi-fi на території адмінприміщень: Кухченського старостинського округу, Кутинського старостинського округу, Нобельського старостинського округу, Сенчицького старостинського округу та Локницької сільської ради.

На території громади запровадили фестиваль «Гостинна громада» та свято «День села Кухче» не тільки задля відпочинку, а й для згуртування мешканців громади.Фактор згуртування ОТГ вкрай необхідний. Адже вирішення багатьох питань тепер покладається на громаду та її мешканців. Такі свята необхідні, бо вони згуртовують людей.

Локницька територіальна громада має значний рекреаційний потенціал. В селі Заозер'я: озеро «Задовження» - 65,1 гектара, озеро «Посвідське» - 6,5 гектара. В селі Нобель: озеро «Засвітське» - 21,3 гектара, озеро «Нобельське» - 500,00 гектара, в селі Омит озеро «Омитське» - 57,3 гектара.

На території Локницької об'єднаної територіальної громади створено Нобельський національний природний парк з метою збереження, відтворення та ефективного використання типових і унікальних природніх комплексів Західного Полісся, які мають особливу природохорону, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну ціність. В межах національного парку розташовані озера Нобель, Засвітське. До території національного природного парку включено 25318,81 гектара земель державної власності.

^.

3.4. Господарський комплекс

Провідне місце в економіці сільської ради займає сільське господарство. Основними напрямками є вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур.

       Загально площа сільськогосподарських угідь становить – 14,6 тис. гектара.  На території сільської ради обробіток землі  ведуть 6 (шість ) агроформувань . Товариством  з обмеженою відповідальністю  «Рівненське аграрне підприємство»  взято в оренду - 512,25 га ( землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням  згідно КВЦПЗ -01.03). Товариство  з обмеженою відповідальністю « АК Полісся» орендують  земель  сільськогосподарського призначення площа яких  становить - 1932,25 га . Товариство з обмеженою відповідальністю « Зарічне-агропереробка» - 88,77 га. Товариство з обмеженою відповідальністю  « Маркетсервіс»  - 448,73 га. Товариство з обмеженою відповідальністю « Сім -Сад» -35,15 га.

Галузі промисловості – лісопильне та стругальне виробництво,на території Локницької ТГ зареєстровано 5 підприємств.

У сфері торговельного обслуговування населення мережа підприємств торгівлі та ресторанного господарства сільської ради становить 28 підприємств різних форм власності.

Підприємницькою діяльністю в громаді займаються 36 малих підприємств, а також 26 фізичних осіб-підприємців.

3.5. Фінансово-бюджетна сфера

Основною метою діяльності Локницької  територіальної громади у сфері бюджетно-фінансової політики є формування достатніх ресурсів для фінансування пріорітетних напрямків соціально-економічного розвитку громади та підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

Сутність фінансово-бюджетної політики заключається в поєднанні конкретних цілей та відповідних засобів за допомогою яких вирішуються поставлені задачі.

Загальний обсяг доходів Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2025 рік становить 65870,0 тис. грн., у тому числі власні доходи – 19397,0тис. грн., освітня субвенція – 30449,6 тис. грн., базова дотація – 13624,7 тис. грн..

Найбільшу питому вагу в обсязі власних доходів складає податок на доходи з фізичних осіб – 35,5%, податок на майно – 29,2%, єдиний податок – 26,4 %,рентна плата спеціальне використання лісових ресурсів – 4,9 %, акцизний податок – 0,5 %, адміністративні збори та платежі – 3,5%.

Із загального обсягу видатків бюджету сільської ради 70551,7 тис.грн., найбільший обсяг видатків на утимання загальноосвітніх навчальних закладів – 48800,9 тис. грн., видатків на дошкільну освіту 2810,0 тис. грн., видатки на утримання установ культури – 2215,0 тис. грн., апарат управління – 8678,7 тис.грн.

Обсяг бюджету загального фонду Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2025 рік

Обсяг видатків загального фонду бюджету Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2025 рік

Обсяг видатків спеціального фонду бюджету Локницької сільської ради Вараського району Рівненської області на 2025 рік

        Рис.5. Структура власних доходів за 2025 року

4. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

4.1. Деякі прогнози розвитку Локницької громади до 2027 року

Як вже було зазначено у вступній частині, складність аналізу соціально-економічних тенденцій, і, тим більше, їх прогнозування, для новоутворених об’єднаних територіальних громад полягає у тому, що громади як цілісні  соціально-економічні системи поки що не мають своєї спільної «історії», хоча кожен населений пункт громади має свою окрему «історію». Тому, вивчаючи соціально-економічні тенденції новоутвореної ОТГ, ми розуміємо певну умовність тих даних, які складає математична сукупність даних населених пунктів – суб’єктів нової ОТГ. Наприклад, сумуючи статистичні демографічні дані по громаді, ми частково «губимо» специфіку якогось села, проте виходимо на певні узагальнення картини по всій громаді. Така методологія дослідження ретроспективи соціально-економічних процесів, які відбувалися на території громади до її юридичного визначення і фактичного становлення, доволі умовна, але іншої не існує. Тому, такий аналіз «сукупності даних», не будучи у строгому сенсі науковим, все ж дозволяє побачити якусь загальну картину, а відтак -  і побудувати якісь прогнози на період планування.

Рис 6. Статево-вікова піраміда наявного населення Рівненської області.

Демографічні процеси відзначаються великою інерційністю, а отже, якісь значні демографічні кризи, які відбуваються в певний історичний період, відбиваються на демографічних процесах впродовж наступних десятиліть. Такою демографічною кризою в Україні був різкий спад народжуваності з середини і до кінця 1990-х років, що був спричинений різким падінням рівня життя населення.

Наступні діаграми ілюструють ці процеси.

У старших вікових групах (понад 46 років) спостерігається дисбаланс між чисельністю чоловічого та жіночого населення за рахунок кількісної переваги жінок. Найбільше диспропорція між чоловічим і жіночим населенням є помітною у віковій групі старше 59 років та понад 67 років. При цьому, у віці понад 67 років чисельність жінок перевищує чисельність чоловіків майже вдвічі. Відслідковується розширення діаграми у віковій групі 26 - 29 років (переважно за рахунок чоловічої частини населення), 52 - 55 років та 71 - 76 років – за рахунок жінок. 

Область характеризується суттєвими відмінностями у віковій структурі населення  від вікової структури населення України (станом на 01.01.2013). 

Чисельність постійного населення 

(тис. осіб)

Частка населення

Всього

0 - 17 років

16 - 59 років

60 років і старше

0 – 17 років

16 – 59 років

60 років і старше

Область

1155,8

273,4

717,4

196,0

23,6

62,1

17,0

Україна

45372,7

7990,4

28622,9

9702,1

17,6

63,1

21,4

Зокрема, частка населення працездатного віку та осіб, старших 60 років, в області нижча від середньоукраїнського показника. Проте, частка дітей віком до 18 років  значно вища, ніж в середньому по Україні.

4.2. Сценарії розвитку Локницької громади

            Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору.

            Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

            Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та оптимістичний

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

Інерційний сценарій

Базові припущення – національний рівень:

1. Активні воєнні дії продовжуються в умовах поступового зниження зовнішньої бюджетної та воєнної допомоги.
2. Зростають видатки Бюджету на утримання ЗСУ та ВПК.
3. Гальмується проведення реформ
4. Скорочується чисельність населення за рахунок воєнних втрат та еміграції.
5. ВВП країни продовжує падіння.
6. Інвестиційна привабливість України залишається низькою, рівень залучення інвестицій не зростає
7. Деградують системи управління.
8. Доходи населення не зростають
9. Інтеграція в ЄС гальмується.

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Ідентичність громади визначається лише сільським господарством на шкоду іншим галузям економіки
2. Бізнес-клімат у громаді на тому ж рівні
3. Рівень купівельної спроможності населення постійно знижується
4. Зростає дефіцит кваліфікованих працівників,зокрема через мобілізацію, а також через міграційний відтік жінок і молоді за кордон

Що відбувається:

Населення громади до 2027року суттєво не скорочується.  До 2027 року спостерігатиметься зменшення кількості дітей шкільного віку майже на 5% у порівнянні з 2020 р., тому постане проблема з подальшою оптимізацією шкіл.

Малий і середній бізнес не розвивається. Доходів бюджету громади недостатньо для суттєвого покращення інфраструктури громади – локальне покращення благоустрою спостерігається лише на території с. Локниця, що не може суттєво поліпшити загальний візуальний образ громади. Сільські території надалі розвиваються мляво, фінансування відбувається за залишковим принципом.

Оптимістичний сценарій

Оптимістичний  сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

1. Припинення  воєнних дій на вигідних для України умовах.
2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються
3. Рішуче впроваджуються системні внутрішні реформи ,необхідні для інтеграції в ЄС.
4. ВВП країни  зростає.
5. Гривня стабільна
6. Інвестиційна привабливість країни покращується
7. Масштабна ресурсна підтримка в рамках програми ЄС «Підтримка України».
8. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні»
9. Покращується доступ підприємств до позичкового капіталу та грантів.
10. Повернення і реінтеграція мігрантів
11. Створюються сприятливі умови для започаткування та ведення бізнесу.
12. Започатковуються та діють програми підтримки та професійної реабілітації ветеранів.

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Екологічна ситуація на території громади залишається задовільною.
2. Сформовані базові планувальні документи громади: стратегія, зонування земель громади, схему планування громади, інвестиційний паспорт громади, план управління з відходами.
3. Внаслідок діяльності Нобельського національного природного парку у  громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – громада стає привабливою для туристів та інвесторів.
4. Створюються привабливі інвестиційні пропозиції, насамперед, в аграрному секторі.
5. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реціпієнтом Державного Фонду регіонального розвитку та донорських коштів.
6. Збільшується кількість Фопів.

      7.Покращується інфраструктура громади, що підвищить якість життя населення

Що відбувається:

Громада позиціонує себе як екологічно чисту територію в мальовничому природному регіоні, в основі економіки якої – розвиток органічного сільського господарства та переробки вирощеної продукції та розвиток сільського зеленого туризму. Внаслідок злагодженої політики регіону і громади формуються і просуваються на інвестиційні ринки привабливі інвестиційні пропозиції. Залучення стратегічних інвесторів дозволить радикально змінити образ громади. Супутніми послугами у новоствореному Нобельському національному парку стають екологічний, зелений сільський туризм, що забезпечить додаткові надходження для мешканців громади. Зросте кількість робочих місць та рівень доходів населення. Малий і середній бізнес активно розвивається.

Розвиток сільських територій громади забезпечується інвестиціями в аграрний сектор, підтримкою сільських обслуговуючих кооперативів та неаграрними видами бізнесу.

Активна діяльність громади у залученні позабюджетних коштів, зокрема з ДФРР, дозволить поступово покращити інженерну та соціальну інфраструктуру.

4.3. Стратегічне бачення розвитку Локницької громади

(за результатами засідання робочої групи 28 жовтня 2025 року)

4.4. SWOT/TOWS-аналіз Локницької громади

Таблиця 4.Фактори SWOT Локницької громади (за результатами засідання робочої групи  жовтня 2025 року)

SWOT/TOWS-аналіз виявляєвзаємозв‘язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити,як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні викликимають стратегічне значення для Локницької громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльніпереваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий.

Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Рис. 7. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»

Сектор «Виклики». Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

Рис. 8. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

Рис. 9. Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

Висновки та ідентифікація пріоритетів розвитку:

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

• Прогнозоване продовження євроінтеграційних процесів та реформ в Україні сприятимуть покращенню бізнес-клімату та зростанню зацікавленості інвесторів до України. З урахуванням таких сильних сторін Локницької громади, як розвинуте лісове господарство, значний туристичний потенціал, наявність достатньої кількості трудових ресурсів, наявність достатньої кількості сільськогосподарських земель та земель не сг призначення, такі можливості стимулюватимуть підтримку розвитку сільського органічного землеробства, що разом з очікуваним підвищенням доходів населення та зацікавленістю європейських споживачів, призведе до зростання рівня зайнятості та рівня доходів населення Локницької громади.
• Серед населення України та Європи зростає популярність сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму, чим може скористатися Локницька громада, у якій находиться Національний природний парк Нобельський, природні озера, має пам’ятки історії та архітектури.
• Зростання попиту на продовольство на світовому ринку може привабити інвесторів в аграрний сектор на сільських територіях громади, стимулюватиме розвиток наявних у громаді підприємств виробників та переробників агропродукції, а також харчової промисловості.

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

• Низький рівень побутового забезпечення у більшості сільських поселеннях громади, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами в середньостроковій перспективі можуть бути частково усутуті завдяки  фінансовими ресурсами з ДФРР та донорських коштів.
• Інвестиційна активність та покращання бізнес-клімату може сприяти підвищенню підприємницької активності у громаді та, в якійсь мірі, покращання якості надання адміністративних послуг. Водночас, активне використання механізмів державної підтримки громад дозволить набути досвіду у залученні й позабюджетних коштів.
• Підвищення підприємницької активності також може збільшитися за рахунок діяльності Національного природного парку Нобельський, зростання популярності сільського, зеленого, культурного, світоглядного туризму.

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

• Згортання реформ та воєнні дії , як наслідок цього, скорочення обсягів фінансової підтримки громад обмежуватиме реконструкцію доріг.

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT/TOWS-аналізу та висновках, члени робочої групи обрала як базову динамічну (конкурентну стратегію), яка передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі. При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони.

Таким чином були обрані дві головні сфери зосередження зусиль на розвиток Локницької громади:

1. Сталий економічний розвиток.

Наявний у громади потенціал та підприємницька ініціатива надають широкі можливості для свого розвитку, додатково сільські території мають великий потенціал для включення в економіку рекреаційно-туристичної сфери громади.

2 Громада-комфортна для життя

  оскільки саме там існує найбільше відставання, що призводить до негативних соціальних та демографічних наслідків, але разом з тим сільські території мають великий потенціал щодо залучення інвестицій та включення в економіку громади, зокрема, у сектор виробництва та переробки екологічної с/г продукції.

Для досягнення стратегічного бачення, за кожною стратегічного ціллю були визначені операційні цілі. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою. Стратегічні цілі повинні давати відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади:

Рис. 10. Стратегічне бачення, стратегічні та операційні цілі

Операційні цілі деталізовані в завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом, яким чином громада намагатиметься досягнути цілей свого розвитку.

Таблиця 5.    Стратегічні, операційні цілі та завдання

Стратегічна ціль 1. Сталий економічний розвиток

Село Локниця, а зараз вже й Локницька територіальна громада, зовні асоціюється, насамперед, з Поліссям, де розміщено озеро Нобель, проходить  найдовша у Європі вузькоколійка Зарічне – Антонівка. Більшість робочих місць створюють лісогосподарські та переробні підприємства – 17% та 57% відповідно. Решта робочих місць – у бюджетній сфері, будівництві, торгівлі, а також самозайнятість у малому бізнесі та одноосібному с/г виробництві.

У середньостроковій перспективі економічний профіль Локницької громади будуть формувати активний розвиток сільського зеленого туризму та екологічне сільськогосподарське виробництво та переробка с/г продукції.

Аналіз виявляє потенційну економічну нішу у сфері туризму: його базою є значна кількість об’єктів природно-заповідного фонду на території громади (пізнавальний туризм, подієвий туризм),екологічно чиста та водночас унікальна за мальовничістю територія, наявність Нобельського національного природного парку.

Більшої ваги в економіці громади повинен набути малий і середній бізнес ,як обслуговуючий кластер сільського господарства, тому завданням громади є розвиток інфраструктури

Ці та інші можливості були розглянуті членами Робочої групи зі стратегічного планування та знайшли відображення у 3 операційних цілях та 12 завданнях, через які планується досягати цілі.

Діяльність у межах стратегічної цілі 1 повністю узгоджується зі стратегічними цілями 1 і 2 Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2027 року.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через наступну структуру операційних цілей та завдань.

Операційна ціль 1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу

Ціль скерована на посилення ролі малого і середнього бізнесу в економіці громади, а також на підвищення її інвестиційної привабливості. Проведення аудиту земельних ресурсів у громаді допоможе знайти інвестиційно привабливі території, які будуть виставлені на продаж для залучення інвестицій. Доцільно створити спеціалізовані організації з професійними та мотивованими спеціалістами можуть суттєво активізувати процеси економічного розвитку на території громади.

Завдання 1.1.1. Створення переліку інвестиційно-привабливих ділянок.

Проведення аудиту земельних ресурсів у громаді допоможе знайти інвестиційно привабливі території, які будуть виставлені на продаж для залучення інвестицій. Доцільно створити спеціалізовані організації з професійними та мотивованими спеціалістами можуть суттєво активізувати процеси економічного розвитку на території громади. Їх ключовими функціями зазвичай є:

• формування інвестиційних пропозицій громади;
• просування інвестиційних пропозицій на інвестиційні ринки;
• пошук, залучення та супровід інвестора;
• промоція та маркетинг інвестиційного потенціалу громади;
• підтримка малого і середнього бізнесу;
• координація заходів з реалізації Стратегії розвитку громади

Завдання 1.1.2. Здійснення  інвентаризації комунального майна

Для активізації підприємницької дільності потрібно в першу чергу провести інвентаризацію в громаді. Виявити наявні ресурси та перевірити ефективність їх використання. На основі цього створити базу комунального майна. Майно яке не використовується ефективно передати в оренду підприємцям.

Завдання 1.1.3.Підтримка та сприяння розвитку органічного сільського господарства,ягідництва та садівництва

Завдання 1.1.4.Створення умов для розвитку невеликих переробних підприємств ( деревообробка,заморозка дикоросів,міні-пекарня)

Завдання є дуже важливим  в стратегії Локницької громади. Критично важливим для економічного розвитку громади є не лише підвищення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, а й їх глибинна переробка на території громади з метою подальшого збуту за її межі та виходу на регіональний та національний ринки, хоча частина сільгоспродукції буде споживатися на внутрішньому ринку мешканцями та туристами. Переробні підприємства планується створити за кошти приватних інвесторів (агрофірми). Це початок утворення на території громади нового напрямку підприємства. Це дасть змогу розвиватися сільській місцевості, залучати міжнародні інвестиції, покращувати співпрацю громади та влади у формуванні перспектив розвитку громади та збільшення фінансових надходжень до місцевого бюджету

Завдання 1.1.5. Придбання  обладнання для комунального підприємства

Гілкоподрібнювач на трактор в комунальних господарствах виконує прибирання та подріблення відходів при благоустрої територій. Потрібно поріодично проводити розчищення від пошкоджених і хворих дерев, і гілкоподрібнювач на трактор відмінно справляється з такою роботою. Подрібнювач  безпосередньо на місці перетворює зрізані гілки в сировину, яке в подальшому можна використовувати за призначенням. Перероблена сировина використовується для виговлення ДСП, благоустрій територій, як підстилки для тварин і як альтернативне паливо.

Придбання причіпу до трактора дозволить забезпечити ефективне функціонування об'єктів комунального господарства, виконувати роботи з найменшим витратами бюджетних коштів. Сприятиме підвищенню якості надання комунальних послуг мещканцям громади .

Операційна ціль 1.2. Розвиток сільського зеленого туризму

Сільський зелений туризм –це вид туризму, що передбачає відпочинок у сільській чи природоохоронній місцевостях з використанням належно облаштованих приватних садиб чи інших закладів розміщення. Практика розвитку зеленого туризму в Україні показує, що найбільші перспективи він має на природоохоронних та курортних територіях (Українські Карпати, гирло Дніпра, Дунайський біосферний заповідник тощо). Потенціал зеленого туризму на території Локницької громади базується на мальовничих ландшафтах Полісся, унікальних озерах, які входять до Нобельського національного природного парку. 

Підтримка розвитку зеленого туризму повинна реалізуватись через навчання власників садиб та популяризацію громади як курорту та туристично привабливої екологічно чистої території.

Завдання 1.2.1. Створення та облаштування рекреаційних  зон відпочинку на березі  водойм

Створення та облаштування рекреаційних зон відпочинку для проведення дозвілля в комфортних умовах туртам та всім категоріям населення громади.

Підвищиться рівнь екологічної культури та міжособистісного спілкування туристів та жителів громади. Збільшиться кількість відпочиваючих на озері Нобель та інших озерах та водоймах  Локницької ТГ.

Створити відповідну інфраструктуру для туристів, які приїзжають відпочивати на озеро Нобель та інші озера громади.

Завдання 1.2.2. Розробка та створення екологічних стежок

Розробка та створення екологічних стежок – навчальна база для проведення природоохорониих акцій, практичних та пропагандистичних робіт учнів та захисників природи, блакитних і зелених патрулів, екологічних патрулів, агітбригад. Робота на екологічній стежці дає змогу розрити свої творчі можливості, поєднати розумову та фізичну працю з вивченням оцінки стану і охорони навколишнього середовища.

Завдання 1.2.3.Будівництво візит-центру на території Нобельського національного парку

    Науково-дослідний центр збудують на території Нобельського національного  парку у рамках проєкту «Створення систем моніторингу зі збереження природохоронних територій України і Польщі».Метою цього проєкту є створення бази моніторингу для проведення накових досліджень. Будівництво візит-центру буде сприяти розвитку туризму на території громади.

Завдання 1.2.4.Належне облаштування туристичних маршрутів та об»єктів туристичних відвідувань

            Належне облаштування туристичних маршрутів передбачає планування безпечних ,зручних та інформативних шляхів, які включають розмітку, іфраструктуру та заходи безпеки. Потрібно попередньо визначити маршрути з конкретними географічними пунктами, встановити карти, схеми та інформаційні стенди у ключових точках маршруту, встановити знаки,урни, лавки для відпочинку іт.д

Операційна ціль 1.3. Впровадження енергоефективних технологій у громаді

 Впровадження енергоефективних технологій у громаді включає в себе моніторинг споживання енергоресурсів, впровадження енергозберігаючих заходів( утеплення будівель, заміна вікон) та використання альтернативних джерел енергії ( сонячні панелі, вітрогенератори).

Питання енергозбереження у закладах соціальної сфери є найбільш актуальним для громади, оскільки саме вона відповідає за її забезпечення. Громада має певний позитивний досвід, щодо встановлення енергозберігаючих вікон та дверей в комунальних закладах соціальної сфери, атакож по заміні систем опалення та котлів.

Завдання.1.3.1. Встановлення сонячних панелей в комунальних закладах соціальної сфери та в приватному секторі

Встановлення сонячних панелей у комунальних закладах приносить значну користь, зокрема, економічну( зменшення витрат на електроенергію та енергетична незалежність) та екологічну ( зменшення викидів парникових газів. Додатково  це підвищує стійкість системи до відключень електроенергії. Комунальні заклади, що використовують сонячні панелі, стають прикладом екологічної відповідальності для громади.Сучасні сонячні панелі мають  тривалий термін служби ( понад 25 рпоків) що заьбезпечує довгострокову вигоду.

Завдання 1.3.2.  Модернізація систем опалення та заміна котлів в закладах соціальної сфери

. Питання енергоефективності наразі дуже актуалне і один зі способів її досягнення-модернізація систем опалення.Цей процес передбачає часткове або повне оновлення обігріву: заміну певних вузлів, доукомплектацію сучасним обладнанням або повну заміну усіх пристроїв чи складових. Реконструкція системи опалення дозволить зменшити витрати на обігрів шкіл, садочків, закладів охорони здоров»я, використовувати альтернативні джерела енергії.При цьому в , у приміщеннях досягається комфортна температураю.

Завдання 1.3.3. Утеплення фасадів закладів соціальної сфери,заміна вікон та дверей на енергозберігаючі з врахуванням новітніх технологій

    Вигода від утеплення фасадів комунальних закладів включає економію на опаленні , покращення мікроклімату в приміщенні , захист стін від руйнування та естетичне оповлення будівель.Також це зменшує тепловитрати , зберігає тепло взимку та прохолоду влітку, що призводить до значного зниження комунальних витрат.Утеплення дозволяє підтримувати комфортну температуру в приміщенні протягом усього року. Утеплення фасадів дозволить надати будівлям сучасного та привабливого вигляду.

Стратегічна ціль 2. Громада –комфортна для життя

В аграрному секторі працевлаштовано лише 10% працездатного населення. Сільські території останні кілька десятків років знаходяться під впливом цілого ряду проблем, серед яких – втрата значної кількості робочих місць, зменшення рівня доходів, неналежна якість, або відсутність дорожнього покриття між населеними пунктами, слабка інформатизація погане забезпечення питною водою. Ці проблеми є головною причиною міграції населення з сіл в міста, причому першими залишають село молоді люди та кваліфіковані працівники.

В останні роки проявилася очевидна тенденція занепаду традиційного села. Найважливішою причиною такого становища є низька якість життя у сільській місцевості, яке, поряд із низьким рівнем доходів населення й обмеженими економічними можливостями, характеризується також низьким рівнем якості й доступності різноманітних послуг, важливих для повсякденного життя – освітніх, культурних, дозвільних, охорони здоров‘я. Стратегія розвитку Локницької громади передбачає проведення ряду проектів, які можуть вплинути на підвищення якості життя в селах. Особливий акцент таких проектів повинен робитися на залучення молоді до суспільно-виробничих та підприємницьких процесів у сільській місцевості, оскільки молодше населення є критично важливим для збереження села.

Досягнення стратегічної цілі пропонується через таку структуру операційних цілей та завдань:

Операційна ціль 2.1. Розвиток інфраструктури сільських територій.

Вирішення питань по створенню належних умов по забезпеченню безпечного руху автотранспорту та пішоходів на території громади встановлення, та ремонт освітлення, та капітальні і поточні ремонти комунальних доріг.Встановлення на території громади кольорових контейнерів для роздільного збору сміття: пластику та скла.

Завдання 2.1.1. Актуалізація  містобудівної документації

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівноїдокументації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтуваннядовгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На даний час немає генеральних планів населених пунктів громади. Що спричиняє чимало незручностей (не можна оформити право власності).

У звязку із відсутністю генплану сільська рада не може виділяти нові земельні ділянки для потреб жителів громади та інвесторів, що спричиняє чимало незручностей та підвищуєсоціальну напругу в громаді. Тому сьогодні виникла необхідність виготовлення, сучасного генерального плану населених пунктів громади.

Завдання 2.1.2.Встановлення та ремонт вуличного освітлення

Важливою складовою безпеки дорожнього руху по населених пунктах громади є встановлення вуличного освітлення.

Завдання 2.1.3. Проведення ремонту  комунальних доріг на території громади Протяжність автодоріг комунальної власності становить 47,6 км.Першочергово потребують ремонту ділянки доріг, які пов’язані з функціонуванням ключових соціально-економічних об’єктів громади (школи, лікарські амбулаторії загальної практики сімейної медицини, заклади культури тощо).

Першочерговими роботами визначено ремонт центральних вулиць сіл та під’їзних автомобільних доріг, оскільки ці ділянки забезпечують проїзд мешканців населених пунктів та їх доступ до закладів соціальної сфери Локницької громади. Наступними за значенням для реконструкції було визначено дороги, через які проходять комунікації з рештою населених пунктів громади.

Передбачено вирішення питань по створенню належних умов по забезпеченню безпечного руху автотранспорту та пішоходів на території села, яка перебуває у  незадовільному технічному стані.

Дорога забезпечує проїзд мешканців  населеного пункту, та забезпечує доступ громадян до закладів соціальної сфери.

Завдання 2.1.4.Модернізація освітніх закладів,забезпечення якості освітніх послуг

Відповідно до державної концепції реформування середніх загальноосвітніх навчальних закладів, проводиться оптимізація мережі. Надання повної загальної середньої освіти буде зосереджене в опорних школах, які зможуть забезпечити порівняно вищу якість послуг. Відповідно, у разі оптимізації мережі початкова ланка шкільної освіти залишиться без змін, а для учнів середнього та старшого шкільного віку буде забезпечене довезення автобусами до опорних шкіл. В рамках завдання передбачено покращити матеріально-технічну базу потенційних шкіл громади. Зокрема, обладнати кабінети потенційних опорних шкіл спеціалізованим інвентарем.Передбачається модернізація системи опалення, реконструкція фасадів, будівель, спортзалів, дахів дошкільних закладів, шкіл,створення сучасних навчальних просторів. На даний час школа не повністю забезпечена оргтехнікою, класи мають застарілі меблі.

Вирішення проблеми розвитку матеріально-технічноїбази школи приведення приміщень у відповідність до сучасних естетичних вимог; створення умов для забезпечення учасників навчально-виховного процесу.

Завдання 2.1.5.Підвищення якості та доступності медичних послуг у громаді

Основні сучасні потреби системи охорони здоров’я – слабка матеріально-технічна база, застаріла інфраструктура, які не дозволяють ефективно здійснювати діагностування хвороб на ранніх стадіях, а також проводити профілактику для недопущення захворювань. Основний акцент розвиток первинної медико-санітарної ланки та акцентування на профілактичній роботі фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій загальної практики сімейної медицини – для наближення якісної кваліфікованої медичної допомоги до кожної людини за місцем її проживання.

Загальною проблемою для сільських закладів охорони здоров′я є низький рівень матеріально-технічної бази, що не відповідає табелям оснащення, затверджених наказами МОЗ України. Потребують капітальних ремонтних робіт амбулаторії загальної практики сімейної медицини та ФАПи, недостатнє фінансування медичної галузі не дозволяло це зробити протягом останніх 10 років.

Ефективне виконання цих завдань неможливе без створення належних умов та оснащення закладу необхідним медичним обладнанням.

Завдання 2.1.6.Забезпечення населення в якісних адміністративих послугах, впровадження електронних сервісів у ЦНАПІ.

     Основними аспектами виконання даного завдання є вдосконалення роботи ЦНАПУ в с.Локниця та облаштування адмінприміщень старостинських округів ( проведення поточних та капітальних ремонтів приміщень, забезпечення оргтехнікою), організація надання послуг за принципом «єдиного вікна», забезпечення доступності та безбар»єрності, прозорості , рівності перед законом, запровадження нових електронних сервісів.

Завдання 2.1.7. Модернізація інфраструктури закладів культури

Існуючими потребами та проблемами громади залишаються: капітальні та поточні  ремонти закладів культури, вирішення питань по благоустрою (утеплення горища, цоколю, відмостка, заміна покрівлі на кольоровий профлист),  впровадження енергозберігаючих  технологій.

Капітально відремонтованіта облаштовані заклади культури, створять можливості для охоплення значної кількості дітей позашкільного та шкільного віку та створить належні умови для розвитку їх творчих здібностей, функціонування закладів культури позитивно вплине як культурно-естетичного та духовного осередку розвитку територіальної громади.

Існуючими потребами та проблемами громади залишаються: капітальні та поточні  ремонти закладів культури, вирішення питань по благоустрою (утеплення горища, цоколю, відмостка, заміна покрівлі на кольоровий профлист),  впровадження енергозберігаючих  технологій.

Капітально відремонтованіта облаштовані заклади культури, створять можливості для охоплення значної кількості дітей позашкільного та шкільного віку та створить належні умови для розвитку їх творчих здібностей, функціонування закладів культури позитивно вплине як культурно-естетичного та духовного осередку розвитку територіальної громади.

 Операційна ціль 2.2.Забезпечення рівних можливостей для самореалізації та належних умов для проживання населення громади.

                Забезпечення рівних можливостей для самореалізації та належних умов проживання населення громади вимагає створення безбар»єрного середовища , забезпечення доступу до освіти , створення безпечних та комфортних умов для життя, забезпечення стійкості громади у складни й період

   Завдання 2.2.1. Покращення стану довкілля та  благоустрою населених пунктів

Завдання 2.2.2.Встановлення та облаштування дитячих та спортивних ігрових майданчиків

В селах громади проживає багато дітей.Діти не мають можливості активно проводити дозвілля, розвиватись фізично. На території громади відсутні спеціально облаштовані місця для дитячих ігор, розваг та занять спортом.

Мешканці населених пунктів громади не мають можливості займатися спортом та змістовно проводити дозвілля, розвиватись фізично. На території відсутні спеціально облаштовані місця для занять спортом.

Будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям для гри у міні-футбол створить для населення можливість займатись фізичною культурою та спортом.

 Завдання 2.2.3.  Розробка та впровадження плану з управління з відходами

   Впровадження плану управління відходами має на меті зменшити негативний вплив відходів на довкілля та здоров»я.Основними завданнями будуть запобігання утворенню та мінімізацію відходів, запровадження їх роздільного збирання та безпечне видалення.Необхідно  забезпечити створення інфраструктури для роздільного збирання різних видів відходів та запровадити централізований вивіз сміття в населених пунктах громади.

Завдання 2.2.4. Створення можливостей для забезпечення культурних та спортивних потреб населення громади

Головною метою проекту є встановлення спортивних тринажерів відповідно до санітарних вимог, створення належних умов для організації дозвілля дітей, молоді та дорослих, занять фізичною культурою та спортом, для впровадження здорового способу життя, забезпечення населення громади можливістю повноцінного тренування у будь-який час та пору року.Проект направлений на пропаганду здорового способу життя та покращення можливостей проведення активного дозвілля мешканців різних вікових категорій. Культурно-спортивний комплекс відкриває можливості не лише для професійних занять спортом, але і для масового залучення населення до активного відпочинку. Молодь, учні та доросле населення отримають можливість вільного доступу для безкоштовних занять спортом. Всі бажаючі зможуть прийняти участь у спортивних змаганнях.Вирішення проблем рухової активності і здоров'я підростаючого покоління, сприяння їх фізичному й розумовому розвитку, а також соціальній адаптації. Зацікавлення дітей різних вікових категорій та дорослих спортивними іграми, пропаганда культури активного та здорового відпочинку. Розвиток спортивного руху та покращення здоров’я великої кількості мешканців громади.Вирішення актуальних проблем незайнятості дітей, підлітків, молоді через забезпечення належними та стабільними умовами для розвитку своїх здібностей та покращення здоров’я.

Завдання 2.2.5.Створення нових молодіжних просторів, залучення молоді до активного громадського життя

Велике значення набувають локації, які об»єднуватимуть молодь громади для спілкування, навчання та дозвілля.Такі простори можуть створюватись на базі бібліотек, клубів , молодіжних центрів.Вони сприятимуть розвитку громади та формуванню активного громадянського суспільства, допомагатимуть молодим людям знаходити своє місце, розвиватися та реалізовувати власні ідеї,підвищуватимуть залученість молоді до суспільного життя

Завдання 2.2.6. Створення безбар»єрного середовища в громаді

    Створення безбар»єрного простору в громаді- це комплексний процес, що передбачає усунення фізичних,інформаційних, цифрових та економічних бар»єрів для забезпечення рівних можливостей усім мешканцям, зокрема людям з інвалідністю, ветеранам та внітрішньо переміщеним особам. Основними завданнями є облаштування безбар»єрних маршрутів, доступних входів до закладів охорони здоров»я, Цнапів та інших громадських будівель,забезпечення доступності до закладів культури, надання інформації у доступних форматах, створення освітнього інклюзивного  середовища, розробка прогам для адаптації ветеранів.

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

В основу Плану реалізації стратегії лягли проектні ідеї, відібрані під час засідання 04 жовтня 2025 року та доопрацьовані членами Робочої групи на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Локницької громади.

Часові рамки і засоби реалізації

План реалізації стратегії складається з двох Стратегічних програм у відповідності зі стратегічними цілями Стратегії, які реалізуються через відповідно 8 та 33 технічних завдань на проекти місцевого розвитку (далі – ТЗ) упродовж 2026–2027 років. Впровадження проектів обидвох програми можливе через:

• внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо – галузевих регіональних програм;
• залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проекти міжмуніципальної співпраці;
• залучення фінансування від проектів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;
• залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проекту).

Стратегічна програма 1. Сталий економічний розвиток

Таблиця 6. Стратегічна програма 1. «Сталий економічний розвиток» та території впливу

Очікувані результати та показники Стратегічної програми 1. Сталий економічний розвиток

Реалізація Стратегічної програми 1 «Сталий економічний розвиток» у середньо- та довгостроковій перспективи призведе до наступних результатів:

• розвиток підприємництва і конкурентоспроможності місцевої економіки;
• залучення інвестицій;
• збільшення обсягів виробництва та експорту;
• створення нових робочих місць, зменшення відпливу населення з громади;
• зростання рівня заробітної плати відносно середньообласних показників;
• зростання рівня купівельної спроможності мешканців громади.

Показники ефективності реалізації проектів, що відносяться до напряму 1.1. Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу:

• Наявність електроної бази інвестиційно-привабливих ділянок;
• Наявність земельної ділянки під заправку;
• Наявність електронної бази комунального майна, зданого у оренду;

Показники ефективності реалізації проектів, що відносяться до напряму 1.2. Розвиток аграрного виробництва і переробки с/г продукції

• Кількість створених нових напрямків підприємств;
• Кількість відроджених ремесел;
• Кількість придбаного нового обладнання для комунального підприємства.

Показники ефективності реалізації проектів, що відносяться до напряму 1.3. Розвиток сільського зеленого туризму

• Кількість створених агросадиб на території громади;
• Кількість туристів, які відвідали громаду за туристичний сезон;
• Кількість підприємств, які задіяні у обслуговуванні туристів;
• Кількість створених нових туристичних маршрутів.

Показники ефективності реалізації проектів, що відносяться до напряму 1.4. Впровадження енергоефективних технологій у громаді

• Кількість зекономлених енергоносіїв;
• Кількість закладів соціальної сфери, які опалюються;
• Кількість адмінприміщень в яких зроблено капітальний та поточний ремонт.

Орієнтовний фінансовий план

Таблиця 7. Орієнтовний фінансовий план Програми «Сталий економічний розвиток»

Стратегічна програма 2. Громада- комфортна для життя

Таблиця 8. Стратегічна програма 2. «. Громада- комфортна для життя

» та території впливу